26 травня 2023 р. № 400/9893/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54001,вул. Херсонське шосе, 48/8, м.Миколаїв, 54024
до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
про:зобов'язання вчинити певні дії,
21.10.2021 року Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просило суд: зобов'язати ОСОБА_1 знести самовільно збудовані прибудови до квартири АДРЕСА_2 , орієнтованими розмірами 5,5x4,0м та 5,5x3,0.
Ухвалою від 26.10.2021 року позивачу повернуто позов разом з усіма доданими до неї матеріалами.
На наслідками апеляційного оскарження, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022 року апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Ухвалою від 19.10.2022р. суддя Устинов І.А. відкрив провадження за вказаним вище позовом за правилами спрощеного позовного провадженння.
В той же час, суд вважає за необхідне вказати, що 24.02.2022 року розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України. Указом Президента України № 54/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Указом Президента України від 20.05.2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що відповідачем протиправно неодноразово не виконувались приписи позивача щодо знесення незаконно збудованих прибудов до квартири АДРЕСА_2 . Приписом від 08.02.2021р. №2 відповідача було повідомлено про те, що в разі невиконання такого припису, позивач змушений буде звернутись до суду з відповдіним позовом. Позивач вважає, що він діяв в межах та в спосіб визначений чинним законодавстовм у сфері містобудудівної дільності.
Відповідач станом на час розгляду справи відзиву на позов не надала.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження, з урахуванням воєнного стану та обстановки на території Миколаївської області.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Положеннями стагп 6 вказаного вище Закону визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, до яких відносяться виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до статті 41 Закону України «"Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм i правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфрі господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких ociб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Постанова №553).
Відповідно до пункту 1 Постанови № 553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері мютобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів i правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Підстави для проведення позапланової перевірки чітко визначені у пункті 7 Постанови № 553.
Однією з підстав проведення позапланової перевірки є звернення фізичних або юридичних ociб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до наказу начальника управління від 28.10.2019 року №465 та на підставі! звернення депутата Миколаївської міської ради Мішкура С.С. з 30.10.2019 по 12.11.2019 року управлінням проводилась позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_3 ».
У ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 здійснюється реконструкція квартири АДРЕСА_2 шляхом будівництва двох прибудов орієнтовними розмірами у плані 5,5x4,0м., 5,5x3,0м. без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи, що є порушенням вимог ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою ОСОБА_1 не надано.
12.11.2019 посадовою особою управління відносно ОСОБА_1 :
складено акт № 203/2019 за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
надано припис № 99 про зупинення підготовчих та будівельних poбіт № 99, яким вимагалось зупинити виконання будівельних poбіт на об'єкті «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_3 ». Термін виконання - негайно.?
Вказаним вище приписом № 99/1 вимагалось усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 99/1, а саме:
1. усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом оформлення відповідних документів, що надають право виконувати будівельні роботи на об'єкті «Реконструкшя квартири за адресою: АДРЕСА_3 » у порядку встановленому чинним законодавством. Термін виконання - до 12.01.2020;
2. у разі невиконання вимог даного припису, усунути порушення вимог законодавства шляхом добровільного приведення квартири АДРЕСА_2 у стан, що передував самочинній рекопструкції - знесення самочинно збудованих прибудов орієнтовними розмірами у плані 5,5x4,0м. та 5,5x3,0м. Термін виконання - до 12.01.2020.
Приписи видаються посадовими особами, яю проводять перевірку об'єктів будівництва.
Відповідно до пункту 14 Постанови № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний, зокрема, виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
В приписі встановлюється строк для його обов'язкового виконання.
Відповідно до пункту 7 Постанови № 553, перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог припису є підставою для проведення наступної позапланової перевірки.
Відповідно до наказу начальника управління від 16.01.2021 № 5 та на підставі перевірки виконання наданих ОСОБА_1 приписав від 12.11.2019 № 99 та 99/1 управлінням у період з 22.01.2021 по 08.02.2021 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності.
На момент проведення перевірки будівельні роботи на об'єкті «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_3 » - не виконуються.
За даними з Єдиного реєстру будівельної діяльності - повідомлення, декларація або дозвіл про початок виконання будівельних робіт, декларація про готовність до експлуатації об'єкту за адресою: АДРЕСА_3 - не зареєстровані.
