справа № 242/3627/15-ц
провадження № 2/361/949/23
19.04.2023
Іменем України
19 квітня 2023 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого суддіПетришин Н.М.,
за участю секретаряМищенко С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Стислий виклад позиції позивача
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № 970/нд-12-07 від 04.12.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у розмірі 80 000,00 доларів США з розрахунку 10,6% для споживчих потреб на строк до 03.12.2027 року. Для забезпечення зобов'язань по вказаному договору між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 970/нд-12-07/Р від 04.12.2007 року, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язалася відповідати перед банком за зобов'язаннями ОСОБА_1 . У подальшому ТОВ «Український промисловий банк» відступив право вимоги за вказаними договорами ПАТ «ДельтаБанк». Відповідачі зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконали та станом на 27.07.2015 року мають заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 400 000,40 грн., яка складається з наступного: тіло кредиту - 1 691 442,05 грн., відсотки - 665 284,03 грн. та комісія 43 274,32 грн. Позивач просить стягнути вказану заборгованість та судові витрати.
Заперечення відповідачів на заявлені вимоги
15 грудня 2021 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву, де просила відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що на підтвердження своїх вимог позивач надає суду лише копії договорів, складений позивачем розрахунок заборгованості та документи на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву. Долучені копії документів не засвідчені належним чином. Крім того, у справі відсутні належні докази на підтвердження факту отримання відповідачем-1 грошових коштів, виникнення заборгованості, не визначено позивачем еквіваленту боргу в національній валюті України. До позову не долучено жодного документу, який би підтверджував відкриття будь-якого рахунку Банком на ім'я відповідача-1, зарахування на такий рахунок коштів та відрахування його на поточний рахунок відповідача та/або іншому контрагенту. Єдиним допустимим доказом отримання готівкової іноземної валюти позичальником та факт виконання умов договору є касовий документ - заява про видачу готівки. Проте, жодної заяви відповідача-1 про видачу та/або переказ йому грошових коштів матеріали справи не містять. Неможливість встановлення обставин отримання коштів унеможливлює встановлення обов'язку по їх поверненню. Поданий позивачем розрахунок позовних вимог не може слугувати належним доказом суми заборгованості та правильності її нарахування (обрахування), не містить інформації про строки виникнення заборгованості, дату останнього платежу, строку (періоду), за який нараховувались відсотки за користування кредитом та/або комісія, механізм розрахунку відсотків та комісії.
Крім того, згідно із Договором кредиту строк користування кредитними коштами становить 240 місяців - до 03 грудня 2027 року, зі сплатою щомісячно рівними платежами до 20 числа кожного місяця. Жодної із «письмових вимог» та/або доказів їх направлення відповідачу-1 до позову позивачем не додається. У той же час, відповідно до поданого позивачем витягу з Додатку №2 до Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь ДельтаБанку від 30.06.2010р., можна дійти висновку, що стосовно договору № 940/нд-12-07 обліковувалась заборгованість на суму 107 640,51 доларів США (еквівалентно 725 854,34грн.) та явно перевищує суму кредиту - 80 тис. дол. США) яка несплачена, вже, станом на 01 червня 2010 року. Отже, беручи до уваги, що доданий до позову Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань на користь ДельтаБанку підписаний 30.06.2010 року, то встановлений ст.257 ЦК України загальний трирічний строк позовної давності сплив 30.06.2013 року, а позивач звернувся з позовом лише 02 вересня 2015 року.
15 грудня 2021 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гордієнко Л.В., де відповідач вважає позовні вимоги недоведеними та безпідставними. Зазначає, що враховуючи дату направленої відповідачу-1 (15.04.2011р.) вимоги, відомості Договору про передачу активів (30.06.2010р.), позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення з вимогами до поручителя. На зазначену в Договорі поруки адресу фактичного проживання сім'ї відповідачів (станом на 2011 рік - АДРЕСА_1 ) навесні 2011 року відповідачу-1 від АТ «ДельтаБанк» надійшов лист-попередження від 15.04.2011 №4318, яким Боржника повідомлено про те, що 01.07.2010 між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк». Цим же листом від 15.04.2011р. №4318 позивач повідомляв, що станом на 15.04.2011 року сума заборгованості відповідача-1 за Договором кредиту становить 28,225 тис. дол. США (в т.ч. 9,612 тис. дол. США простроченого Кредиту, 18,439 тис. дол. США та 18 439,80 грн. комісії за користування Кредитом) і вимагав погашення простроченої заборгованості. Відповідач вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Заочним рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 20 жовтня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 08 червня 2021 року замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) - Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» за рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 20 жовтня 2015 року у цивільній справі №242/3627/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором відносно боржника ОСОБА_1 , на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс».
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 15 листопада 2021 року вищевказане заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 29 грудням 2021 року справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Броварського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2022 року справу прийнято до провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2022 року замінено позивача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс».
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник відповідачів - ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Вказала, що вимоги не обґрунтовані, просила відмовити у їх задоволенні.
Обставини справи, що встановлені судом
Відповідно до копії договору № 970/нд-12-07 від 04.12.2007 року, укладеного між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у розмірі 80 000,00 доларів США з розрахунку 10,6% для споживчих потреб на строк до 03.12.2027 року.
Для забезпечення зобов'язань за вищевказаним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 970/нд-12-07/Р від 04.12.2007 року, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язалася відповідати перед банком за зобов'язаннями ОСОБА_1 .
