Справа № 521/16273/21
Номер провадження:1-кп/521/671/23
22 травня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Малиновського районного суду м. Одеси в залі суду в режимі відео конференції з ДУ «Одеським слідчим ізолятором», клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.06.2021 року за №12021162470000755, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115, ч.1 ст.263 КК України,-
В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.06.2021 року за №12021162470000755, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115, ч.1 ст.263 КК України.
В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та посилаючись на обставини, які на його думку свідчать про їх наявність.
Сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , яке не обґрунтовано належним чином та не забезпечено належними доказами. Адвокат звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу, в якому просив змінити ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Клопотання захисника обґрунтовано тим, що відповідно до матеріалів кримінального провадження 15.06.2021 року ОСОБА_6 затримано.16.06.2021 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси продовжено відносно ОСОБА_6 міру запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з дня винесення ухвали тобто з 27.03.2023 року до 25.05.2023 року включно. Станом на сьогодні ОСОБА_6 знаходиться під вартою 23 місяці. На даній стадії судового розгляду за результатами безпосереднього дослідження судом письмових доказів та відео доказів виникли обґрунтовані підстави для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , зокрема такими підстави є: - наявність ознак неосудності обвинуваченого, що підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи № 483 від 07.10.2021 (т.2. а.с. 100-103); - відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів осудності обвинуваченого ОСОБА_6 ; - незабезпечення державним обвинуваченням на протязі 17 місяців проведення стаціонарної комісійної психолого-психіатричної експертизи або додаткової амбулаторної комісійної психолого-психіатричної експертизи для визначення стану осудності обвинуваченого (т.1, а.с. 83, 90, 95, 118, 185-191);- неявка у судове засідання свідків сторони обвинувачення, незабезпечення прокурором явки у судове засідання свідків сторони обвинувачення та взяття на себе функцій сповіщення свідків сторони обвинувачення захисником; - відсутність організаційно-технічної можливості проведення стаціонарної комісійної психолого-психіатричної експертизи для визначення стану осудності обвинуваченого у регіональній експертній установі в наслідок відсутності стаціонарного відділення в ДУ «Інститут психіатрії, судово-психічної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України» (м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 9). дорогої та надзвичайно трудомісткої в умовах воєнного стану процедури етапу обвинуваченого до комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» для проведення стаціонарної комісійної психолого-психіатричної експертизи;- загроза погіршення психічного здоров'я обвинуваченого ОСОБА_6 внаслідок етапу зі слідчого ізолятора в м. Одесі до КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» у Львові і назад, що підтверджується довідкою Одеської міської медичної частини № 21 про те, що одразу після етапу з Києва був госпіталізований до медичної частини № 21 з діагнозом: дезорієнтація, загальмований стан; психастенічний синдром. Агрравація? (т.1. а.с. 193-194);
- погіршення стану психічного здоров'я обвинуваченого ОСОБА_6 в умовах слідчого ізолятора, що підтверджується медичною довідкою сектору в Одеській області Філії Державної Установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» в Миколаївській та Одеській областях №12.05.2023 №204/ОММЧ-21-23-вн, згідно якої 03.05.2023 року проведено огляд психіатра. Скарги на періодичний головний біль. Астенічний. Продуктивному контакту малодоступний. На запитання відповідає відсторонено. В очі лікарю не дивиться, погляд відведений в сторону. В бесіді розкривається частково. Мислення аутистичне. Непередбачуваний. Можлива агресія до оточуючих. Орієнтований в часі та просторі, в своїй особистості - дезорієнтація. Виглядає недоглянуто. Критика відсутня. Попередній діагноз: гіперактивний розлад, що поєднується з розумовою відсталістю та стереотипними рухами. Рекомендовано: нагляд. Складений план лікування;- відсутність серед досліджених судом письмових доказів та відео, жодного доказу суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 КК України;- дослідженими судом письмовими та відео доказами, які вказують про наявність у діях обвинуваченого ознак кримінального правопорушення передбаченого ст. 118 КК;- невиконання органом досудового розслідування вимог ч. 2 ст. 9 КПК України щодо перевірки версії обвинуваченого; - відсутність у обвинуваченого судимостей у минулому, позитивна характеристика та місці соціальні зв'язки (т. 1 а.с. 31-39, т.2. а.с. 77); -наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України підтверджується: - відео до протоколу обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Кордонна, 49 від 15.06.2021 року (т.2. а.с. 161) на якому ОСОБА_6 через три з половиною години після нападу, без адвоката, надав пояснення. Зазначені пояснення та інші докази підтверджують позицію сторони захисту що мало місце кримінальне правопорушення передбачене ч. 118 КК України.
