про повернення позовної заяви
25 травня 2023 року Київ № 640/21421/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до ОАСК з позовом до ГУ ПФУ в м. Києві з вимогами про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з 01.09.2020 виходячи з максимального розміру грошового забезпечення станом на 01.09.2020 та з 01.01.2021 виходячи з фактичного розміру грошового забезпечення; зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з 01.09.2020 виходячи з максимальної суми доходу застрахованої особи станом на 01.09.2020 у розмірі 75000,00 грн та з 01.01.2021 виходячи з фактичного розміру грошового забезпечення у розмірі 86304,50 грн, зазначеного в довідці, виданою Адміністрацією Держприкордонслужби України від 06.04.2020 №11/18096, з урахуванням раніше виплачених сум.
15.12.2022, набрав чинності Закон України № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 (далі - Закон № 2825-IX), за приписами ст. 1, 2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
За приписами абз.2 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду, - абз. 3 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX.
У зв'язку з вищевикладеним, на виконання приписів Закону № 2825-IX, матеріали справи №640/21421/22 передано до КОАС. За результатами автоматизованого розподілу справи №640/21421/22, головуючим у даній справі призначено суддю Брагіну О.Є.
Ухвалою суду від 01.03.2023 вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали та встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк, а саме 10.03.2023, від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та позовна заява з доданими до неї документами та аналогічним примірником позовної заяви з додатками для відповідача, натомість вимоги ухвали КОАС від 01.03.2023 не були виконані, зокрема, в частині подання заяви про поновлення пропущеного строку для звернення з позовною заявою.
В заяві про усунення недоліків позивач обґрунтовує строк на звернення до суду з позовною заявою тим, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2021 набрало законної сили - 06.09.2021, відповідно до якого здійснено перерахунок пенсії позивачу. А про порушення свого права на отримання виплати у повному розмірі він дізнався лише в грудні 2021. Покликався на те, що 24.02.2022 розпочалась повномасштабна зовнішня агресія рф проти України, указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено правовий режим воєнного стану. Позивач додав, що на підставі листа Верховного Суду від 04.03.2022 «Особливості здійснення правосуддя на території на якій введено воєнний стан», судами приймалося рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства. Крім того, позивач як учасник бойових дій, перебуваючи в лавах сектору безпеки, певний час не мав можливості звернутись ані до ГУ ПФУ в м. Києві, ані до суду. Разом з тим, 120.92022 позивач, через «Портал електронний послуг» ПФУ направив до ГУ ПФУ в м. Києві е-заяву №ВЕБ-260002-Ф-С-080670 про проведення перерахунку пенсії з урахуванням Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та рішення ОАС в м. Києві по справі №640/17090/20 від 29.04.2021. 11.10.2022 позивачу було відмовлено у перерахунку. Тому позивач вважає, що саме з цього часу починається шестимісячний строк звернення до суду за захистом прав щодо визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
З приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне:
як вбачається з матеріалів позову, заявник просить про перерахунок його пенсії з 01.09.2020 та 01.01.2021, тоді як з даним позовом звернувся до суду лише 03.12.2022.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, навіть, якщо врахувати ту обставину на яку покликається позивач, що він дізнався про порушення свого права на отримання виплати в повному розмірі лише в грудні 2021, то ним порушено вимоги ч. ст. 122 КАС України.
Крім того, Рада суддів України 02.03.2022 року оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, а не про тимчасове зупинення здійснення судочинства, як це зазначає позивач.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя, про що вказував Конституційний Суд України у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011.
Положеннями п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України унормовано, що позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 5 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позову без руху.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах КАС ВС від 30.08.2021 у справі №520/7668/2020 та від 18.01.2023 у справі № 160/21195/21.
Частиною 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» встановлено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 15.05.2019 у справі "Молдавська проти України" зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений КАСУ.
Згідно з ч. 5 ст. 169 КАСУ, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відтак, враховуючи, що у встановлений судом строк позивачем не були усунуті недоліки позову, вказані в ухвалі КОАС від 01.03.2023, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права позивача на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд,
позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: вул. Бульварно - Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.