Справа № 521/4891/21
Провадження № 2-др/521/24/23
10 квітня 2023 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мирончук Н.В.,
секретаря судового засідання - Філімончук М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розподіл майна колишнього подружжя шляхом стягнення компенсації вартості 1/2 частки автомобіля,
В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала справа № 521/4891/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розподіл майна колишнього подружжя шляхом стягнення компенсації вартості 1/2 частки автомобіля.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси, 30.03.2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 , задоволено частково:
-Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Хмельницьким ВМ Малиновського PB ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 30.04.2009 року, РНОКПП НОМЕР_2 , на автомобіль VOLKSWAGEN PFSSAT, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , який зареєстровано на ОСОБА_2 , шляхом стягнення компенсації з ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Малиновським PB ОМУ ГУМВС України в Одеській області 27.09.2007 року, РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Хмельницьким ВМ Малиновського PB ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 30.04.2009 року, РНОКПП НОМЕР_2 , вартості 1/2 частки автомобіля - в розмірі 187774 (сто вісімдесят сім тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 00 коп.
-В задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовлено.
-Стягнуто з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору та проведення експертного дослідження.
Зазначеним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу не вирішувалось у зв'язку з подачею представниками сторін заяв про намір подати докази понесених сторонами витрат на правову допомогу.
До канцелярії суду 06.04.2023 року від представника позивача надійшла заява, підписана представником 04.04.2023 року, про ухвалення додаткового рішення, яким представник просила стягнути судові витрати, зокрема, на професійну правову допомогу, у розмірі 26048,50 грн.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, надані письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно до Постанови ВП ВС, від 19.02.2020 року, у справі № 755/9215/15-ц, вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Враховуючи те, що судовий розгляд справи № 521/4891/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розподіл майна колишнього подружжя шляхом стягнення компенсації вартості 1/2 частки автомобіля було здійснено за відсутності сторін, за поданими представниками сторін заявами, а тому у сторін був наявний обов'язок подати докази про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи в п'ятиденний строк з дати ухвалення рішення суду - 30.03.2023р..
Тобто, кінцевим строком звернення до суду із заявою є 04.04.2023 року, що, також, вказує в заяві і сама представник позивача.
Проте, згідно до відомостей з КП «Д-3» та вхідного штампу канцелярії суду, заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу разом з роздруківкою розрахунку витрат та актом прийому- передачі виконаних робіт, до суду надійшла лише 06.04.2023 року.
Доказів сплати заявлених витрат на правову допомогу позивачем адвокату, до суду при цьому не було надано.
Також, відсутні докази, що вказана заява була направлена поштою з відповідною відміткою відділення поштового зв'язку про прийом документів.
Таким чином, суд приходить до висновку про пропуск стороною позивача встановленого процесуальним законодавством строку на подання доказів понесення судових витрат на правову допомогу.
Із заявою про поновлення пропущеного строку на подачу доказів понесення судових витрат представник позивача до суду не зверталась.
Між тим, безпідставне поновлення процесуального строку за відсутності такої заяви є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові, від 25 лютого 2020 року у справі № 755/5323/16-ц та у постанові від 16 грудня 2019 року у справі № 286/1130/13-ц.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду.
З огляду на викладене, та керуючись ст. 126, 353 - 355 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розподіл майна колишнього подружжя шляхом стягнення компенсації вартості 1/2 частки автомобіля, залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 353 - 355 ЦПК України.
Суддя: Н.В. Мирончук