28 квітня 2023 року Справа № 160/2643/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Автоекспрес-Дніпро» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення суми,-
Приватне підприємство «Автоекспрес-Дніпро» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №190731 від 05.12.2022 року у розмірі 17 000,00 гривень.
- стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті суму адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що із вказаною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №190731 від 05.12.2022 року позивач не погоджується, у зв'язку з тим, що остання винесена з порушенням вимог чинного законодавства України, прийнята на підставі акту рейдової перевірки, який є незаконним, необґрунтованим, таким, що не відповідає нормам діючого законодавства, які регулюють здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, а відомості, що містяться в них не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню..
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року відкрито провадження по справі та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Вказана ухвала суду разом із позовною заявою та додатками були направлені в електронний кабінет відповідача та отримані останнім - 13.02.2023р., що підтверджується Довідками про доставку електронного листа.
Відповідач, станом на 28.04.2023р. відзив на позовну заяву або будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надав.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Приватне підприємство «Автоекспрес-Дніпро» зареєстровано як юридична особа 06.12.2002 року, про що в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи вчинено запис № 1 224 120 0000019839 та має код ЄДРПОУ 32286941. Основний вид діяльності: 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.
06.10.2022 року об 10:59 год. за адресою: м. Кременчук, вулиця Театральна, 32/6, старшим державним інспектором відділу Державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті Шатровським О.Ю., згідно направлення на перевірку від 03.10.2022р. №008165 під час перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, транспортного засобу марки Mercedes-Benz, державний знак НОМЕР_1 , виявлено порушення, а саме: «При здійсненні регулярних пасажирських перевезень за міжобласним маршрутом «Дніпро-Лубни» перевізник не забезпечив оригіналом розкладу руху або копією, затвердженою організатором перевезень перевізник ПП «Автоекспрес-Дніпро». Порушено вимоги ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: на момент перевірки відсутній оригінал розкладу руху або копія затверджена організатором перевезень».
У зв'язку з виявленими порушеннями посадовими особами Укртрансбезпеки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №250917 від 06.10.2022р. Водій в акті перевірки зазначив, що зі змістом акту ознайомлений.
28 грудня 2022 року ПП «Автоекспрес-Дніпро» засобами поштового зв'язку рекомендованим листом отримало Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №190731 від 05.12.2022 року, якою на ПП «Автоекспрес-Дніпро» накладено адміністративно - господарський штраф у розмірі 17000;00 (сімнадцять тисяч) гривень, як відповідальність, яка передбачена абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» за порушення ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Також судом були досліджені додані до позовної заяви докази, зокрема: Ліцензія щодо надання послуг перевезення позивачем №587916; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу транспортного засобу марки Mercedes-Benz, державний знак НОМЕР_1 ; Тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб НОМЕР_2 ; Посвідчення водія НОМЕР_3 ; Поліс страхування №210276104; Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу №00730-00128-22; Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу; Дорожній лист №003302; Паспорт автобусного маршруту регулярних перевезень №201001.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2001 з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Статтею 1 Закону №2344-ІІІ визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 вказаного Положення).
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (надалі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).
Згідно Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Згідно пункту 3 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:
наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Пунктом 4 Порядку рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Згідно п.12, п.13 Порядку рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Приписами пункту 20 Порядку №1567 встановлено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно з абз.3 статті 60 Закону №2344-III перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо посилань позивача на ту обставину, що водія не ознайомили з направленням на перевірку та з щотижневим графіком, то суд зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано.
Водій в акті перевірки не зазначив, що його не ознайомили з направленням на перевірку та з щотижневим графіком.
Крім того, слід зазначити, що п.4 Порядку не передбачає наявності у посадових осіб під час рейдової перевірки щотижневого графіку та відповідно ознайомлення з ним водія.
Щодо доводів позивача про порушення процедури прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, у т.ч. щодо обов'язкових реквізитів направлення на перевірку, то суд зазначає, що у вказаному бланку направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі), серед іншого, зазначаються акти законодавства, згідно яких здійснюється перевірка та зазначається, що перевірка проводиться на адміністративній території м.Полтава та Полтавської області.
При цьому, Верховний Суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18.
Також, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17: при цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
З цих же підстав, суд не приймає твердження позивача щодо не дотримання відповідачем абз.2 п.21 Порядку №1567, оскільки запис про проведення перевірки робиться в дорожньому листі (за його наявності).
Згідно Закону України від 05.07.2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» - у тексті Закону (2344-14) слова "дорожній лист" виключити.
Також, позивачем не зазначено, яким чином відсутність запису в дорожньому листі, спростовує виявлені порушення.
Щодо твердження позивача про неможливість встановлення чіткого змісту допущеного порушення, то суд зазначає, що відповідно до пункту 20 Порядку № 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно із пунктом 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Так, в акті зазначено як порушену норму законодавства, так і виявлені порушення: ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт, а саме перевізником не забезпечено оригіналом розкладу руху або копією.
Крім того, ст.60 вищевказаного Закону передбачає штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.
Тобто штраф у розмірі 17000 грн. застосовується у випадку відсутності документів, передбачених ст.39 в цілому, а не окремих його положень.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на встановлене, суд вважає, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №190731 від 05.12.2022 року в повній мірі відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак підстави для її скасування відсутні, відповідно похідні позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті суму адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000грн. не підлягають задоволенню.
Покладені в основу оспорюваного рішення обставини щодо допущених позивачем порушень, знайшли своє підтвердження належними і допустимими доказами, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Приватного підприємства «Автоекспрес-Дніпро» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова