25 травня 2023 року Справа № 160/2094/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, відповідача-3 Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
07 лютого 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, відповідача-3 Головного управління ДПС у м. Києві, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову (доповнення позовних вимог), позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, яка є структурним підрозділом ГУ ДПС у м. Києві в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.07.2022 року № 229156, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» відповідає критеріям ризиковості платника податку;
- визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
- Рішення від 16.03.2023 р. № 8436129/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 04.02.2022 р.;
- Рішення від 16.03.2023 р. №8436130/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 17.02.2022 р.;
- Рішення від 16.03.2023 р. № 843613 1/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 17.02.2022 р.;
- Рішення від 16.03.2023 р. №8436132/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 18.02.2022 р.;
- Рішення від 16.03.2023 р. №8436133/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 18.02.2022 р.;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» днем фактично подання, а саме:
- податкова накладна № 1 від 04.02.2022 р. на суму 18 750 000,00 грн. (з яких ПДВ 3 750 000,00 грн.),
- податкова накладна № 14 від 17.02.2022 р. на суму 13 125 000,00 грн. (з яких ПДВ 2 625 000,00 грн.),
- податкова накладна № 15 від 17.02.2022 на суму 13 125 000,00 грн. (з яких ПДВ 2 625 000,00 грн.),
- податкова накладна № 16 від 18.02.2022 р. на суму 13 125 000,00 грн. (з яких ПДВ 2 625 000,00 грн.),
- податкова накладна № 17 від 18.02.2022 р. на суму 13 125 000,00 грн. (з яких ПДВ 2 625 000,00 грн.).
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, оскаржуване Рішення про віднесення ТОВ «АГРОПРОД-УКРАЇНА» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є таким, що порушує права позивача, оскільки таке Рішення перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього та є протиправним. В Рішенні не зазначено, яка саме інформація наявна у контролюючого органу, яка б свідчила про ризиковість здійснення позивачем господарської операції, на підставі якої складені та надіслані для реєстрації ПН. Фактично, контролюючим органом Рішення прийнято лише на підставі того, що позивач мав господарські взаємовідносини з іншими юридичними особами, які відповідають критеріям ризиковості, а тому ТОВ «ТД «АГРОПРОД-УКРАЇНА» зазнає негативних наслідків з боку органу державної влади за діяння інших юридичних особи. Зазначив, що наслідком скасування протиправного рішення є виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
В обґрунтування позову також зауважив, що дійсно на момент прийняття контролюючим органом оскаржуваного Рішення ТОВ «АГРОПРОД-УКРАЇНА» не було подано в строк до 20.07.2022 року, визначену з урахуванням п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, звітність 4-ДФ. Проте, на думку позивача, за неподання/несвоєчасне подання вказаної звітності ПКУ передбачена відповідальність, однак, не шляхом прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості.
Щодо зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач пояснив, що реєстрація усіх вищезазначених податкових накладних, які складено та зареєстровано в ЄРПН ще в лютому 2022 року, була зупинена лише у листопаді 2022 року. Єдиною причиною зупинення реєстрації ПН зазначено, що ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податковим органом лише запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердженні інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмові в реєстрації ПН/РК ЄРПН без конкретизації переліку, що не свідчить, на думку позивач, про порушення ним правил оподаткування. Також вказав, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, які саме конкретно документи платник податку має надати. Отже, позивач вважає, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим не обмеженої дискреції. Вказане, на думку позивача, призводить до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не може належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.
Також, позивач зауважив, що 16.03.2023 року позивачем були отримані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН. На думку позивача, фактично контролюючим органом відмовлено в реєстрації податкових накладних у зв'язку з тим, що ТОВ «ТД «АГРОПРОД-УКРАЇНА» придбало товар у ризикового контрагента постачальника. Позивач ввжає, що надані ним пояснення підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а рішення про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
09.03.2023 року відповідачем 1 та відповідачем 2 до суду надано відзиви на позов, в яких вони просили в задоволенні позову відмовити. З посиланням на норми законодавства та на постанови Верховного Суду, у відзивах вказано, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку передбаченому ПКУ. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПКУ, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зауважено, що висновки, наведені в рішенні, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення не порушує прав останнього. Внесення суб'єктом владних повноважень позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Отже, на думку відподачів, дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових» є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо діг зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків. Натомість вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає, оскільки дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків.