Обвинувачений підтримував адвоката.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, клопотання, додані матеріали та вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання захисника слід відмовити за наступних підстав.
Як вже вказувалось у попередніх ухвалах суду ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують мати місце та об'єктивно підтверджуються наступними обставинами.
Відповідно до висунутого обвинувачення, ОСОБА_6 обвинувачується у навмисному вбивстві, тобто у винному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Покарання за цей злочин передбачає до 15-ми років позбавлення волі та ця обставина свідчить про можливість обвинуваченого переховуватись від суду з метою уникнення покарання.
Також, суд враховує вагомість досліджених при судовому розгляді доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, а також наступні відомості.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 офіційно не одружений, дітей не має, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно не працював, має постійне місце проживання. Стан здоров'я обвинуваченого задовільний, оскільки фізично він є здоровою людиною.
Відповідно до наданих суду документів, психічний стан здоров'я обвинуваченого, підлягає обов'язковому дослідженню.
З цих підстав, суд приходить до висновку, що підставою продовження запобіжного заходу є наявність обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 115 КК України, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема суд зауважує, що саме нестабільний психічний стан обвинуваченого ОСОБА_6 ( якщо це підтвердиться медичними документами), може становити загрозу для оточуючих у разі зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
У суду відсутні гарантії, що в разі зміни запобіжного заходу, психічний стан ОСОБА_6 обвинуваченого не буде перешкодою для виконання покладених на нього обов'язків.
Щодо обрання альтернативного запобіжного заходу, то відповідно до ч.3 ст. 5 Конвенції звільнення особи може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання, проте сторона захисту не надала таких гарантій.
Також, при вирішенні питання про обрання терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує і інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я - відсутність відомостей щодо неможливості перебування під вартою.
Суд враховує тривале утримання під вартою ОСОБА_6 , однак вважає, що обмеження конституційних прав обвинуваченого є виправданим та відповідає меті застосування саме такого запобіжного заходу. При цьому судом враховано, що ОСОБА_6 не має членів сім'ї, які не можуть залишатись без його нагляду, а його вік та стан здоров'я не перешкоджають триманню під вартою.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тривале тримання під вартою може бути виправданим в тому випадку, коли є певні ознаки існування суспільного інтересу, що попри презумпцію невинуватості, переважує принципам поваги до особистої свободи.
У рішенні ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України» Суд нагадує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами. Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи «за» і «проти» звільнення з-під варти не повинні бути «загальними й абстрактними».
В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_6 який обвинувачується за ст. 115 ч.1, ч.1 ст.263 КК України, тому суд вважає за необхідне зазначити, що на даний час існують ризики, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення або переховуватися від суду.
Вказані обставини, на думку суду, не є «загальними й абстрактними».
Таким чином, суд вбачає наявність чітких ознак того, що подальше перебування ОСОБА_7 під вартою вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 є: запобігання спробам переховуватись від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, при вирішенні питання про обрання терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також враховує і інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я - відсутність відомостей щодо неможливості перебування під вартою. При цьому суд вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів) для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, обраних відносно обвинуваченого, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує вимоги ст.ст. 5, 6 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Все вищевикладене, в сукупності, свідчить, щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, тому обмеження його конституційних прав в даному випадку, є виправданим і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, судом не встановлено.
Таким чином застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечать виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та не зможуть запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення з наступних підстав.
Все вищевикладене в сукупності свідчить, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної та обмеження конституційних прав, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183,331,372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Продовжити відносно ОСОБА_6 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з дня винесення ухвали тобто з 22.05.2023 року до 20.07.2023 року включно.
Ухвала суду щодо запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена протягом 5 днів до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий - суддя ОСОБА_1