Єдиний унікальний номер справи 757/19835/21-ц
Провадження №22-ц/824/5929/2023
20 квітня 2023 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Сас Ю.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», про захист прав споживачів та стягнення пені,
У квітні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом про захист прав споживачів та стягнення пені.
В обґрунтування позову зазначив, що він є клієнтом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на підставі депозитних договорів: № SAMDNWFD0070078503000 від 17. 02. 2014 р., № SAMDN25000728434743 від 05. 09. 2012 р., № SAMDN01000728715382 від 12. 09. 2012 р. та № SAMDN01000715552927 від 07. 04. 2011 р.
Навесні 2014 року у зв'язку з припиненням функціонування банківських відділень Відповідача на території АР Крим та м. Севастополя, рахунки Позивача було заблоковано, нарахування відсотків припинено.
З метою отримання належних коштів та нарахованих по ним відсотків Позивач неодноразово звертався до Відповідача із проханням повернути належні йому кошти та нараховані відсотки, але законні вимоги Позивача банком виконані не були.
Неможливість отримання Позивачем належних йому коштів змусили Позивача звернутися до суду.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2020 р., у справі № 757/38605/19-ц, позовні вимоги ОСОБА_2 було частково задоволено; стягнуто з Відповідача на користь Позивача: за договором № SAMDN01000715552927 від 07 квітня 2011 р., відповідно до зазначеного вище рішення суду, підлягало: 337 978, 72 дол. США суми вкладу; 56 779, 28 дол. США процентів; 31 967, 16 дол. США 3% річних; 100 000 грн. пені; за договором № SAMDN25000728434743 від 05 вересня 2012 р., відповідно до зазначеного вище рішення суду, підлягало: 7001, 77 Євро суми вкладу; 576, 37 Євро процентів; 682 Євро 3% річних; 100 000 грн. пені; за договором № SAMDN01000728715382 від 12 вересня 2012 р., відповідно до зазначеного вище рішення суду, підлягало: 24 033, 31 Євро суми вкладу; 3 626, 70 Євро процентів; 2 489, 23 Євро 3% річних; 100 000 грн. пені; за договором № SAMDNWFD0070078503000 від 17 лютого 2014 р., відповідно до зазначеного вище рішення суду, підлягало: 100 000 грн. суми вкладу; 3 234, 80 грн. процентів; 9 035, 88 грн. 3% річних; 37 840 грн. інфляційних втрат; 100 000 грн. пені.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 р. рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2020 р., у справі № 757/38605/19-ц, було змінено; стягненню з Відповідача на користь Позивача, за договором № SAMDN01000715552927 від 07 квітня 2011 р., відповідно до зазначеного вище рішення суду, підлягало: 337 978, 72 дол. США сума вкладу; 46 763, 08 дол. США процентів; 34 626, 76 дол. США 3% річних; 11 812 144, 55 грн. пені; за договором № SAMDN25000728434743 від 05 вересня 2012 р., відповідно до зазначеного вище рішення суду, підлягало: 7001, 77 Євро сума вкладу; 368, 84 Євро процентів; 663, 36 Євро 3% річних; 275 167, 71 грн. пені; за договором № SAMDN01000728715382 від 12 вересня 2012 р., відповідно до зазначеного вище рішення суду, підлягало: 24 033, 31 Євро сума вкладу; 2 614, 46 Євро процентів; 2 398, 30 Євро 3% річних; 994 145, 32 грн. пені.; за договором № SAMDNWFD0070078503000 від 17 лютого 2014 р., відповідно до зазначеного вище рішення суду, підлягало: 100 000 грн. сума вкладу; 3 715, 07 грн. процентів; 9 334, 36 грн. - 3% річних; 124 074, 25 грн. інфляційних втрат; 237 123, 68 грн. пені.
04 лютого 2021 р. в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» отримано Пропозицію Позивача про мирне врегулювання спору (вих. № 1|ГЛУЗМАН від 30.01.2021 р.). У даній пропозиції Позивачем було запропоновано банку виконати у добровільному порядку Постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 р. (протягом 10 днів з дня отримання даної пропозиції). У цьому випадку Позивач був готовий відмовитися від подальшого звернення до суду із позовами про стягнення з банка пені на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та стягнення невиплачених відсотків за вкладами. У зв'язку із чим банк заощадив би значні кошти. Банк відмовився від даної пропозиції.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року відмовлено у задоволені позову.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв'язку з цим апелянт просить апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
01.03.2023 року до Київського апеляційного суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу.
19.04.2023 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив із того, що договір банківського вкладу було розірвано, відтак позивач втрачає право на отримання пені на підставі ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у розмірі трьох відсотків за кожен день прострочення.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021року у справі № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20), яка підлягає врахуванню, зазначено, що відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Після припинення договору банківського вкладу між сторонами не існує споживчих правовідносин, а до грошового зобов'язання зі сплати коштів, яке підтверджено судовим рішенням, застосовуються приписи статті 625 ЦК України у разі його невиконання. Тобто з моменту припинення договору банківського вкладу пеня відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» не нараховується.
В апеляційній скарзі апелянт зазначав, що у судовому порядку депозитні договори розірвано не було, а добровільне їх розірвання з боку АТ КБ «ПриватБанк» так і не відбулось, оскільки відповідачем не були виконані передумова розірвання депозитних договорів, відтак його вимога про стягнення пені є повністю обґрунтованою.
Вищевказані твердження апелянта не можуть бути прийняті апеляційним судом.
16.02.2022 року Касаційний цивільний суд розглянув справу №757/38605/19 та виніс постанову, якою скасував постанову Київського апеляційного суду від 26.01.2021 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення пені за депозитними договорами на підставі ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» та ухвалив в цій частині нове рішення, яким в задоволені зазначених вимог відмовив, зазначивши про те, що між сторонами було припинено правовідносини за депозитними договорами, у зв'язку з чим ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» не розповсюджується на спірні правовідносини.
За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники, але в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05.04.2018 року у справі № 404/1515/16-ц та підтверджена висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 року у справі№ 372/504/17.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень(постанова Верховного Суду від 19.12.2019 року по справі №520/11429/17).
Суб'єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням чи вироком суду.
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються наступні умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі.
Отже, зважаючи на наявну постанову Касаційного цивільного суду у справі № №757/38605/19 від 16.02.2022 року, яка набрала законної сили, суд вважає встановленим та таким, що не потребує факт того, що депозитні договори між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було розірвано, а відносини припинено з 28.05.2014 року, у зв'язку з чим позивач втратив право на отримання пені на підставі ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів».
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько