26 травня 2023 року Справа №160/659/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі №160/659/23 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (відповідач-1), Фонду державного майна України (відповідач-2) про стягнення середнього заробітку та визнання бездіяльності протиправною, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на користь ОСОБА_1 заробітну плату в розмірі середнього заробітку за період відсторонення від виконання посадових обов'язків з 01.09.2015 по 11.04.2016 включно в розмірі 58790,43 грн;
- стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 12.04.2016 по 19.10.2022 у розмірі 2396519,48 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Фонду державного майна України в частині контролю діяльністю Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях в частині виконання наказів з особового складу та вимог ст. 116 КЗпП України щодо остаточного розрахунку з ОСОБА_1 (наказ Фонду державного майна України від 11.04.2016 № 48-р);
- судові витрати покласти на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 визнано причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задоволено. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено здійснювати розгляд та вирішення справи одноособово суддею Калугіною Н.Є. в порядку загального позовного провадження.
26.05.2023 засобами системи "Електронний суд" позивачем подано заяву про відвід судді Калугіної Н.Є.
Дослідивши підстави для відводу, викладені в заяві про відвід судді, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 КАС України).
Згідно із частиною першою, другою статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина третя статті 39 КАС України).
Згідно з п. 11 ст. 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що 23.05.2023 у підготовчому судовому засіданні позивачем заявлено усне клопотання про витребування доказів від Фонду державного майна України, а саме подання Дніпропетровської обласної адміністрації від 04.04.2016 № 43-15/31/0/2-16.
Протокольною ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
В обґрунтування поданої 26.05.2023 заяви про відвід судді позивачем зазначено, що 23.05.2023 нею заявлено клопотання про витребування доказів від відповідача-2 - подання Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 04.04.2016 до Фонду державного майна України про призначення Миргородської Г.Ю. , яка виконувала обов'язки начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області під час відсторонення позивача від посади на час службового розслідування, у задоволенні якого суддею відмовлено. Також, зазначила, що невитребування доказів, які мають значення для вирішення спору та можуть підтвердити або спростувати проявлену несправедливість відповідача-2 відносно позивача, свідчать про те, що суддя упереджено ставиться до позивача. У зв'язку із викладеними обставинами, керуючись положеннями ст. 36 КАС України, та сумнівом у неупередженому розгляді цієї справи, а також користуючись наданими процесуальними правами, заявила відвід судді Калугіної Н.Є. від розгляду даної справи.
Разом з цим, суд зауважує заявника, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" (безсторонність) судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
У висновку №3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.
Отже, прийняття процесуальних актів, а також дії суду під час розгляду справи належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження дій чи актів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Правову оцінку дій суду під час розгляду справи, перевірку законності та обґрунтованості прийнятих судових рішень має виключно відповідний суд згідно процесуальним законодавством в межах провадження відповідної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, необхідно зауважити, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Враховуючи викладене, заявлений відвід має бути вмотивований, тобто містити відповідні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Однак, подана позивачем заява про відвід судді Калугіної Н.Є. таких аргументів та доказів не містить.
При цьому, не можуть бути підставами для відводу судді дії суду під час розгляду справи, заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами чи процесуальні рішення судді під час здійснення правосуддя.
Подання заяви про відвід судді, яка містить лише припущення, свідчить про неповагу до суду.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 17.07.2020 у справі №826/11409/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Подана позивачем заява про відвід судді містить незгоду із процесуальним рішенням судді, а саме протокольною ухвалою суду, якою позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Проте, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).
Інших доводів щодо упередженості та необ'єктивності судді Калугіної Н.Є., крім непогодження із процесуальним рішенням, в заяві позивачем не наведено.
Наведене вище свідчить про відсутність підстав вважати обґрунтованими підстави для відводу судді Калугіної Н.Є., що викладені в заяві від 26.05.2023 у зв'язку із чим судом не встановлено обставин які б підтверджували, що заявлений спір буде розглянуто упереджено або необ'єктивно, отже заявлені підстави для відводу є необґрунтованими. Відповідно, у задоволенні заяви про відвід суд відмовляє.
Суд також звертає увагу позивача, що згідно приписів ч. ч. 2-3, ст. 293 КАС України, оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на такі ухвали включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Протокольною ухвалою суду від 23.05.2023 судове засідання відкладено на 30.05.2023.
З огляду на вищенаведене, беручи до уваги, що заява позивача про відвід судді надійшла до суду 26.05.2023, тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 36-37, 39-41, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Вважати необгрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Калугіній Н.Є.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Калугіної Н.Є. від 26.05.2023 в адміністративній справі № 160/659/23.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.
Суддя Н.Є. Калугіна