25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 400/5264/22
адміністративне провадження № К/990/17095/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 у справі № 400/5264/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
11.05.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 у справі № 400/5264/22.
З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2023 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, документів, які підтверджують повноваження особи, що її подає та документа про сплату судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору та продовжено йому строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі апеляційного суду від 13.03.2023.
19.04.2023 судом апеляційної інстанції винесено оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі № 400/5264/22.
Вирішенню питання щодо відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача передувало вирішення судом заявлених ним клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, у задоволенні яких було відмовлено, оскільки скаржником не надано суду доказів відсутності коштів на його рахунках та того, що ним вчинялися активні дії щодо сплати судового збору з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, які б свідчили, що відповідач дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у цій справі, а зазначені скаржником підстави для поновленя строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 17.01.2023 були визнані судом неповажними.
Згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовженням строку є надання додаткового часу для вчинення певної процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в клопотанні про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у клопотанні пропродовження строку.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, яке було обґрунтоване посиланням на відсутність можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів для його сплати, скаржник не навів обґрунтованих доводів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про вчинення ним активних дій з метою сплати судового збору в межах наданого судом строку та, що протягом нового строку судовий збір ним буде сплачено.
З урахуванням зазначеного суд апеляційної інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків, оскільки скаржником вдруге було подано клопотання, яке за змістом є аналогічним тому, що вирішувалося ухвалою апеляційного суду від 03.04.2023 та не надано жодних доказів того, що ним вчинялись активні дії щодо сплати судового збору.
Згідно з положеннями статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте та виготовлено його повний текст 17.01.2023, останнім днем подання апеляційної скарги було 16.02.2023. Відтак апеляційна скарга скаржника, яку подано 06.03.2023 з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 295 КАС України, мала б містити клопотанням про поновлення строку на оскарження рішення суду першої інстанції із зазначеним поважних причин пропуску цього строку.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначав, що копія оскаржуваного рішення суду першої інстанції отримано ним 16.02.2023.
Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції доводи скаржника зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження щодо отримання ним оскаржуваного рішення суду першої інстанції 16.02.2023 спростовуються довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи та згідно з якою рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 доставлено до електронного кабінету відповідача 18.01.2023 о 12:33.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, залишивши без руху апеляційну скаргу відповідача та надавши строк для усунення недоліків, а згодом відмовивши у відкритті апеляційного провадження у зв'язку із пропуском строку та визнанням підстав пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги, що в свою чергу є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтею 328, частиною другою статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 у справі № 400/5264/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій,
Судді Верховного Суду