25 травня 2023 року Справа № 160/10923/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., перевіривши у місті Дніпрі матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
1. 22.05.2023 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов направлений 14.05.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про:
- визнання протиправною бездіяльності Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у нездійсненні підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022, з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;
- зобов'язання Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, та на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік» на 01.01.2023 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, та з 01.02.2023 відповідно.
2. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
3. Згідно із частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
щодо строку звернення до суду
4. Згідно з вимогами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
5. Законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
6. Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
7. При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
8. Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення, а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
9. Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 14.05.2023 та, зокрема, оскаржує бездіяльність відповідача щодо нездійснення підготовки та направлення до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 за його заявою від 01.02.2023.
10. В практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:
«… для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду…».
11. Підстави видачі спірних довідок позивач пов'язує з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704), відповідно до якого розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
12. Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
13. Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII.
14. При цьому, у постанові від 14.07.2021 у справі № 560/964/17 Верховний Суд зазначив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому у будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує.
15. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про довідку, на підставі якої було здійснено обчислення пенсії, з яких складників вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
16. Таким чином, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутність сформованих довідок, як складових в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року, а щодо 2020 року - 29.01.2020 у зв'язку із визнанням нечинними змін, внесених до пункту 4 Постанови № 704.
17. Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
18. Однак, до позовної заяви позивачем не додано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
19. Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
20. Застосування наведених норм права відповідає правовим висновкам Верховного Суду, висловленим у постанові від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22, врахування яких є обов'язковим для суду відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
щодо змісту позовних вимог
21. Позивач, заявляючи похідну позовну вимогу про зобов'язання відповідача надати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, не заявляє основної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності у невидачі такої довідки станом на 01.01.2023.
22. За таких обставин, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
23. Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 КАС України, суд, -
24. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
25. Надати строк для усунення недоліків позовної заяви, який складає 10 (десять) календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали.
26. Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання:
1) клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про оскарження дій та зобов'язання вчинити певні дії щодо довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 із відповідним обґрунтуванням причин його пропуску та наданням підтверджуючих документів, за наявності;
2) належним чином оформленого адміністративного позову із викладенням відповідного змісту основної та похідної позовних вимог щодо довідки станом на 01.01.2023, його примірника для відповідача.
27. Копію ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
28. Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде повернута позивачеві.
29. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та не може бути оскаржена.
Суддя І.О. Верба