Таким чином, встановлені обставини свідчать про невиконання ОСОБА_1 припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності.
За результатами проведения позапланової перевірки, управлінням було складено акт№ 3/2021 від 08.02.2021.
Суб'єкту містобудування - ОСОБА_1 надано припис № 2 від 08.02.2021 про усунення порушення вимог законодавства, яким вимагалось:
усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів i правил шляхом подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єкті "Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_3 ". У разв не виконання припису у добровільному порядку слід усунути порушення шляхом приведення об'єкту до попереднього стану, що передував реконструкції. Термін виконання до 08.04.2021.
Жодної інформації щодо виконання ОСОБА_1 приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері сфері містобудівної діяльності від ОСОБА_1 до управління - не надходило.
Листом від 16.06.2021 № 23596/12.01-24-2 департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради у відповідь на лист управління від 15.06.2021 вих. № 23325/22.01-15/21-2 повідомив, що містобудівних умов та обмежень для проєктування об'екту будівництва або будївельного паспорту забудови земельної ділянки за адресою: «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_3 », департаментом не надавалось.
На запит позивача від 15.06.2021 вих. № 23327/22.01-13/21-2, КП ММБТІ листом від 24.06.2021 № 1715/2201-15 повідомило, що згідно даних технічної інвентаризаціїн, квартира АДРЕСА_4 - трикімнатна, житловою площею 45,2кв.м., загальною площею 61,1 кв. м. до складу допоміжних приміщень входить: коридор (1), площею 7,1 кв. м.; кухня (6), площею 5,8 кв. м.; ванна (7), площею 2 кв. м., вбиральна (8), площею 1 кв. м. Прибудови до загальної площі квартири не входять.
Враховуючи наведено, приписи № 99, № 99/1 від 12.11.2019 та № 2 від 08.02.2021, ОСОБА_1 - виконані не були.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва.
Згідно положень статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI). Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на виконання будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у paзi якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних poбіт, затверджений постановою Кабінету Miністрів Украни від 13 квітня 2011 р. № 466 (далі - Постанова № 466).
Згідно пункту 5 Постанови № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних poбіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Відповідно до пункту 13 Постанови № 466, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюеться на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 i 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком.
Аналіз положень ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , дає змогу дійти висновку, що такою статтею встановлено перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архпектурно-будівельного контролю повноваження на пред'явлення позову про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсації витрат, пов'язаних з таким знесенням, зокрема, пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- визначення такого об'єкта таким, що його перебудова з метою усунення штатного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших ociб є неможливою;
- винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09 липня 2020 року у cправі № 463/4564/16-а та від 16 червня 2021 року у cправі № 300/214/19.
Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об'єкта самочинного будівництва.
За змістом частини 7 1 статті 376 ЦКУ, зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разк істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших ociб, штатного порушення будівельних норм i правил.
Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 року у справі № 822/2149/18 сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорій справ:
1) можливють перебудови i усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки;
2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (в) належно затвердженого проекту.
У даному випадку позвичаем було встановлено, що ОСОБА_1 здійснила будівництво без документів, що дають право на це, а саме: без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без відповідного документа на право власності чи користування земельною ділянкою.
Це означаеє що у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.
Тобто, частина 7 статті 376 Цивільного кодексу України спірні правовідносини не регулює.
Отже, в даному випадку, відповідач здійснив будівництво без документів, що дають право на це, та не виконав вимоги зобов'язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення, протягом встановленого органом державного архітектурно- будівельного контролю строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 здійснено будівниптво без повідомлення про початок виконання будівельних poбіт, що є підтвердженням факту самочинно збудованої споруди. Відповідачем не було виконано вимоги припису управління, а відтак наявні вci підстави для знесення самочинно збудованого об'єкту та задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судові витрати по справі розподіляються відповідно до вимог ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 41256954) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.
2. Зобов'язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) знести самовільно збудовані прибудови до квартири АДРЕСА_2 , орієнтованими розмірами 5,5x4,0м та 5,5x3,0.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 41256954) судовий збір в розмірі 2379,00грн.,сплачений платіжним дорученням від 07.10.2021р. №388.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов