23.05.2023
Справа № 497/1210/2020
Провадження № 2/497/6/23
23.05.2023 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання Ільєва Д.Д.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 та її представників - адвокатів Сахарової Н.М. та Раділова І.М.,
третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення моральної шкоди, третя особа на боці позивача - ОСОБА_3 ,
17.09.2020 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, яким просить зобов'язати відповідача ОСОБА_2 демонтувати металевий паркан з металопрофілю висотою 3,2м. і довжиною 25,78м., що був нею встановлений на межі вимощення (відмостки) - на відставні приблизно 1м. - від задньої стіни житлового будинку і господарських будівель, що належать позивачу і розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та на відстані приблизно 0,5м від приміщення для свійської птиці, що також належить позивачу. Крім того, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в розмірі 50000грн. і судові витрати в сумі 1681,6грн.
В обґрунтування вимог позову позивач стверджує, що він є власником 3 / 10 частин домоволодіння, що розташоване на АДРЕСА_1 , власницею ж 7 / 10 частин цього ж будинку була його дружина ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її частину успадкувала їхня спільна дочка ОСОБА_3 і є фактично співвласницею домоволодіння, проте нотаріально факт прийняття спадщини ще не оформила. Користувачем суміжної земельної ділянки - за АДРЕСА_2 , - є ОСОБА_2 , яка придбала свій будинок недавно і, здійснюючи там ремонтні роботи та проводячи до свого будинку водопостачання, протиправно позбавила водопостачання його, позивача, будинок - раптово, безпідставно і без попередження: він, позивач, одного дня, прийшовши додому з роботи, виявив відсутність в нього води у системі водопостачання та з'ясував, що то сусідка "відрізала" його трубу - ввід водогону у його будинок, що був розташований у спеціальному колодязі на межі між їхніми земельними ділянками (позивача і відповідачки). Внаслідок цього йому, позивачу, довелося терміново будувати новий водогін до свого будинку від центрального, оскільки сусідка не дозволяла йому робити це і дуже сварилася з застосуванням нецензурних слів, тому він змушений був витратити не передбачені для цього кошти з власного бюджету і час, і тиждень не міг користуватися водопостачанням, - з-за чого отримав негативні емоції і отримав тривалі моральні страждання - адже, крім усього, більше тижня його будинок, в якому живе він і його дочка - третя особа ОСОБА_3 - залишався без водопостачання, та їм, мешканцям його будинку, довелося весь цей час носити воду здалеку, що порушило їхній звичайний побут і життя.
Крім того, відповідачка у травні-червні 2020р. збудувала височенний паркан - висотою 3,2м. на межі між їхніми земельними ділянками, та й ще з металопрофілю, яким, по-перше, перекрила йому, позивачу, доступ до його відмостки і задньої стіни будинку, а, по-друге, - перекрила інсоляцію та вентиляцію відмостки його, позивача, будинку і задньої стіни будинку, до того ж, вбиваючи стовпи під паркан - сприяла виникненню тріщин у відмостці, - що призвело до виникнення сирості і тріщин у стіні будинку та відмостці.
Він, Позивач, звертався до директора виробничого кооперативу «Геодезист Буджак», якій здійснює розробку технічної документації з землеустрою, і ним 29.05.2020р. були направлені працівники кооперативу - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які у присутності його, позивача, та відповідачки ОСОБА_2 встановили межові знаки між їхніми спірними земельними ділянками на місцевості та пояснили ОСОБА_2 вимоги щодо встановлення паркану. Але, нажаль, ніяких документальних актів приймання-передавання межових знаків не було складено. Та після цього - у травні-червні 2020р. відповідачка продовжувала встановлювати і встановила на межі їхніх спірних земельних ділянок вказаний глухий металевий паркан.
