Провадження № 11-сс/803/1185/23 Справа № 202/7411/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 травня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Водяне Широківського району Дніпропетровської області, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, стрільцем 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, у кримінальному провадженні № 620230500100001056,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_8 ,
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2023 року клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задоволено частково.
Застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання в умовах гаупвахти на строк 59 днів до 25 червня 2023 року включно.
Визначений ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214720 грн., у випадку внесення якої на підозрюваного покладені обов'язки, передбачені ч. 4 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому дислокується військова частина, в якій він проходить військову службу, без дозволу слідчого, прокурора або командира військової частини,
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну місця свого перебування - несення військової служби.
Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу взяв до уваги обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про його особу, та дійшов висновку, що тримання ОСОБА_5 під вартою в умовах гаупвахти протягом певного строку під час досудового розслідування є виправданим, та з урахуванням сімейного та майнового становища підозрюваного, а також тяжкості кримінального правопорушення вважав за необхідне визначити підозрюваному заставу.
В апеляції:
- адвокат ОСОБА_6 просить змінити ухвалу слідчого судді в частині пункту визначення місця перебування підозрюваного в населеному пункті, в якому тимчасово дислокується військова частина НОМЕР_1 , в якій він проходить службу, на визначення місце перебування ОСОБА_5 за місцем його постійного проживання: АДРЕСА_3 або за місцем розташування ВЧ НОМЕР_1 за її юридичною адресою з покладенням на нього обов'язків не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду.
В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог посилається на необґрунтованість підозри через недоведеність вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Вказує, що в разі виконання вимог оскарженої ухвали у ОСОБА_5 виникнуть складнощі при дотриманні покладеного на нього процесуального обов'язку у виді утримання від спілкування зі свідками по справі через наявне службове підпорядкування, які перебувають на військовій службі саме за даним місцем розташування військової частини НОМЕР_1 .
Зазначає, що ухвалою не конкретизовано, в якому саме місці має знаходитись підозрюваний.
Заслухавши підозрюваного та його захисника, які кожен окремо та разом просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти її задоволення та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
За приписами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані.
З матеріалів справи слідує, що 10.04.2023 року за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень до ЄРДР за № 620230500100001056 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 402 КК України.
15 квітня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а саме у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчинений в умовах воєнного стану.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Слідчий суддя в повній мірі з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , іншими даними, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри фактично зводяться до питань оцінки доказів та доведеності чи недоведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, питання яких розглядаються на іншій стадії судового розгляду при розгляді справи по суті, у зв'язку з чим такі питання на цій стадії не розглядаються, а тому такі доводи колегія суддів не бере до уваги.
Перевіряючи наявність ризиків відповідно до вимог ст. 178 КПК України, колегія суддів зважає на практику ЄСПЛ, відповідно до якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та погоджується з висновком слідчого судді про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 є військовослужбовцем, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, у зв'язку з чим, розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків, разом з якими проходить військову службу.
Отже, обрання слідчим суддею запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави є таким, що в повній мірі відповідає наведеним вище нормам закону, правовим позиціям Європейського Суду з прав людини та обставинам цього кримінального провадження та на даному етапі досудового розслідування зможе запобігти визначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Доводи захисника щодо необхідності конкретизації місця перебування підозрюваного через невизначеність ухвалою слідчого судді пункту його перебування, що унеможливлює дотримання ОСОБА_5 покладеного на нього процесуального обов'язку у виді утримуватись від спілкування зі свідками, які перебувають на військовій службі саме за даним місцем розташування військової частини НОМЕР_1 , у цьому випадку є безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, в тому числі, виконувати один або декілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Як слідує зі змісту оскарженої ухвали, слідчий суддя поклав на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення ним застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому дислокується військова частина, в якій він проходить військову службу, без дозволу слідчого, прокурора або командира військової частини, повідомляти слідчого, прокурора про зміну місця свого перебування - несення військової служби.
Отже, процесуального обов'язку утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні слідчим суддею на підозрюваного ОСОБА_5 не було покладено, що в свою чергу не потребує вирішення питання, на яке посилається захисник в апеляційній скарзі.
При цьому слід зазначити, що визначення місця і порядок утримання осіб, відносно яких був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначається на підставі Закону України “Про попереднє ув'язнення”, а не судом.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставами для скасування чи зміни ухвали слідчого судді за доводами захисника не встановлено, ухвала про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо ОСОБА_5 відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, є законною, обґрунтованою, вмотивованою та такою, що не підлягає скасуванню.
За наведеного, апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, а ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо ОСОБА_5 , року, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, у кримінальному провадженні № 620230500100001056, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4