Провадження № 11-сс/803/1110/23 Справа № 202/446/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 травня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув в закритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2023 року у кримінальному провадженні № 42022052100000886, про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Мехедівка, Драбівського району, Черкаської області, одруженого, військовослужбовця ЗСУ за мобілізацією, сержанта, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_6
в режимі відеоконференції
прокурора ОСОБА_9
За ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України
Слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозра. Однак, слідчий суддя вважав не доведеними ризики впливу ОСОБА_6 на свідків оскільки останні були допитані до повідомлення ОСОБА_6 про підозру. Також, на переконання слідчого судді прокурором не була доведена наявність ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обставини вчинення злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6 мали місце у серпні 2022 року, та по квітень 2023 року підозрюваний не вчиняв спроби вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення. Окрім цього, слідчий суддя також вважав доведеним ризик переховування ОСОБА_6 від суду, оскільки останній є військовослужбовцем та знаходиться у розпорядженні військової частини НОМЕР_1 , є особою призовного віку, що позбавляє його можливості залишити територію України.
В апеляції:
- прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти, без визначення розміру застави.
В обґрунтування вказує, що висновок суду про те, що підозрюваний належним чином виконує свої обов'язки, не спростовують наведені ризики, оскільки до 13 квітня 2023 року ОСОБА_6 не мав статусу підозрюваного.
Вказує, що судом не було взято до уваги, що ризик незаконного впливу на свідків залишається, з огляду на необхідність безпосереднього допиту останніх судом. Також вказує, що судом не врахована тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим.
Прокурор також вважає, що відмова в застосування виняткового запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, захисник ОСОБА_8 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, оскільки слідчим суддею було повно та всебічно розглянуто справу, досліджено всі наявні докази та надано оцінку ризикам.
Заслухавши сторони кримінального провадження, прокурора, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, підозрюваного та його захисника, які кожен окремо та разом просили відмовити в задоволенні апеляційних вимог прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно до вимог ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
За положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зазначені вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дотримані в повному обсязі та, вирішуючи це питання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя належно дослідив обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, що передбачені ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий.
Згідно матеріалів справи слідує, що 10 серпня 2022 року до ЄРДР за № 42022052100000886 відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
13 квітня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а саме в непокорі, тобто іншому умисному невиконанні наказу, вчиненій в умовах воєнного стану.
З наданих суду апеляційної інстанції матеріалів слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наявність відповідних доказів, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому злочину.
В той же час, слідчий суддя не вбачав наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, визначених пунктами 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні.
Слідчий суддя вказав, що прокурором не доведено, що обґрунтовано існує ризик впливу ОСОБА_6 на свідків оскільки останні допитані та ОСОБА_6 об'єктивно мав змогу вплинути або впливати на свідків, але не робив цього. Зазначив, що прокурором також не доведена наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обставини вчинення злочину мали місце у серпні 2022 року, та за цей період підозрюваний не вчиняв спроби вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Що стосується ризику переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, то слідчий суддя також вважає його недоведеним з огляду на те, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем та знаходиться у розпорядженні військової частини НОМЕР_1 , є особою призовного віку, що позбавляє його можливості залишити територію України. При цьому слідчий суддя зазначив, сама по собі тяжкість ймовірного покарання не є безумовною підставою для твердження про наявність вказаного ризику.
Таким чином, в суду були відсутні правові підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді про необхідність відмови в задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки воно в повній мірі відповідає вказаним вище нормам кримінального процесуального закону та фактичним обставинам кримінального провадження.
Усі доводи апеляційної скарги прокурора, в тому числі щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 тяжкого злочину, є безпідставними, оскільки дані обставини були враховано слідчим суддею під час розгляду справи у суді першої інстанції та їм була надана належна та обґрунтована оцінка.
Таким чином, оскільки слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також відсутності жодних з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з чим погодився і апеляційний суд, тому і підстав для застосування до останнього найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням вищевказаних обставин, положень кримінального процесуального закону, колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, наведених прокурором в апеляційній скарзі.
Запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_6 обраний у відповідності з вимогами ст. ст. 181, 194, 196 КПК України, тому колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2023 року у кримінальному провадженні № 42022052100000886, про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4