Наслідками протиправних дій відповідачки, на думку позивача, є те, що не працює система водовідведення та вентиляції його житлового будинку та господарських будівель з боку земельної ділянки ОСОБА_2 , оскльки під час дощу вода з даху стікає вздовж будинку та господарських будівель, збирається між парканом та будинком, підтоплюючи фундамент та стіни будинку і господарських будівель. Стіна будинку по всій довжині відсиріла, штукатурка відлущилася та з'явилися пліснява і тріщина на стіні як зовні, так і з середини будинку. Вирішити цю проблему виключно провітрюванням приміщень неможливо. Сирість та пліснява руйнують не лише будинок, а й створюють небезпеку для здоров'я мешканців будинку.
Між сторонами, таким чином, стверджується у позові, склалася конфліктна ситуація щодо користування позивачем його домоволодінням - будівлями і спорудами (житловим та господарськими).
Він, Позивач, також звертався до Болградської міської ради з приводу вирішення конфліктної ситуації, яка направила на місце комісію, результатом виходу якої 07.06.2020р. було складено акт обстеження дворових територій (присадибних ділянок) спірних земельних ділянок - що розташовані за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , та, згідно якого висота вищевказаної огорожі, що на території присадибної ділянки на АДРЕСА_2 - склала 3м, що, за висновком висновку цієї комісії не відповідає вимогам державних будівельних норм ДБН Б.2.2-5:2011, а також ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій та СНІП". Комісією були надані рекомендації для вирішення конфліктної ситуації, для чого відповідачу необхідно було: висоту огорожі території присадибної ділянки привести у відповідність до вимог державних будівельних норм ДБН Б.2.2-5:2011.
Однак, відповідачка ОСОБА_2 надану рекомендацію не виконала, а тому, її протиправні дії, що виразилися в порушенні вказаних будівельних норм та порушенні інсоляції житлового будинку та унеможливленні природної вентиляції домоволодіння його, позивача, через що він постійно, протягом тривалого часу нервує, переживає, намагаючись захистити своє майно, та звертаючись з заявами до компетентних органів з метою захисту своїх прав, чекаючи відповідей та заходів реагування для усунення перешкод у користуванні ним своїм будинком, - призвели до погіршення стану його здоров'я, у зв'язку з чим в серпні 2020р. він, позивач, вважає, йому від цього постійного стресу довелося лікуватися хірургічним способом (діагноз: Сг серединного відділу гортані).
При вирішенні питання про відшкодування з відповідачки на його, позивача, користь моральної шкоди, він, позивач, просить суд врахувати стан його здоров'я, тяжкість вимушених змін і його життєвих стосунках, ступінь зниження престижу, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, що він оцінює як заподіяння йому діями відповідачки моральної шкоди, яку він оцінює в 50000грн. і просить стягнути з відповідачки на його користь, надавши докази свого захворювання - довідки, що містяться в матеріалах справи.
23.10.2023р. від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, яким вона позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позові та пояснивши, що для надання суду доказу - щодо причин руйнування його будинку саме від паркану відповідачки він просить призначити відповідну експертизу.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представники - адвокати Сахарова Н.М. та Раділов І.М. у судовому засіданні також вимоги позову вважали безпідставними, просили відмовити в його задоволенні у зв'язку з їх безпідставністю.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечувала факту спорудження нею паркана та пояснила, що станом на теперішній час зменшила його висоту, тому предмету та підстави позову не вбачає, а також не заперечувала факту припинення водопостачання домоволодінню ОСОБА_1 з-за ліквідації вузлового колодязя, що був споруджений з краном для введення водопостачання у будинок відповідача, вважаючи, що той колодязь був розташований на її території і заважав їй спорудити паркан. Чому вона не узгодила з позивачем ОСОБА_1 ліквідацію цього колодязя - відповісти не змогла, пояснивши, що не знала, що та яма з трубами є його водогоном, та, оскільки вона заважала їй користуватися її земельною ділянкою, а саме, - спорудити паркан, вона її ліквідувала, тобто, перекрила воду і засипала колодязь. Щодо паркану - ОСОБА_2 пояснила, що змушена була його спорудити оскільки її сусід - позивач ОСОБА_1 - встановив на своєму будинку відеокамери та направив в її, ОСОБА_2 , двір - на її ж домоволодіння, наглядаючи за нею, що їй було неприємно. Наразі камери та висота паркану прибрані, тому предмету спору не вбачає.
