Справа № 487/2780/23
Провадження № 1-кс/487/1348/23
24.05.2023 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022150010000257 від 28.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
Слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_4 звернувся до Заводського районного суму міста Миколаєва з клопотанням у кримінальному провадженні №62022150010000257 від 28.06.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу в судове засідання для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у вказаному кримінальному провадженні.
Клопотання мотивоване тим, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлена наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та в обґрунтування обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування, а, одержавши відомості про звернення слідчого до суду з клопотанням про застосування про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до початку розгляду не прибуде до суду за судовим викликом, є необхідність у наданні дозволу на затримання підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та наполягала на його задоволенні.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Це клопотання, за змістом ч. 2 ст. 188 КПК України, може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Відповідно до ч. 3 ст. 188 КПК України, прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.
Згідно ст. 189 КПК України, слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу. Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
Відповідно ч. 4 ст. 189 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Судом встановлено, що слідчими першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022150010000257 від 28.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Миколаївською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин ОСОБА_5 на виконання Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24 лютого 2022 року та у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, 01.03.2022 призваний на військову службу за мобілізацією на період воєнного стану ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенант ОСОБА_5 призначено на посаду командира взводу 20 запасної роти військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, є день відправлення до військової частини з відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з 01.03.2022, тобто з моменту відправлення ОСОБА_5 з ІНФОРМАЦІЯ_3 до військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З моменту видання Президентом України Указу «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти воєнний стан, який триває дотепер.
Згідно п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби, а також поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Про запроваджений в Україні воєнний стан та порядок проходження служби старшому лейтенанту ОСОБА_5 , достеменно було відомо, і до часу нез'явлення до військової частини, останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
Проходячи військову службу, старший лейтенант ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Однак, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, старший лейтенант ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні умисного військового злочину проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
Так, 10.05.2022 (точний час в ході досудового розслідування не встановлений), старший лейтенант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді командира взводу 20 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно всупереч вищезазначених вимог закону, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків в умовах воєнного стану, не з'явився вчасно без поважних причин до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та продовжує незаконно перебувати поза її межами дотепер, проводячи час на власний розсуд, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який не з'явився вчасно на службу без поважних причин.
31.08.2022 року відносно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, викладені та підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема, даними: повідомлення командира військової частини, матеріалами службового розслідування та протоколами допиту свідків.
Відносно підозрюваної складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до листів відділення АТ «Укрпошта» направлено за адресою мешкання ОСОБА_5 та до місця несення служби військовослужбовця, а саме до військової частини НОМЕР_1 (отримано 01.09.2022 року).
Таким чином, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлена наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та в обґрунтування обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на викладене, у зв'язку із доведенням прокурором у судовому засіданні обставин, передбачених ч. 4 ст. 189 КПК України, враховуючи те, що підозрюваний, з метою ухилення від відповідальності, фактично переховується від органів досудового розслідування та, одержавши відомості про звернення слідчого до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинивши дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу, клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 42, 136, 177, 186, 188, 189, 190, 276-278, 309, 370, 372 КПК України,
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Баштанка Миколаївської області, громадянина України, українця, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного до суду; після 24.11.2023 року; добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді або відкликання ухвали прокурором.
Виконання ухвали покласти на слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_4 (місто Миколаїв, вулиця Спаська, 18, телефон НОМЕР_2 ), за клопотанням якого постановлена ухвала.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть подані під час підготовчого провадження в суді, можуть бути включенні до апеляційної скарги на судове рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1