Згідно договору про передачу активів від 30.06.2010 року ТОВ «Український промисловий банк» - передав, а «ДельтаБанк» отримав майнові права згідно Акту приймання-передачі Прав вимоги, серед яких кредитний договір № 970/нд-12-07 від 04.12.2007 року.
За кредитним договором відповідачі станом на 27.07.2015 року мають заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 400 000,40 грн., яка складається з наступного: тіло кредиту - 1 691 442,05 грн., відсотки - 665 284,03 грн.. та комісія 43 274,32 грн.
02 вересня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір №2303/К/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило свої права вимоги за договорами кредиту ТОВ «Діджи Фінанс», а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором №970/нд-12-07 від 04.12.2007 року.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини
Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Із аналізу вказаної норми чинного законодавства слідує, що дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідність до вимог ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Звертаючись з позовом до суду, Банк на підтвердження наявності у відповідача заборгованості надав ксерокопію кредитного договору, копію договору поруки та розрахунок, де вказано, що заборгованість за кредитним договором станом на 28.07.2015 року становить 106 821, 52 доларів США/ а.с. 7 -16/.
У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 , не заперечує факт отримання кредиту, проте не погоджується з заявленою сумою отриманих кредитних коштів та посилається на те, що з наданих доказів неможливо встановити дійсний розмір заборгованості.
Також заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що банком не доведено отримання кредитних коштів у заявленому в позовних вимогах розмірі, а саме у сумі 80 000 доларів США, оскільки документи, які підтверджують факт видачі коштів позичальнику, в матеріалах справи відсутні.
Так, пунктом 3 розділу І Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, (далі - Інструкція), яка була чинною на час надання кредиту, передбачено, що до касових операцій, які регламентуються цією Інструкцією, належать, зокрема, і видача готівки клієнтам з їх рахунків чи рахунку банку через його касу.
До касових документів, які оформлюються згідно із цією Інструкцією, належить заява на видачу готівки (п. 1 глави 1 розділу III Інструкції) та визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються прийняття і видача готівки (п. 2 глави 1 розділу III Інструкції). Форми документів, які застосовуються під час приймання переказу готівки та виплати її суми отримувачу в готівковій формі, визначаються відповідною платіжною системою і мають містити обов'язкові реквізити: дата здійснення операції, зазначення платника та отримувача, дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, сума касової операції, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.
Таким чином, єдиним допустимим доказом отримання готівкової іноземної валюти Позичальником та факт виконання умов договору є касовий документ - Заява про видачу готівки.
Вказану заяву в якості доказу видачі кредитних коштів до суду надано не було.
Крім того, позивачем також, не надано належних первинних документів, які б підтверджували факт отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки до позовної заяви надано лише ксерокопії документів, які не посвідчені належним чином і не можуть бути належним доказом. Для посвідчення їх судом оригінали документів надані не були.
Суд звертає увагу на те, що у грудні 2021 року представником відповідачів направлений до суду відзив, копія якого направлена позивачу. У відзиві стороною відповідача висловлені заперечення проти доводів позовних вимог, посилаючись на відсутність належних доказів на підтвердження видачі кредитних коштів та існування заборгованості у заявленому розмірі.
Проте позивачем ПАТ «Дельта Банк» відповідь на відзив не подано, документів на спростування доводів заперечення не надано.
Ухвалою суду від 07 липня 2022 року замінено позивача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс».
Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», яке є правонаступником ПАТ «Дельта Банк» у даних правовідносинах, повідомлене про усі судові засідання, однак до суду представник не з'являвся, причини неявки не повідомляв, інших доказів на підтвердження доводів позовних вимог - не надав.
Крім того, на підтвердження розміру заборгованості наданий розрахунок від 28.07.2015 року, де лише вказана сума заборгованості, проте цей розрахунок не містить інформації про строки виникнення заборгованості, дату останнього платежу, періоду/періодів, плата за які була нарахована та/або прострочена як щодо основного боргу так і щодо відсотків за користування кредитом; строку (періоду), за який нараховувались відсотки за користування кредитом та/або комісія, механізм розрахунку відсотків та комісії. Отже, вказаний розрахунок заборгованості не є належним доказом ні отримання відповідачем-1 грошових коштів, ні існування заборгованості, ні виникнення права вимоги, ні моменту (дати) виникнення прострочення заборгованості, як щодо основного боргу так і щодо відсотків за користування кредитними коштами
Позивачем не надано жодного касового документа та/або виписки із позичкового та/або поточного рахунку позичальника, в яких були би зафіксовані операції та час їх здійснення щодо видачі позичальнику коштів та обліковувались операції повернення (сплати позичальником) коштів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відсутності заяви про видачу готівки позивачу, оформленої відповідно до вимог зазначеної Інструкції, та відсутності інших належних доказів позовних вимог, відсутні підстави вважати, що позивачем доведено факт видачі готівки ОСОБА_1 у заявленому розмірі.
Відтак суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог до ОСОБА_1 та відмову у їх задоволенні.
Враховуючи наведені висновки, вимоги позивача до ОСОБА_2 , як поручителя за кредитним договором ,також не підлягають задоволенню у зв'язку з їх недоведеністю.
Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог по суті, то строк позовної давності уже не впливає на вирішення спору.
Отже, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на його не доведеність належними та допустимими доказами.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 13, 43, 76, 81, 89, 131, 178, 273, 274, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Позивач: ТОВ «Діджи Фінанс», адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.
Відповідачі: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.М. Петришин