Позивач ОСОБА_1 пояснив, що встановив камери після того, як сусідка ОСОБА_2 , без попередження, припинила йому водопостачання: придбавши будинок АДРЕСА_2 , в якому водопостачання було відсутнє, та спочатку без попередження і його, ОСОБА_1 , дозволу намагалася врізатися у водогін, що постачав воду до його будинку, а потім, після його, позивача. зауважень, зробила рів уздовж його домоволодіння, щоби підключитися до колодязя, який розташований на вулиці, але він виявився власністю КП «Горводоканал» і вона, відповідачка, після зауваження працівників «Горводоканалу» відмовилася від своїх первинних намірів і засипала рів, зробивши підключення водогону у свій будинок в іншому місці, але з-за цього тепер уздовж його, позивача, домоволодіння, просідає земля, що впливає на утворення та також сприяє збільшенню тріщин на відмостці і стінах його будинку.
Представник відповідача ОСОБА_7 пояснив суду, що паркан відповідачка вже зменшила до 1м, і він вже нічого не може порушувати, тим більше, ніяких норм для цього не існує, а що стосується відшкодування моральної шкоди, зазначив, що вона позивачем не доведена, доводи позивача ґрунтуються, на його думку, на припущеннях, тобто доводи позивача є голослівними. Таким чином, просив суд відмовити в задоволенні даного позову.
Третя особа - ОСОБА_3 , що є дочкою позивача і проживає, на її твердження, разом з ним, - підтримала у судовому засіданні клопотання свого батька - позивача ОСОБА_1 , підтвердивши його пояснення, стверджувала, що з того часу, як в них по сусідству з'явилася нова сусідка - відповідачка ОСОБА_2 , в неї, третьої особи, і її батька - позивача - був втрачений спокій, оскільки сусідка є конфліктною особою, спокійно не спілкується, лається нецензурною лайкою, погрожує утисненням їх з батьком в їх правах і виконує свої обіцянки, що можуть підтвердити сусіди, які також не у захваті від нової сусідки, яка у своєму домоволодінні влаштувала магазин ритуальних послуг з відповідними атрибутами: катафалки, вінки, відповідна музика, яка включається гучно, на думку оточуючих - навмисно, також - незаконно перевела житлову будівлю у нежитлову з метою влаштування там такого бізнесу. Третя особа у судовому засіданні надала, таким чином, пояснення, аналогічні поясненням позивача та підтвердила обставини, викладені у позові, підтримавши позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Судом були також допитані свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 .