Також, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області звернуто увагу на той факт, що зупинення реєстрації податкової накладної не породжує правових наслідків для платника податків та, відповідно, не порушує прав останнього, зупинення реєстрації податкової накладної не позбавляє платника права на подальшу реєстрації відповідних податкових накладних, а, відтак, зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.
Окрім цього, з посиланям на Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, було зазначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідачами зауважено, що позивачем не було надано на розгляд комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області пояснення та документи щодо податкових накладних, щодо яких було зупинено реєстрацію, відповідно комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не було винесено рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, які позивач просить зареєструвати в позовній заяві. Позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності ДФС України щодо нереєстрації ПН в ЄРПН та зобов'язання ДФС України вчинити дії щодо реєстрації ПН, як похідні, можуть бути задоволені після визнання неправомірним рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, тоді як позивач таку вимогу не заявив. Отже, на думку відповідачів, позивачем обрано неналежний спосіб захисту, тому позовні вимоги щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні задоволенню не підлягають.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» про залучення співвідповідача по справі. В якості третього відповідача по справі №160/2094/23 залучено Головне управління ДПС у м. Києві.
04.04.2023 року від відповідача 1 до суду надійшли заперечення, в яких, зокрема, зазначено, що відповідно до п.4 Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 «Про затвердження порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216 (далі Порядок 520), платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку 520 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (п.6 Порядку 520).
Зауважено, що письмові пояснення та копії документів не подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п.4 цього Порядку.
Крім того, повідомив, що ТОВ "АГРОПРОД-УКРАЇНА" (44144227) включено до переліку ризикових платників №229156 від 25.07.2022.
19.04.2023 року від відповідача 1 до суду надані заперечення на заяву про заміну предмету позову.
10.05.2023 року відповідачем 3 до суду надано відзив на позов, в якому він просив в задоволенні позову відмовити. Зокрема, зазначив, що позивачем після отримання рішення № 229156 від 25.07.2022 року про відповідність п.8 критеріям ризиковості платника податку не було надано жодних пояснень та документів щодо спростування інформації, зазначеної в рішененні Комісії. Позивачем також не наведено аргументів щодо спростування інформації про формування підприємством податкового кредиту від ризикових контрагентів постачальників ТОВ «Торговий дім Агротерра», ТОВ «Агрохолдинг Астарта», ТОВ «Санпро». Зауважив, що в своєму позові позивач також не заперечує щодо неподання ним звітності 4-ДФ за 1-й квартал 2022 року. Також вказав, що позивачем було надано документи щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Щедро», проте жодних спростувань щодо взаємовідносин з ризиковими контрагентами-постачальниками ТОВ «Торговий дім Агротерра», ТОВ «Агрохолдинг Астарта», ТОВ «Санпро» позивачем не наведено.
Отже, ГУ ДПС у м. Києві вважає, що Рішення комісії ГУ ДПС № 229156 від 25.07.2022 року прийняте в межах чинного законодавства, а твердження позивача щодо його протиправності є необгрунтованими та недоведеними належними та допустимими доказами.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» є юридичною особою, яка зареєстрована в ЄДР та здійснює господарську діяльність з 05.03.2021 року. Основним видом господарської діяльності якого є: КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
19.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ««АГРОПРОД-УКРАЇНА» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЩЕДРО» (покупець) було укладено Договір поставки № 267. Предметом договору було поставка товару - олії соняшникової нерафінованої першого ґатунку, на умовах укладеного Договору.
На виконання умов договору ТОВ «ТД «АГРОПРОД-УКРАЇНА» було поставлено товар на ТОВ «ЩЕДРО» (код ЄДРПОУ 41162327) в кількості та за ціною, визначеними Сторонами договору в Специфікаціях № 32 від 04.02.2022 р. та № 33 від 17.02.2022р.
До суду були надані копії договорів, видаткових накладних, податкових накладних, специфікацій, рахунків на оплату, актів надання послуг (робіт), розрахунки визначення готової продукції по «АГРОПРОД-УКРАЇНА».
На виконання вимог п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем було складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні у взаємовідносинах з ТОВ «ЩЕДРО», а саме: податкова накладна № 1 від 04.02.2022 р. на суму 18 750 000,00 грн. (з яких ПДВ 3 750 000,00), податкова накладна № 14 від 17.02.2022 р. на суму 13 125 000,00 грн. (з яких ПДВ 2 625 000,00грн), податкова накладна № 15 від 17.02.2022 на суму 13 125 000,00 грн. (з яких ПДВ 2 625 000,00 грн), податкова накладна № 16 від 18.02.2022 р. на суму 13 125 000,00 грн. (з яких ПДВ 2 625 000,00 грн), податкова накладна № 17 від 18.02.2022 р. на суму 13 125 000,00 грн. (з яких ПДВ 2 625 000,00 грн). Всього поставлено 1900,00 тон товару.
