№ 207/3798/22
№ 2-о/207/18/23
18 травня 2023 року м.Кам'янське
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Погребняк Т.Ю.
при секретарі Морозові В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Кам'янське цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний нотаріус Першої Кам'янської державної нотаріальної контори Трощій Наталія Галібівна, - про встановлення факту родинних відносин,
22 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме проживання однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 понад п'ять років до часу відкриття спадщини.
Заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що він є сином покійної ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідний актовий запис про смерть № 342 складено Південним районним у місії Кам'янське відділ державної реєстрації актів Цивільного стану територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Заявник зазначає, що 18 березня 1978 року його мати одружилася з ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу зроблено запис за № 9 Миколаївською сільською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
Мати заявника та ОСОБА_2 23.01.1995 року приватизували квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де проживали разом та були зареєстровані, свідоцтво про право власності видано радгоспом «Дзержинець», зареєстрованого в обласному комунальному підприємстві «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», в кн. 85-1.
Заявник зазначив, що він зареєстрований за вищевказаною адресою з 2001 року по теперішній час. З 2013 року вони жили разом, як одна сім'я, мали спільний сімейний бюджет, спільно вели господарство, піклувалися один про одного, ОСОБА_2 був як батько, тобто були звичайною родиною, заявник доглядав за матір'ю та ОСОБА_2 до останньої мити їхнього життя. Поховав їх. ІНФОРМАЦІЯ_3 (через 4 місяці після смерті матері) помер ОСОБА_2 , про що Південним районним у місті Кам'янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, складено відповідний актовий запис за № 848.
Заявник звернувся до державного нотаріуса Першої кам'янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після смерті - ОСОБА_2 , але йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва у зв'язку із не підтвердженням факту родинних стосунків та запропоновано звернутись до суду. На майно, яке залишилось після смерті матері, свідоцтва про право на спадщину за заповітом отримано та зареєстровано право власності на це майно.
Встановлення факту проживання однією сім'єю заявнику необхідно для прийняття спадщини.
В наданій суду письмовій заяві представник заявника ОСОБА_4 повністю підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити, з підстав, зазначених у заяві. Просить розглянути справу без участі заявника та його представника.
Заінтересована особа - Державний нотаріус Першої Кам'янської державної нотаріальної контори Трощій Наталія Галібівна у судове засідання не з'явилась. Про причини своєї неявки суду не повідомила.
Взявши до уваги доводи заявника, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ст. 316 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, в тому числі факту родинних відносин, за місцем проживання заявника.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Південним районним у місті Кам'янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом № 342 (арк.с. 9 зворот). У повторно виданому свідоцтві про народження заявника серія НОМЕР_1 від 22.12.1920р. в графі батько записано ОСОБА_5 , в графі мати записано ОСОБА_3 (арк.с. 10 зворот).
18 березня 1978 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_2 від 18.03.1978 року, виданий Миколаївською сільською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області (арк.с. 10).
Згідно свідоцтва про право власності видано радгоспом «Дзержинець», зареєстрованого в обласному комунальному підприємстві «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», в книзі 85-1, мати заявника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 23.01.1995 року приватизували квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де проживали разом та були зареєстровані (арк..с. 16).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане Південним районним у місті Кам'янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом за № 848 (арк..с. 9).
Заявник ОСОБА_1 05 квітня 2021 року звернувся до державного нотаріуса Першої кам'янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після смерті - ОСОБА_2 , але йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва у зв'язку з тим, що заявник не надав документи які підтверджують родинні стосунки зі спадкодавцем (арк..с. 11).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Першої кам'янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Трощій Н.Г. від 08.02.2022р. вбачається, що заявник ОСОБА_1 отримав спадщину після смерті матері ОСОБА_3 на частки спірного майна (арк..с. 12), що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі (арк..с. 13), а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (арк..с. 19).
Згідно довідки ТОВ «Абонент ХХІ» № 001208540 та № 001208541 вбачається, що на день смерті померлого ОСОБА_2 який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , також був зареєстрований за цією адресою заявник ОСОБА_1 (арк..с. 17).
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.
Відповідно до положень статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до статей 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно із пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Із вказаної норми слідує, що визнання права власності на майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення таких прав у визначеному законом порядку.
Заявник виконав усі умови, передбачені законом, для прийняття спадщини і отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Але він позбавлений права отримати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно витребуваної судом у Першої Кам'янської державної нотаріальної контори копії спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини 05 квітня 2021 року звернувся заявник ОСОБА_1 , інших спадкоємців, які б звернулись до нотаріальної контори у шестимісячний термін, немає (арк.с. 43-51).
Встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, необхідно заявнику для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.
Згідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно частиною першою статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом частини другої 315 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, зокрема суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю та постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У свою чергу ЦПК України встановлює вимоги до доказів - даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані докази у їх сукупності, дійшов до висновку, що стороною заявника підтверджено в судовому засіданні тривале спільне проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ведення ними спільного господарства, наявність у даних осіб спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, які проживали однією сім'єю не менше п'яти років поспіль на час смерті останнього, а тому заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.29, 1264, 1268 ЦК України, ст.6, 10, 19, 23, 76, 81, 82, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд, -
Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний нотаріус Першої Кам'янської державної нотаріальної контори Трощій Наталія Галібівна, - про встановлення факту родинних відносин.
Встановити факт родинних відносин, а саме проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом п'яти років до часу відкриття спадщини в квартирі АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 ХІІІ “Перехідні положення” Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий у справі Т.Ю. Погребняк