Вислухавши у судовому засіданні думку позивача, відповідача та її представників, свідків, розглянувши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні юридичні факти та відповідні ним правовідносини:
- відповідно до технічного паспорту від 12.06.1990р., житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.14-15);
- згідно виписки з рішення виконкому Болградської ради народних депутатів від 15.06.1988р., ОСОБА_4 було надано дозвіл для спорудження господарських приміщень (а.с.16-19);
- ОСОБА_4 є власником домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 - відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 04.09.1990р., договору дарування від 08.07.1987р. та договору купівлі-продажу від 31.10.1990р., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 19.07.2019р. (а.с.20-29);
- рішенням 63-ї сесії VІІ скликання Болградської міської ради від 23.05.2019р. гр. ОСОБА_4 затверджено техдокументацію з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.30), та було встановлено межові знаки (а.с.31-33);
- згідно скарги ОСОБА_1 на ім'я начальника Болградського ВП ГУНП в Одеській області від 03.04.2020р., заявник просив вжити заходи щодо погроз його сусідкою ОСОБА_2 пошкодження димоходу в його будинку та відповідь на скаргу щодо проведення профілактичної бесіди (а.с.34-36);
- відповідно до скарги ОСОБА_1 до КП "Горводоканал" м.Болград від 08.04.2020р., заявник скаржився на дії ОСОБА_2 , яка, на його твердження, в той час, як він був відсутній вдома, вимкнула в його домоволодінні водопостачання, просив його відновити (а.с.37);
- на скаргу ОСОБА_1 в.о.директора водоканалу надав письмову відповідь від 25.05.2020р., згідно якої компетенція підприємства поширюється лише на оглядові розподільчі колодязі, що перебувають на балансі підприємства, а його (позивача) колодязь є його власністю і він сам має забезпечувати його ремонт та обслуговування; підприємство не несе відповідальності за дії третіх осіб (а.с.38);
- згідно обстеження постійною комісією Болградської міської ради, - Акту від 20.05.2020р., за результатами виходу на місце, у присутності гр.гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , комісією було розглянуто ситуацію між власниками спірних домоволодінь - земельних ділянок за №№ НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 , та яка встановила, що власниками домоволодіння АДРЕСА_1 є гр.гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а власницею домоволодіння АДРЕСА_2 - є гр. ОСОБА_2 , та рекомендовано, оскільки земельні ділянки є приватною власністю, - власникам обох земельних ділянок звернутися до землевпорядної організації для встановлення межових знаків, а ОСОБА_2 - забезпечити доступ гр. ОСОБА_1 на територію ділянки № НОМЕР_1 для обслуговування його будинку, та не вчиняти протиправні дії щодо припинення водопостачання сусідньому будинку; ОСОБА_1 - демонтувати камеру відеоспостереження, оскільки зйомка мешканців сусіднього будинку порушує втручанням їхні конституційно захищені права на особисте життя; та обом сусідам рекомендовано узгоджувати між собою свої дії з питання користування їхніми земельними ділянками біля межі між їхніми земельними ділянками (а.с.40-42);
- 11.06.2020р. ОСОБА_1 звернувся до міського голови з письмовою скаргою на дії сусідки ОСОБА_2 щодо встановлення нею спірного паркану (а.с.43), та отримав відповідь від 07.07.2020р. з Актом обстеження дворових територій і рекомендовано, в разі продовження конфлікту, звертатися до суду (а.с.44);
- відповідно до Акту обстеження постійною комісією Болградської міської ради від 07.06.2020р., встановлено, що гр. ОСОБА_2 виконала рекомендації попередньої комісії і зробила двірний отвір в огорожі біля будинку ОСОБА_1 для можливості обслуговування ним свого будинку, та рекомендовано їй ще зменшити висоту огорожі - привести у відповідність до ОСОБА_12 - 5:2011, і утримувати птицю відповідно до вимог ДБН 362-92**; а гр. ОСОБА_1 - в разі продовження конфлікту - невиконанню рекомендацій комісії власником нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , - звернутися до суду (а.с.45-46);
- а.с.47-56 містять фотофіксацію предмету конфлікту - паркану та наслідків, що надані позивачем;
- відзивом на позов (а.с.67) відповідач ОСОБА_2 вимоги позову не визнає, заперечує проти їх задоволення, стверджує, що позивач викривив інформацію, та пояснює, що 29.03.2019р. вона придбала земельну ділянку з житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 , та, у зв'язку з тим, що позивач слідкував за нею і встановив відеокамери, змушена була встановити паркан, при цьому від межі вона відступила сантиметрів 25; у зв'язку з тим, що позивач випускав за своїм будинком курей, які потрапляли попід парканом до її, відповідачки, подвір'я, - вона змушена була насипати насип, щоби між низом паркану і поверхнею землі не було відстані; а будинок позивача, на її думку, сиріє від того, що дощова вода, що стікає з його ж даху, потрапляє на відмостку, оскільки в нього відсутні жолоби; тому, на думку відповідачки, позивач сам винен у своїх негараздах;
- на що позивач заперечив і надав суду фотокартки свого домоволодіння з жолобами для водовідведення (а.с.151);
- 05.11.2020р. до матеріалів справи надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , (а.с.69-70), від якого ОСОБА_2 відмовилася і суд ухвалою від 23.05.2023р. задовольнив її клопотання про залишення її позову без розгляду;
- договором купівлі-продажу від 29.03.2019р. підтверджується право власності ОСОБА_2 на домоволодіння з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.73-78);
- позивачем ОСОБА_1 надано генеральний план його земельної ділянки та технічні умови КП "Горводоканал" від 07.05.2020р. (а.с.104-108);
- матеріали справи містять також відзив на позов, яким ОСОБА_2 та адвокат Раділов І.М. просять у задоволенні вимог позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, стверджуючи, що у позові не зазначено причинно-наслідкового зв'язку між хворобою позивача та неправомірними(!) діями ОСОБА_2 , а відомості про наявність самої хвороби не підтверджуються належними доказами; крім того, стверджуючи, що до складу комісії не входили спеціалісти, а також на те, що висоту паркану вже зменшено, у зв'язку з чим він відповідає вимогам ДБН, - тому предмет спору наразі відсутній, надавши суду відповідь Болградської міської ради від 14.01.2021р. та Акт обстеження постійною комісією Болградської міської ради від 13.01.2021р. (після надходження до суду даного позову), згідно яких встановлено, що гр. ОСОБА_13 були виконані рекомендації попередніх комісій - висота огорожі приведена до відповідності ДБН, також їй рекомендовано утримувати домашню птицю на своїй земельній ділянці відповідно до вимог ДБН 362-92** (а.с.145-147) - що, доречі, спростовує доводи відповідачки про те, що саме птиця позивача проникала до її подвір'я.
Судом були допитані в ході судового засідання свідки: ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 .
Свідок ОСОБА_14 надала суду пояснення, аналогічні позову та поясненням позивача і третьої особи, стверджуючи, що вона є рідною сестрою дружини ОСОБА_1 , виросла в цьому спірному будинку АДРЕСА_1 , а третя особа ОСОБА_3 - є її, свідка, племінницею. Вона, свідок, часто навідує рідних у спірному домоволодінні, тому їй достеменно відомо усі подробиці конфлікту і вона вважає, що винною в тому конфлікті є саме гр. ОСОБА_2 , яка сама по собі є конфліктною особою, бо її бояться усі сусіди через те, що вона часто усіх принижує, висловлюючись нецензурною лайкою та погрожуючи скоєнням неправомірних дій. Та підтверджує, що 25.03.2020р., коли позивач та третя особа ОСОБА_3 повернулися додому з базару, - виявили відсутність водопостачання в їхньому будинку з-за відсутності води у водогоні, хоча у всіх сусідів водогін працював. Ними була викликана бригада з КП "Горводоканалу", яка встановила несанкціоноване відключення води. Сусіди повідомили, що бачили, як наймані ОСОБА_2 працівники вимикали воду. Знову була викликана бригада з КП "Горводоканалу", яка порадила провести водогін в іншому місті. При цьому ОСОБА_2 , що була при цьому присутня, знову конфліктувала і висловлювалася дуже негативно і агресивно, погрожувала закрити усе парканом і потім таки закрила доступ своїм парканом позивачу ОСОБА_1 , який відкрила лише після ухвалення рекомендацій комісією міської ради. Свідок підтвердила, що до встановлення паркану у житловому будинку позивача ОСОБА_1 сирості ніколи не було, а також тріщин, які з'явилися вже після встановлення відповідачкою паркану та через незаплановані позивачем через відповідачку роботи з проведення нового водогону. Між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перший конфлікт виник після встановлення паркану, а другий - 25 березня, коли з-за ОСОБА_2 в ОСОБА_1 у будинку припинилося водопостачання. Вона, свідок, особисто просила ОСОБА_2 встановлювати паркан не глухий, а з сітки, але та погрожувала і запевнила, "по даху лазити будете". Після встановлення паркану довелося встановлювати жолоби, оскільки раніше цього не потрібно було. Свідок стверджувала, що вона як може, допомагає родичам - позивачу ОСОБА_1 та його дочці - третій особі ОСОБА_3 , завжди поряд, та впевнена, що саме під час конфліктів з відповідачкою ОСОБА_2 в позивача ОСОБА_1 пропав голос і виявилася пухлина. ОСОБА_2 , крім того, погрожувала розрушити газовий димохід, який розташований на задній стіні домоволодіння Позивача та трохи виступає, також були зламані два молодих великих саджанці, і вона, свідок, впевнена, що то справа рук відповідачки ОСОБА_2 , проте особисто не бачила цього. Конфліктну ситуацію ОСОБА_1 намагався вирішити мирно, тому до поліції не звертався. 2 дні позивач з дочкою були без води, на відновлення водопостачання було витрачено 4-6тис., крім того, до сусідки - відповідачки ОСОБА_2 на подвір'я часто приїжджають фури, розвантажуються труни, приїжджають покупці, - оскільки там житловий будинок переведений якимось чином у нежитловий і відкрито бюро ритуальних послуг, тому, з-за вібрації від великих автомобілів будинок позивача ОСОБА_1 також, на її думку, руйнується (а.с.168-174).
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що є родичом позивача ОСОБА_1 і його дочки ОСОБА_3 , та підтвердив, що особисто бачив, як на прохання відповідачки ОСОБА_2 , - її рідний брат та найманий працівник під її керуванням відрізали воду у розподільному колодязі водогону біля будинку позивача ОСОБА_1 - бачив, що ОСОБА_1 викликав дільничного і представників КП "Горводоканалу", бачив сварки ОСОБА_2 на ОСОБА_1 - як вона кричала на нього різні гадості на вулиці завжди, як його бачить, чув погрози від неї на його адресу, вважає, що тріщини на будинку ОСОБА_1 з'явилися з-за траншеї, яку рила ОСОБА_2 з наміром врізатися у водогін; стверджує, що є досвідченим будівельником, хоча спеціальної освіти не має, але знається на будівництві як чоловік, що вивчає ці питання та працює з ними (а.с.174-176).
Свідок ОСОБА_11 пояснила, що є сестрою ОСОБА_2 , проживає в м.Білгород-Дністровський, але часто приїжджає до сестри в м.Болград, раніше в м.Болград проживала постійно і допомагала сестрі з її дітьми, підтверджує, що саме її, свідка ОСОБА_11 , чоловік ставив спірний паркан на прохання ОСОБА_2 і вона, свідок, допомагала. Першочергово паркан був до 3-х метрів, а потім був зменшений до 2-х метрів. Це було влітку 2020року. ОСОБА_1 є сам по собі конфліктною особою, завжди вривався до сестри - ОСОБА_2 - на подвір'я, поставив відеокамері і наглядав за подвір'ям сестри, і з колишнім власником домоволодіння - ОСОБА_15 - ОСОБА_16 також конфліктував (а.с.224-225).