Реєстрація податкових накладних (надалі - ПН) була зупинена.
Так, Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» з автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів ДПС України було отримано квитанції від 16.11.2022 «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА» щодо ПН № 1 від 04.02.2022 р., ПН № 14 від 17.02.2022р., ПН № 15 від 17.02.2022 р., ПН № 18 від 18.02.2022 р., квитанцію від 18.11.2022 «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА» щодо ПН № 17 від 18.02.2022 р.
Підставою зупинення реєстрації податкових накладних в квитанціях зазначено: «Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.»
25.07.2022 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що діє при Головному управлінні ДПС у м. Києві, було прийнято рішення №229156 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку (зокрема пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку). В полі «Податкова інформація» вказано: «використовуючи бази даних ДПС країни, проведено аналіз діяльності ТОВ «АГРОПРОД-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44144227), в процесі якого встановлено, що підприємство формує ПК від ризикових контрагентів постачальників, а саме, «ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АГРОТЕРРА» (код ЄДРПОУ 44273045), ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» (код ЄДРПОУ 44189425), ТОВ «САНПРО (код ЄДРПОУ 41940795). Відсутні дані про зберігання насіння соняшника. Підприємством не подано звітність 4-ДФ за 1-й квартал 2022 року.»
Позивачем до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області були направлені пояснювальні записки від 01.03.2023 року №№10,11,12,13,14 щодо реальності здійснення господарських операцій, за результатами яких до ЄРПН були направлені податкові накладні для реєстрації.
16.03.2023 року відповідачем-1 відносно позивача було прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №8436129/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 04.02.2022 р., №8436130/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 17.02.2022 р., № 843613 1/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 17.02.2022 р., №8436132/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 18.02.2022 р., №8436133/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 18.02.2022 р.
В Рішеннях зазначені наступні підстави для відмови у реєстрації податкових накладних: надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. В графі додаткова інформація (зазначити конкретні документи) вказано: «Встановлено придбання товару у ризикового контрагента постачальника ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» (код ЄДРПОУ 44189425), не надано первинні документи щодо транспортування товару та інше».
Позивач не погодився з вищезазначеними рішеннями та звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням, наведеним у пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, окрім іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, Порядком №1165 визначено процедуру прийняття комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
З аналізу положень Порядку вбачається, що платник податку щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості може подати до комісії регіонального рівня документи для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Тобто, передбачене право, а не обов'язок.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з пунктом 25 Порядку № 1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Аналіз наведених вище приписів Порядку №1165 дає підстави для висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Водночас, додаток 1 до Порядку №1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, віднесення до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
У затвердженій формі рішення (про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку №1165) передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.
Отже, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.
При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.
Згідно з додатком 4 Порядку №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
З урахуванням викладеного, суд зауважує, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «АГРОПРОД-УКРАЇНА» Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
Зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення вбачається, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ "АГРОПРОД-УКРАЇНА" віднесено до ризикових, прийнято у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкових накладних для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.
Суд зазначає, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.
Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 року по справі №813/1301/15.
Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
Згідно з оскаржуваним рішенням від 25.07.2022 №229156 про відповідність ТОВ «АГРОПРОД-Україна» критеріям ризиковості платника податку, в ньому зазначено, що «використовуючи бази даних ДПС країни, проведено аналіз діяльності ТОВ «АГРОПРОД-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44144227), в процесі якого встановлено, що підприємство формує ПК від ризикових контрагентів постачальників, а саме «ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АГРОТЕРРА» (код ЄДРПОУ 44273045), ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» (код ЄДРПОУ 44189425), ТОВ «САНПРО (код ЄДРПОУ 41940795). Відсутні дані про зберігання насіння соняшника. Підприємством не подано звітність 4-ДФ за 1-й квартал 2022 року.»
Тобто висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб'єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, тобто негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів-постачальників «ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АГРОТЕРРА» (код ЄДРПОУ 44273045), ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» (код ЄДРПОУ 44189425), ТОВ «САНПРО (код ЄДРПОУ 41940795).
Проте, спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення саме позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків.
