СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(заочне)
ун. № 759/17162/22
пр. № 2/759/1238/23
22 травня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд
у складі головуючого - судді Кириленко Т.В.,
при секретарі Шпаковичі С.Р.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту,-
У листопаді 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зняти арешт із нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , який був накладений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження серії АК № 422452 від 15.04.2005 року, реєстраційний номер обтяження - 1890163 від 18.04.2005 року.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі Договору купівлі-продажу одноповерхової нежитлової будівлі від 11.06.2001 року він придбав у ТОВ «Овекс» одноповерхову нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Маючи намір здійснити державну реєстрацію права власності на зазначене майно, позивач дізнався, що на нього накладено арешт на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження серії АК № 422452 від 15.04.2005 року, винесеної Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві, особа, майно якої обтяжується - ТОВ «Овекс».
Таким чином, вказане нежитлове приміщення у 2005 році було арештоване, як власність ТОВ «Овекс», однак ще в 2001 році позивач придбав його у цього товариства.
24.06.2022 року позивач звертався до відповідача із заявою про зняття зазначеного обтяження, однак отримав відповідь, відповідно до якої у відповідача відсутня інформація стосовно вказаного вище виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, позивач просить скасувати зазначене обтяження його майна.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва суду від 02.12.2022 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву (а.с. 20-21).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.02.2023 року було здійснено перехід до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін (а.с. 28).
Позивач у судове засідання не прибув, просив проводити розгляд справи у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву чи заперечень на позовну заяву не подав, а тому суд вважає можливим слухати справу у його відсутність відповідно до ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 11.06.2001 року між ТОВ «Овекс» та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу одноповерхової нежитлової будівлі б/н, посвідчений державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Зубченко Л.С., відповідно до якого ОСОБА_1 купив у ТОВ «Овекс» одноповерхову нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 4).
Однак, відповідно до відповіді Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що первинна реєстрація права власності на прибудовану нежитлову одноповерхову будівлю загальною площею 27,40 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 30 була проведена юридичною особою на підставі свідоцтва про право власності від 22.05.1997 року, виданого Головним управлінням житлового господарства та майна Київської міської держадміністрації, зареєстрованого в Бюро 26.05.1997 року, за реєстровим № 2129-П. Далі право власності на вказану будівлю перейшло та зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Овекс» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 18-ю Київською державною нотаріальною конторою 23.07.1997 року, № 5-4221, зареєстрованого в Бюро 20.10.1999 року, за реєстровим № 2129-П (а.с. 15).
Відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно, стосовно нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , відсутні (а.с. 38).
Таким чином, після укладення договору купівлі-продажу зазначеного нежитлового приміщення, позивачем не було у встановленому законом порядку здійснено державну реєстрацію права власності на зазначену будівлю.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві серії АК № 422452 від 15.04.2005 року, на зазначену нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_2 було накладено арешт, номер обтяження - 1890163 (а.с. 16).
Згідно відповіді Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) будь-які виконавчі провадження стосовно ТОВ «Овекс» на виконанні не перебувають, інформація стосовно обтяження № 1890163 від 18.04.2005 року відсутня (а.с. 17).
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним.
Згідно ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Статтею 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 224 ЦК України (в редакції 1963р.) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Враховуючи той факт, що позивач став власником нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 11.06.2001р., який є дійсним, право власності відповідно до чинного на момент укладання даного договору законодавства виникало з моменту передачі майна, відкриті виконавчі провадження стосовно позивача відсутні, а тому обтяження його майна є безпідставним та позбавляє його можливості здійснити державну реєстрацію права власності на вказане майно у передбачений законом спосіб.
За таких обставин суд вважає, що позов про зняття арешту з належного позивачу майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 12, 13, 10, 76-79, 81, 133, 141, 161, 263 - 265, 264 - 268, 268, 280-282, 430 ЦПК України, ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 316, 321, 391, ЦК України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", -
Позов ОСОБА_1 до Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту - задовольнити.
Зняти арешт з нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , накладений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження серії АК № 422452 від 15.04.2005 року, винесеної Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві (реєстраційний номер обтяження - 1890163 від 18.04.2005 року).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Кириленко