Свідок ОСОБА_10 повідомив, що ОСОБА_2 є його дружиною. Підтверджує, що в липні 2020р. був встановлений високий паркан, який є предметом спору між його, свідка дружиною ОСОБА_2 і їхнім сусідом ОСОБА_1 , який встановив відеокамеру, направлену на їхнє подвір'я, і тому паркан спочатку встановили високим, але після рекомендацій спеціальної комісії міської ради висота паркана була зменшена. Він, свідок, керує фурою, працює на ній, часто буває у тривалих відрядженнях, тому не був свідком усіх подій, а саме, паркан починав робити, а закінчували його родичі; щодо водогону - йому нічого не відомо, зливної ями в них на земельній ділянці з боку ОСОБА_1 немає, подвір'я є його, свідка, власним, тому він має право туди заїжджати на фурі. Межові знаки - кілки - він встановлював разом з сусідом ОСОБА_1 , під час спорудження паркану - він, свідок, з дружиною відступили від цієї лінії ще, а взагалі - майже на 2м. від будинку ОСОБА_1 . Курей сусіда ОСОБА_1 , він, свідок, бачив: за парканом, біля будинку позивача ОСОБА_1 , і саме для того, щоби його кури не потрапляли попід парканом до подвір'я його, свідка, і його дружини домоволодіння - був засипаний землею просвіт між парканом і поверхнею землі. В ного, свідка, є про це фотографії (а.с.225зв.-226).
В ході судового засідання суд задовольнив клопотання сторін та витребував докази з КП "Болградське бюро технічної інвентаризації" - інвентарні справи домоволодінь за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 для з'ясування конфігурації земельних ділянок, розташування будівель та споруд, а також з'ясувати наявність незаконних будівель - у зв'язку з заявленим клопотанням представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Однак, відповідач опісля відмовився від свого клопотання про призначення експертизи, заявивши в ході судового засідання клопотання про нерозгляд судом його клопотання про призначення експертизи, оскільки у зв'язку з тривалою хворобою і лікуванням, яке ще продовжується і яке є вартісним, - не зможе ближчим часом оплатити роботу експерта.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Крім того, відповідно до чинного ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона має довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Так, Ч.1ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а, згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України).
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Згідно зі ст.76ч.ч.1,2 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Ст.77ч.2 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Правовий статус приміщень, які перебувають у приватній власності, врегульовано Цивільним кодексом України. У таких житлових приміщень може бути один або декілька власників (співвласників). Визначення порядку користування житловим приміщенням, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб виникає, коли між ними відсутня добровільна згода щодо порядку використання такого майна і розділити (виділити) частину із загального майна технічно неможливо. Згідно зі ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Ч.1ст.383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Згідно з положеннями ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати усунення свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.
Вирішуючи даний позов, суд бере до уваги правовий висновок Верховного Суду у постанові від 20.12.2021р. у справі №310/9577/19, згідно якого, в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.
Доводи позивача про чинення йому перешкод з боку відповідача щодо порушення його прав шляхом встановлення паркану, з-за чого руйнується домоволодіння, в якому ОСОБА_1 проживає і якого є співвласником - не підтверджені належними і достатніми доказами, оскільки матеріали справи не містять експертного висновку щодо причинно-наслідкового зв'язку між встановленням паркану, висоту якого, до того ж, відповідачкою добровільно було зменшено, і сирістю та тріщинами на будинку позивача і відмостці його будинку, оскільки позивач відмовився від призначення експертизи, яка могла надати суду експертний висновок щодо цього питання.
Тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 - щодо зобов'язання відповідачку прибрати паркан - суд вважає не переконливими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Однак, вимоги позову в частині стягнення на користь позивача з відповідачки моральної шкоди суд вважає таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
У цивільному процесі кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4ст.12 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6ст.81 ЦПК України).
В ході розгляду даної справи судом був встановлений факт того, що відповідачка ОСОБА_2 безпідставно, протиправно, не маючи на це дозволу позивача ОСОБА_1 припинила водопостачання домоволодіння ОСОБА_1 шляхом руйнування і ліквідації вузлового колодязя, що був споруджений з краном для введення централізованого водопостачання КП «Горводоканалом» до будинку відповідача, оскільки не заперечувала цього факту у суді, пояснивши, що вважає, що той колодязь був розташований на її території, заважав їй спорудити паркан, а також, що вона не узгодила з позивачем ОСОБА_1 ліквідацію цього колодязя, надавши пояснення, які не спростовують факту її незаконних дій. Незаконність її дій щодо самовільного припинення централізованого водопостачання до домоволодіння позивача підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , та третьої особи ОСОБА_17 , а також висновком постійної комісії Болградської міської ради та її Актом від 20.05.2020р. за результатами виходу на місце, яка рекомендувала власникам обох земельних ділянок звернутися до землевпорядної організації для встановлення межових знаків, а ОСОБА_2 - забезпечити доступ гр. ОСОБА_1 на територію ділянки № НОМЕР_1 для обслуговування його будинку, та не вчиняти протиправні дії щодо припинення водопостачання його будинку (а.с.40-42).
