Справа № 496/2960/23
Провадження № 1-кп/496/479/23
26 травня 2023 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біляївка, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 31.07.2019 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 12.12.2022 року Миколаївським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільненого 24.03.2023 року по відбуттю строку покарання,
- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України
08 квітня 2023 року, об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи на території подвір'я КНП «Біляївська багатопрофільна лікарня» за адресою: Одеська область, м. Біляївка, вул. Харківська, 30, помітив на вказаному подвір'ї ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка спираючись однією рукою на дерев'яну тростину та тримаючи у іншій руці власну сумку чорного кольору, рухалась пішки у напрямку інфекційного відділення вказаної лікарні.
В цей час, у ОСОБА_5 виник протиправний умисел на відкрите викрадення майна ОСОБА_6 , а саме сумки чорного кольору з речами, що знаходились в ній.
Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, діючи повторно, з корисливого мотиву, в період дії на території України воєнного стану, наблизився до ОСОБА_6 та користуючись тим, що остання є особою похилого віку і не в змозі дати відсіч, розуміючи це, відкрито вихопив з рук ОСОБА_6 належну останній сумку чорного кольору вартістю 200 гривень в якій знаходився гаманець червоного кольору вартістю 50 гривень з грошовими коштами в його середині у розмірі 700 гривень, після чого, з вказаним майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник тим самим розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток у розмірі 950 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. При цьому пояснив, що він вихопив з рук потерпілої сумку та скрився, дістав з сумки гаманець, з якого забрав гроші, а сумку і гаманець викинув. Був затриманий працівниками поліції, а гроші, якими відкрито заволодів, повернув. У скоєному каявся.
Потерпіла ОСОБА_6 до судового засідання не з'явилась, але подала до суду заяву, в якій вказала, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має і просить розгляд справи проводити у її відсутність.
Суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому, суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає ОСОБА_5 винним у скоєнні вказаного кримінального правопорушення і його дії кваліфікує за ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, раніше судимий за корисні злочини, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення відносно особи похилого віку.
Враховуючи пом'якшуючі обставини, а саме те, що обвинувачений розкаявся у скоєному, активно сприяв у розкриттю кримінального правопорушення, наявність обтяжуючої обставини - вчинення кримінального правопорушення відносно особи похилого віку, данні про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий за корисні злочини, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став і знову скоїв навмисне тяжке кримінальне правопорушення, а тому суд вважає, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Обвинувачений утримується під вартою, а тому суд вважає необхідним, залишити вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а щодо заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до ст. 174 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, ч. 4 ст. 186 КК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Засудженому ОСОБА_5 залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою і утримувати його в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 відраховувати з дня затримання, тобто з 08 квітня 2023 року
Речові докази по справі: сумку чорного кольору та гаманець червоного кольору, грошові кошти у сумі 500 грн повернути потерпілій - ОСОБА_6
Скасувати арешт застосований ухвалами слідчого судді від 12 квітня 2023 року на сумку чорного кольору, гаманець червоного кольору та одну грошову купюру НБУ номіналом 500 грн, серії ХГ 1415830.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_5 з моменту вручення копії вироку.
Суддя ОСОБА_1