Справа № 752/22271/19
Провадження № 6/752/17/23
26 січня 2023 року Голосіївський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Давиденко С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання заступника начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Наталії Євгенівни про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України, боржник ОСОБА_1 , стягувач ПАТ Комерційний банк «Надра»,-
до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло подання заступника начальника Голосіївського РВДВС м. Києва Менчиць Н.Є. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач ПАТ КБ «Надра».
Подання обґрунтовано тим, що на виконанні у Голосіївському районному ВДВС м. Києва перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3510/10 від 12.02.2013 року виданий Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість у розмірі 1 666 128,49 грн.
29.09.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем було проведено ряд заходів з примусового виконання рішення.
Направлено запити до Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України, МВС в м. Києві.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржнику на праві власності нерухоме майно не належить. Згідно з відповіддю ПФУ та Державної фіскальної служби України боржник не працює, пенсію не отримує, не має відкритих рахунків в банківських установах.
Оскільки боржник не надав виконавцю декларацію про доходи та майно виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та постанову про розшук майна боржника.
Станом на момент подачі вказаного подання відсутні докази того, що ОСОБА_1 вчинялися будь-які дії щодо виконання судового рішення. Зазначене свідчить про свідоме ухилення боржницею від виконання рішення.
Суд, дослідивши матеріали подання, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності вважає, що подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Згідно ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України», визначено, що одним із заходів забезпечення виконання рішення може бути тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, причому таке обмеження можливо на підставі судового рішення за поданням державного виконавця у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, поновлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясовувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважне причин.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що рішенням Шевченковського районного суду м. Києва від 05.10.2010 у справі № 2-3510/10 позов Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 218101,06 доларів США (що в еквіваленті становить 1664176,49 грн), судові витрати 1952 грн.
Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України, судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.
12.02.2013 у справі було видано виконавчий лист № 2-3510/10 на виконання вищевказаного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05.10.2010.
За вищевказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1
29.09.2016 головним державним виконавцем Голосіївського РВДВС м. Києва Чаргадзе Н.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.
29.09.2016 постановлено постанову про арешт коштів боржника.
Суд зазначає, що доказів на підтвердження направлення та відповідно отримання боржником зазначених постанов державного виконавця, до матеріалів подання не долучено.
В ході виконавчого провадження, в зв'язку з невиконанням боржником в добровільному порядку рішення суду про стягнення коштів і наявністю заборгованості в розмірі 1666128,49 гривень, державним виконавцем були вжиті заходи щодо виявлення грошових коштів та майна боржника шляхом направлення відповідних запитів до ПФУ, МВС та ДПС.
Відповідно до відповіді Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві за боржником не зареєстровані транспортні засоби.
Згідно відповідей ДПС за боржником відсутні банківські рахунки в банківських установах.
Згідно відомостей ПФУ боржник офіційно не працює, пенсію не отримує.
Як вбачається з матеріалів подання, відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта з'ясовано, що об'єкти нерухомого майна на праві власності за боржником не зареєстровано.
Станом на момент звернення із поданням, боржником рішення суду не виконано, борг не сплачено, декларацію про доходи та майно боржником не надано.
Виконавець посилається на те, що зазначені вище дії ОСОБА_1 свідчать про ухилення боржника від виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Таким чином, аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту ухилення боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи від виконання зобов'язань за рішенням суду.
Відповідно до роз'яснень Верховного суду України від 01.02.2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання забов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Проте, у матеріалах справи відсутні докази ухилення боржника від виконання зобов'язання, а тому суд не має підстав для постановлення ухвали про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України. До того ж, матеріали подання не містять жодних доказів на підтвердження того, що боржник має намір не виконувати судове рішення та не надано жодних доказів на підтвердження того, що ним вчинялися будь-які дії, спрямовані на невиконання рішення суду та непогашення заборгованості.
При цьому суд також враховує, що в доданих до подання матеріалах відсутні докази своєчасного направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням (ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»).
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, та те, що державним виконавцем не доведено факт ухилення боржника від виконання судового рішення, суд вважає, що подання заступника начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Наталії Євгенівни є необґрунтованим, недоведеним та передчасним, в зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 352-354, 441 ЦПК України, суд, -
у задоволенні подання заступника начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Наталії Євгенівни про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України, боржник ОСОБА_1 , стягувач ПАТ Комерційний банк «Надра», відмовлено.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя К.Г. Плахотнюк