Відповідно до ст.103 ЗК України, «власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо)».
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачкою ОСОБА_2 було порушено вимогу ст.103 ЗК України про добросусідство, оскільки вона, вчиняючи дії на межі між спірними земельними ділянками - своєю і позивача ОСОБА_1 - за №№ НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 , не узгодила свої дії з позивачем ОСОБА_1 - що призвело до припинення централізованого водопостачання до його домоволодіння, якому він є співвласником, і, як наслідок, позивач був позбавлений тривалий час правом користуватися послугами КП «Горводоканал» та змушений був обладнати водопостачання свого домоволодіння іншим чином, при цьому витративши кошти і поніс моральні страждання.
Стосовно вимог позову про відшкодування моральної шкоди, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.2ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можливо відшкодувати в достатньому обсязі матеріальними речами, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, а тому будь-який її розмір може мати суто умовний характер.
Згідно п.3 постанови Пленуму ВС України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995р., під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди позивач посилається на те, що внаслідок неправомірної поведінки відповідачки, яка чинила йому, позивачу, та його дочці перешкоди у користуванні законним правом на споживання води через водогін централізованого водопостачання, послуги з якого надає КП «Болградський Горводоканал», - порушився звичний ритм життя позивача, він стверджував в ході судового засідання і у письмових поясненнях - у позові, що перебуває у стані психоемоційної напруги, змушений був докладати зусиль для відновлення своїх прав, звертатися до поліції, адвоката, місцевого самоврядування, змушений був спілкуватися для відновлення своїх прав з відповідачкою, яка його ображала і принижувала, у тому числі при свідках, які підтвердили це в ході судового засідання, та до суду, і тому вважає, що йому завдана моральна шкода, яка полягає у душевних та фізичних стражданнях, оскільки він вважає, що стан його здоров'я погіршився саме після агресивних спілкувань відповідачки і вчинення нею протиправних дій щодо нього і його дочки - що є третьою особою у даній справ, - в нього на початок конфлікту виявилася важка хвороба - пухлина, яка почала після настання цих подій прогресувати і він, позивач, досі лікується від неї, витрачаючи на це душевні і фізичні сили, які поглиблюються судовим процесом.
Тому, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, та враховуючи надані позивачем довідки на підтвердження хвороби, пояснення свідків, та інші докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна позивачу і визначена ним в розмірі 50000грн. - не є надмірною і зможе компенсувати тягар моральних страждань позивача від протиправних дій відповідачки, а тому, - саме ця сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача в повному обсязі. оскільки не є великою з огляду на обставин справи та наявність у відповідачки такої можливості - сімейний бізнес щодо ритуальних послуг.
Вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі сплаченого позивачем судового збору - в розмірі 1681,6грн. (840,80грн. +840,80грн.)
На підставі ст.ст.23, 317,319, 383,391,1167 ЦК України, керуючись ст.ст.12,81,89,141,247,263-265, 280-282, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення моральної шкоди, третя особа на боці позивача - ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( НОМЕР_3 ) 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень в якості моральної шкоди та судові витрати в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня, а загалом, всього, - 51681 (п'ятдесят одну тисячу шістсот вісімдесят одну) гривню.
Відмовити у задоволенні вимоги позову в частині зобов'язання ОСОБА_2 демонтувати паркан за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст судового рішення виготовлено 26.05.2023р.
Суддя А.В. Кравцова