Справа № 185/2232/23
Провадження № 2/185/1402/23
про закриття провадження у справі
29 травня 2023 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров'я,
У лютому 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мотуз Олександр Володимирович звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодженням здоров'я.
В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що більше 25 років позивач працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах і отримав професійні захворювання. Висновком МСЕК позивачу встановлено 65 відсотків втрати професійної працездатності. Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров'я у сумі 245 000 грн., оскільки саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я.
Позовна заява містить клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою судді від 24 лютого 2023 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - Єлістратова Романа Вячеславовича надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, так як рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04 березня 2010 року вже стягнуто на користь позивача моральну шкоду, завдану професійним захворюванням. Крім того, представник відповідача просить визнати представника позивача - адвоката Мотуза О.В. та самого позивача учасниками процесу, які зловживають процесуальними правами, постановити ухвалу про стягнення з позивача та його представника штраф в дохід державного бюджету, так як позивач та його представник приховали факт наявності аналогічного спору з тим самим предметом та з тих самих підстав, який розглядався Першотравенським міським судом Дніпропетровської області. Представник позивача у позовній заяві зазначив, що ним не подані позови до того самого відповідача з тих самих підстав, чим ввів суд в оману.
Перевіривши доводи представника відповідача щодо закриття провадження у справі, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що він працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах та отримав виробничу травму і професійні захворювання, та за висновками МСЕК йому встановлено сукупну втрату працездатності у розмірі 65 % та третю групу інвалідності, у зв'язку з чим він поніс певні моральні страждання.
Право на компенсацію моральної шкоди виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії, як визначено у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року у справі № 6-3149цс15.
Таким чином, безпосереднім доказом факту спричинення працівнику ушкодження здоров'я, що виражається у стійкій втраті ним працездатності чи встановленні групи інвалідності, є саме первинний висновок медико-соціальної експертної комісії, який і встановлює розмір втрати працездатності у зв'язку із професійним захворюванням, та який суд приймає до уваги під час визначення розміру спричиненої працівнику моральної шкоди.
На підтвердження позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, ОСОБА_1 посилався на те, що згідно довідки Обласної МСЕК № 2 від 11.11.2008 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії ДНА-02 № 027269, ОСОБА_1 первинно-повторно, безстроково, встановлено третю групу інвалідності, а також 65% відсотків втрати професійної працездатності сукупно, у тому числі: повторно: 30 % - виробнича травма (11.01.2004 р.); первинно: 15% - ХОЗЛ, 15% - деф. артр., 5% - нейросенсорна приглухуватість. Встановлена потреба у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне та санаторне лікування, трость для лівої руки.
Судом встановлено, що рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04 березня 2010 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, а саме: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 3500,00 грн.
Як вбачається з вищевказаного рішення суду, 26 лютого 2009 року ОСОБА_1 пред'явив позов до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, посилаючись зокрема на висновок первинно-повторної МСЕК від 11.11.2008 року, згідно якого ОСОБА_1 первинно-повторно, безстроково, встановлено сукупно 65 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності, з яких первинно 35% - по профзахворюваннях, повторно - 30% по травмі згідно акту форми Н-1 № 4 від 14.01.2004 року.
Тобто, позивачем вже пред'являлися позовні вимоги до роботодавця про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок професійних захворювань - хронічне обструктивне захворювання легень; двосторонній плечолопатковий періартроз, деформівний артроз ліктьових та колінних суглобів; нейросенсорна приглухуватість, а також виробничої травми від 11.01.2004 року, та 04 березня 2010 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення по суті цього позову, при цьому судом було взято до уваги висновок МСЕК від 11.11.2008 року, яким позивачу було встановлено третю групу інвалідності та сукупно втрату професійної працездатності у розмірі 65%, з яких 35 % первинно по профзахворюваннях та 30 % повторно по травмі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Згідно ч. 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
З урахуванням зазначеного та з огляду на те, що є рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04 березня 2010 року, яке набрало законної сили, та яке постановлено між тими самими сторонами про той самий предмет (відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я) і з тих самих підстав (втрата професійної працездатності за професійними захворюваннями - двосторонній плечолопатковий періартроз, деформівний артроз ліктьових та колінних суглобів; нейросенсорна приглухуватість, та виробничою травмою від 11.01.2004 року), суд вважає за необхідне закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров'я.
Щодо клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - Єлістратова Романа Вячеславовича стосовно стягнення з позивача та його представника - адвоката Мотуза О.В. штрафу в дохід держави за зловживання процесуальними правами, суд зазначає наступне.
Як передбачено статтею 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Главою 9 ЦПК України передбачені заходи процесуального примусу, в тому числі штраф.
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (частина 1 статті 143 ЦПК України).
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною дев'ятою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 148 ЦПК України).
Згідно наведених положень процесуального закону метою заходів процесуального примусу є не покарання учасника справи, а спонукання його до добросовісного виконання процесуальних обов'язків та усунення перешкод у здійсненні судочинства.
Штраф з учасника справи та його представника може бути стягнутий ухвалою суду лише у випадках, чітко визначених у частині 1 статті 148 ЦПК України. До цього переліку не входить звернення до суду з позовом за наявності рішення суду, ухваленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Такий позов міг бути пред'явлений внаслідок помилки з боку позивача, що не є зловживанням процесуальними правами у розумінні статті 44 ЦПК України, тому відсутні підстави для застосування заходів процесуального примусу.
Керуючись ст. ст. 44, 143, 148, 255, 260, 261, 354, 355 ЦПК України, -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров'я- закрити.
У задоволенні клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - Єлістратова Романа Вячеславовича про стягнення з ОСОБА_1 та представника ОСОБА_1 - адвоката Мотуза Олександра Володимировича штрафу в дохід державного бюджету за зловживання процесуальними правами - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцять днів з дня її проголошення або складення, а учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Відповідач - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00178353.
Суддя В.М. Бондаренко