Справа № 143/154/23
19.05.2023 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Сича С.М.,
з участю секретаря Левченко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Погребищенського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,-
Встановив:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 18 серпня 2011 року між позивачкою та відповідачем було зареєстровано шлюб у виконкомі Дзюньківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, актовий запис №3.
На даний час в провадженні Тетіївського районного суду Київської області перебуває цивільна справа №940/950/22 за позовною заявою позивачки про розірвання шлюбу з відповідачем.
Від шлюбу подружжя мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Станом на день подання позову усі витрати, пов'язані з харчуванням та забезпеченням одягу, лікуванням дітей позивачка несе особисто. Тому діти за домовленістю з відповідачем залишаються проживати з позивачкою. Позивачка дуже любить своїх дітей, постійно слідкує за їхнім здоров'ям, розвитком, виховує та піклується про них, у неї із дітьми прив'язаність одне до одного, однак їй важко самій задовольнити потреби дітей, оскільки потрібні кошти для купівлі одягу, продуктів харчування, предметів першої необхідності, вона не спроможна їх забезпечити всім необхідним.
Позивачка не має наміру перешкоджати відповідачу в здійсненні його прав та обов'язків щодо виховання та утримання спільних дітей.
Відповідач не надає жодної допомоги на утримання дітей та не приймає участі у їх вихованні.
Вказані вище обставини змушують позивачку звернутися до суду із позовом про примусове стягнення з відповідача аліментів на утримання двох малолітніх дітей.
Посилаючись на наведені обставини та положення ст.ст. 4, 84, 274 ЦПК України, ст. ст. 180-182, 183 СК України, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частці 1/3 від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, окремо на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення ними повноліття та стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн.00 коп.
Ухвалою судді про відкриття провадження у справі від 06.03.2023 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.25-26).
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.
Так, судом встановлено, що сторони 18 серпня 2011 року зареєстрували шлюб у виконкомі Дзюньківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, актовий запис №3.
Від шлюбу мають малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями Свідоцтв про народження. (а.с. 10, 11).
На момент розгляду справи у суді діти проживають з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 та навчаються в початковій школі № 6 імені Щецинських олімпійців, що підтверджується довідками від 02.02.2023 року №1814, 1815 ( а.с.12-15).
Проте, відповідач добровільно не виконує свого обов'язку по утриманню дітей.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 2, 3 статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
В силу ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 2 ст.183 СК України унормовано, що якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідачем не надано будь-яких доказів щодо існування обставин, які б унеможливлювали стягнення із нього аліментів на утримання дітей у запропонованому позивачкою розмірі.
Відтак, із відповідача на користь позивачки необхідно стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення позивачки до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Такий розмір стягнення аліментів суд визначає, виходячи із засад розумності, добросовісності і справедливості, що не суперечитиме чинному законодавству, інтересам позивачки, малолітніх дітей та відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до частин 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В ч.1 ст.1 ЗУ "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
В силу п.3 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилами ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом частин 1, 3 ст. 9 ЗУ "Про судовий збір" кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Зважаючи на те, що внаслідок розгляду даної справи державою Україна понесено певні матеріальні витрати, які полягають у неодержаному судовому зборі, який мав би бути спрямований на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, то держава Україна є особою, яка понесла судові витрати, в розумінні норми ч.6 ст.141 ЦПК України.
Пунктом 3 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Отже, позов про стягнення аліментів за своєю правовою процесуальною природою є позовом майнового характеру.
За змістом підпункту 1 пункту 1 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана до суду фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, із відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три ) грн. 60 коп.
Вирішуючи питання про стягнення із відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із наступного.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Згідно з правилами пунктів 1-3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивачкою на підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн. 00 коп. було надано суду договір про надання правової допомоги від 02.02.2023 року (а.с. 16), ордер на надання правової допомоги від 06.02.2023 року (а.с. 17), розрахунок витрат на правову допомогу, в якому вказаний опис наданих послуг щодо консультації та узгодження правової позиції, повідомлення клієнта про перелік документів, які є обов'язковими для надання клієнту правової допомоги щодо стягнення аліментів - вартість послуги -2000 грн. 00 коп., ознайомлення з документами, наданими ОСОБА_1 для надання їй правової допомоги. Підготовка необхідних документів для стягнення аліментів в судовому порядку, зокрема переклад наданих Замовником документів на українську мову -2000 грн.00 коп., складання позовної заяви про стягнення аліментів, підготовка позовної заяви з додатками для подачі до суду-4000 грн. 00 коп. (а.с.19).
Оцінивши надані позивачкою докази на підтвердження розміру понесених нею судових витрат, ураховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи в контексті критерію реальності адвокатських витрат, зважаючи на відсутність заперечень відповідача щодо розміру заявлених позивачкою витрат на правничу допомогу, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 та стягнення із відповідача на її користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн. 00 коп.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 21.10.2021 року у справі №766/7206/20.
Керуючись ст. ст. 2-7, 10, 133, 141, 258, 259, 263, 268, 279 ЦПК України, суд, -
Ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 17 лютого 2023 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Сторони по справі:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП не відомий, проживає: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний тест рішення складено 25.05.2023 року.
Суддя