25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 320/3492/19
адміністративне провадження № К/990/17354/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Броварської міської ради Броварського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі №320/3492/19 за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області, міського голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Броварської міської ради Київської області (далі - відповідач 1), міського голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича (далі - відповідач 2), у якому просив:
визнати протиправними дії міського голови Броварської міської ради Сапожка І.В. та Броварської міської ради за передачу скарги ОСОБА_1 на розгляд до особи, дії якої позивач оскаржував, щодо відмови повідомити позивача про день, час та місце розгляду його скарги, та відповідно позбавлення позивача права захищати свої права особисто, щодо надання умисно недостовірної інформації, щодо викладених в скарзі фактів, за відмову перевірити викладені в скарзі факти неправомірних на думку позивача дій юридичного відділу Броварської міської ради за надання позивачу повідомлення, що порушень при виготовленні проекту землеустрою КП «Бровари землеустрій» не було, в той час як термін його виготовлення закінчився 12.03.2018, але КП «Бровари землеустрій» ще тривалий час діяло від імені позивача, щодо ненадання доказів правомірності дій щодо надання двом особам дозволу на виготовлення проекту землеустрою, в той час як іншим особам не надавали, щодо ненадання доказів правомірності дій щодо правомірності погодження управління містобудування двох проектів землеустрою на одну земельну ділянку, в той час як іншим не погоджували, та це підтверджено рішенням суду, щодо ненадання доказів правомірності дій щодо правомірності ЦНАП Броварської міської ради на приймання від неповноважних осіб КП «Бровари землеустрій» документів від імені позивача та передачі їх до Держгеокадастру, щодо ненадання доказів правомірності дій щодо правовірності відмови надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_2 , у зв'язку з недоцільністю по двом земельним ділянкам, щодо ненадання доказів правомірності дій щодо надання неодноразових клопотань до суду, в тому числі щодо перенесення судового засідання для затвердження позивачу земельної ділянки у власність, в той час як дана земельна ділянка вже була зареєстрована за іншою особою, щодо підробки документів, щодо яких ніхто не звертався за земельними ділянками, нікому не надавали дозволу на виготовлення проекту землеустрою та відповідно його не погоджували, в той час як дві земельні ділянки були у власності інших осіб та вже одна з них перепродана, щодо ненадання доказів правомірності дій щодо правомірності не винесення погодженого проекту землеустрою позивача на сесію міської ради, протягом п'яти місяців, щодо ненадання доказів правомірності дій не розгляду заяви позивача від 25.05.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою в передбачений термін щодо земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , за ненадання доказів правомірного використання інформації, для надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_3 , інформацію отриману за запитом міської ради до Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області та Відділу Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, за заявою позивача від 25.05.2017, з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати протиправними дії міського голови Броварської міської ради Сапожка І.В. та Броварської міської ради за передачу скарги ОСОБА_1 на розгляд до особи, дії якої позивач оскаржував, щодо відмови повідомити позивача про день, час та місце розгляду його скарги, за незабезпечення позивача права на розгляд його скарги особисто керівником органу, до якого звертався позивач, щодо винесення на сесію Броварської міської ради 21.06.2018 року проектів рішення щодо передачі у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 зважаючи на наявний конфлікт інтересів працівника Броварської міської ради та наявні два погоджених проектів землеустрою на одну земельну ділянку, зважаючи, що позивачу міським головою Сапожко І.В. 25.05.2017 року в пільговому порядку було надано графічний матеріал з позначеною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , як особі з інвалідністю в наслідок війни ІІ групи, як особі прирівняної до осіб з інвалідністю внаслідок ВВВ ІІІ групи, та особі відселеної із зони зараження від ЧАЕС ІІІ категорії та відповідно міська рада мала забезпечити дане відведення позивачу в позачерговому, першочерговому та протягом року з часу звернення терміну, чого не було зроблено відповідачем, відведено дану земельну ділянку іншій особі, яка на півроку пізніше звернулась із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, що порушує принцип черговості отримання земельних ділянок пільговими категоріями громадян, за надання недостовірної інформації у відповідях від 17.04.2018 року та 02.05.2018 року, та незабезпечення позивача земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якої міський голова Сапожко І.В. 25.05.2017 року особисто надав графічний матеріал, як пільговій особі для забезпечення позивача земельною ділянкою в пільговому порядку, неповідомлення позивача про проект рішення сесії міської ради від 23.05.2018 року щодо набуття земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , що порушило права позивача знати всю інформацію та можливості захистити свої права в судовому порядку через відсутність часу для звернення до суду, та наданням позивачу недостовірної інформації, що дана земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , відведена ОСОБА_3 не є земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , яку мають надати позивачу;
зобов'язати Броварську міську раду відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 6000 000,00 грн та стягнути з Броварської міської ради кошти в розмірі 6000000,00 грн;
зобов'язати Броварську міську раду відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 6000000,00 грн та стягнути з Броварської міської ради кошти в розмірі 6000000,00 грн;
зобов'язати Броварську міську раду надати звіт про виконання рішення суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігора Васильовича, вчинені під час розгляду скарги ОСОБА_1 від 26 грудня 2018 року. Стягнуто з Броварської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 11 травня 2023 року засобами поштового зв'язку.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Скаржник, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанції не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 березня 2020 року у справі №826/26222/15, від 19 вересня 2018 року у справі №815/7401/16, від 12 квітня 2019 року у справі 686/10651/18, від 25 листопада 2019 року у справі №986/22462/18, від 31 липня 2019 року у справі №986/22133/18, від 29 листопада 2021 року у справі №296/699/20, від 21 грудня 2019 року у справі №819/2301/17, від 28 лютого 2023 року у справі №480/2784/21.
Суд наголошує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов'язковим є взаємозв'язок усіх чотирьох умов між собою.
Проаналізувавши доводи заявника, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник лише зазначив про постанови Верховного Суду, проте не указав норму яку неправильно застосовано судами та не конкретизував в чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій цієї норми.
Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв'язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України та зводяться до власного тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що заявник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути скаржнику, з огляду на вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Броварської міської ради Броварського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі №320/3492/19 повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяО.А. Губська