Суд зазначає, що сам по собі факт включення контрагента позивача до переліку ризикових платників податку не може бути самостійною підставою для віднесення і позивача до ризикового платника, оскільки кваліфікуючою ознакою для віднесення суб'єкта до ризикового є саме здійснена ним господарська операція, в якій контрагент є лише одним з складових елементів.
Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.
Також, як вбачається з матеріалів справи, та не спростовано відповідачами, позивач не зберігає насіння соняшника та не має приміщень для його зберігання, а укладає договори з юридичними особами, які здійснюють переробку сировини, в даному випадку, насіння соняшника в продукцію, а саме, в олію соняшникову нерафіновану.
Так, судом встановлено, між ТОВ «АГРОПРОД-УКРАЇНА» (замовник) та ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» (виконавець) було укладено Договір № 2009/21 від 20.09.2021 р., предметом якого є виконання робіт з переробки Сировини, що поставляється замовником в Продукцію.
Відповідно до п. 6.1. вказаного Договору, Сировина поставляється партіями залізницею та/або автомобільним транспортом на умовах ВАР на Виробничий підрозділ ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД», м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3.
Пунктом 6.4. вказаного Договору передбачено, що Вантажовідправником Сировини виступає Замовник або уповноважені ним треті особи.
Також позивачем надано до суду первинні документи щодо укладеного договору.
Під час судового розгляду справи встановлено та підтверджено позивачем, що ТОВ «АГРОПРОД-УКРАЇНА» дійсно не було подано в строк до 20.07.2022 року, визначену з урахуванням п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, звітність 4-ДФ. Дану звітність було подано 01.11.2022 року. Проте, суд зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено віднесення платника податку на додану вартість до ризикових за неподання/несвоєчасне подання звітності 4-ДФ.
Отже, оцінюючи підстави прийняття оскаржуваного рішення від 25.07.2022 року, суд вказує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону та виникнення для нього правових наслідків, у даному випадку, включення його до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Таким чином, суд дійшов висновку, що включення контрагентів позивача до переліку ризикових платників податків не може бути підставою для включення позивача до такого переліку.
Враховуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не містить підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, що суперечить Положенням Порядку №1165.
Відповідачем 3 не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, що свідчить про те, що відповідач 3 діяв не у спосіб, визначений законодавством, а тому рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, яка є структурним підрозділом ГУ ДПС у м. Києві в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.07.2022 року № 229156, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» відповідає критеріям ризиковості платника податку, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Варто також врахувати, що оскаржуване рішення податкового органу від 25.07.2022 №229156 породжує юридичні наслідки, оскільки включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником, а тому доводи відповідача в цій частині є безпідставними.
Суд зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, яка є структурним підрозділом ГУ ДПС у м. Києві в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.07.2022 року №229156, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» відповідає критеріям ризиковості платника податку, підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Відповідності до ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, керуючись приписами п. 6 Порядку № 1165, у суду для належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача наявні підстави для зобов'язання відповідача 3 виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Також, судом із квитанцій про відмову в реєстрації податкової накладної встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що податкові накладні відповідають вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Водночас, суд зазначає, що на момент формування квитанцій, якою зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені додатком 1 до Порядку №1165.
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості передбачено, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
В квитанції не зазначено: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Також у квитанції не зазначено, які саме документи необхідно дати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.
Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Судом встановлено, що на виконання вимог зазначених у пункті 5 цього Порядку, позивачем направлено на розгляд до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.
Як свідчить зміст оскаржуваних рішень, прийнятих відповідачем 1, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних, підставою для їх прийняття слугувало те, що платником податку до контролюючого органу надано копії документів, складених з порушенням законодавства. В графі додаткова інформація (зазначити конкретні документи) зазначено: «Встановлено придбання товару у ризикового контрагента постачальника ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» (код ЄДРГІОУ 44189425), не надано первинні документи щодо транспортування товару та інше».
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог п. 201.16.1- 201.16.2 ст.201 Податкового кодексу України та пропозицій, викладених у квитанціях, позивачем надані документи, пояснення, якими підтверджується реальність здійснення господарської операції по зупиненим податковим накладним. Перелік наданих документів відповідає переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте, відповідачем 1 в порушення наведених вимог законодавства, не було вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Окрім цього, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надавав.
При відмові у прийнятті до реєстрації податкових накладних з посиланням на надання платником податку копій документів, які складено з порушенням законодавства, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.
Разом із тим, надаючи оцінку рішенням відповідача 1, суд зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, при цьому не зазначення такого критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, та без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 27.01.2022 у справі №380/2365/21, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20), який за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що позивачем надавались відповідачу документи, якими підтверджуються господарські відносини, відображені у податкових накладних №№1, 14, 15, 16, 17. Вказані документи долучені позивачем також до матеріалів справи.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 20.01.2022 у справі №140/4162/21 та від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.
Також, необхідно зазначити, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нрмами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Тобто, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
Отже, посилання відповідача 1 на вказані в оскаржуваних рішеннях підстави, в обґрунтування прийняття рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність таких рішень.
Суд звертає увагу на те, що надані позивачем як суду, так і відповідачу первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили.
З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято з порушенням порядку та не у спосіб, визначений законом, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Окремо щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати податкові накладні, суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено, пунктом 6 вказаного Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту восьмого Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.
За приписами пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до п.п.2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку з чим суд констатує обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків.
З огляду на це, правовідносини щодо реєстрації податкової накладної у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкової накладної для їх реєстрації, є предметом розгляду в адміністративних судах відповідно до ст.19 КАС України.
Оскільки, наслідком прийняття протиправних Рішення про відповідність ТОВ «АГРОПРОД-УКРАЇНА» критеріям ризиковості та Рішень Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних стало зупинення реєстрації зазначених вище податкових накладних, суд вважає, що вимога зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати вищевказані податкові накладні є обгрунтованою, оскільки інших підстав для зупинення реєстрації податкових накладних контролюючим органом не наведено.
Пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Обермайєр проти Австрії" (Obarmeier v. Austria) від 28 червня 1990 року (заява № 11761/85); п.155 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гранд Стівенс та інші проти Італії" (GrandeStevensandOthers v. Italy) від 4 березня 2014 року (заява № 18640/10).
Щодо посилання відповідачів 1, 2 на пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
За ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскаржуване Рішення контролюючим органом було прийняте 25.07.2022 року. Про наявність даного Рішення позивач дізнався у листопаді 2022 року, коли позивачем були отримані квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних та звернувся з даною позовною заявою 07.02.2023 року. Таким чином, строк звернення до суду позивачем не пропущений.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, суд не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам позивача на підтримку заявлених позовних вимог, позаяк вони не впливають на викладений вище висновок суду та наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову шляхом скасування, винесеного відповідачем 1 рішення від 25.07.2022 року № 229156.
Вказане та узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішеннях (зокрема, рішення у справі "Суомінеен проти Фінляндії" (№37801/97), рішення у справі "Вагнер та J.M.W.L. проти Люксембургу" (№76240/01) та рішення у справі "Фабрі проти Франції"(№16754/08)).
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідачі 1, 3, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача необхідно стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 5368,00 грн. (платіжна інструкція від 06.02.2023 року №7) та у сумі 10 736,00 грн. (платіжна інструкція від 18.04.2023 року №26) за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, відповідача-3 Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, яка є структурним підрозділом ГУ ДПС у м. Києві в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.07.2022 року № 229156, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
- Рішення від 16.03.2023 р. № 8436129/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 04.02.2022 р.;
- Рішення від 16.03.2023 р. №8436130/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 17.02.2022 р.;
- Рішення від 16.03.2023 р. № 843613 1/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 17.02.2022 р.;
- Рішення від 16.03.2023 р. №8436132/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 18.02.2022 р.;
- Рішення від 16.03.2023 р. №8436133/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 18.02.2022 р.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» днем фактично подання, а саме:
- податкова накладна № 1 від 04.02.2022 року на суму 18 750 000,00 грн. (з яких ПДВ 3 750 000,00 грн.),
- податкова накладна № 14 від 17.02.2022 року на суму 13 125 000,00 грн. (з яких ПДВ 2 625 000,00 грн.),
- податкова накладна № 15 від 17.02.2022 року на суму 13 125 000,00 грн. (з яких ПДВ 2 625 000,00 грн.),
- податкова накладна № 16 від 18.02.2022 року на суму 13 125 000,00 грн. (з яких ПДВ 2 625 000,00 грн.),
- податкова накладна № 17 від 18.02.2022 року на суму 13 125 000,00 грн. (з яких ПДВ 2 625 000,00 грн.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» судовий збір у сумі 5368,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» судовий збір у сумі 5368,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» судовий збір у сумі 5368,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник