СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3000/23
ун. № 759/9037/23
19 травня 2023 року слідчий суддя Святошинського районного суду м . Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100080001346 від 23.03.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 05.04.2021 Святошинським районним судом м. Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, в силу ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком протягом 2 років, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
До слідчого судді надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого зазначено наступне.
Слідчим відділом Святошинського управління поліції ГУНП у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100080001346 від 23.03.2023, у якому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в державі введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і триває на теперішній час.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим: 05.04.2021 Святошинським районним судом м. Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, в силу ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком протягом 2 років, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив нове кримінальне правопорушення за наступних обставин:
20.03.2023 приблизно о 09:00 год., ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи, що в країні введено воєнний стан і відповідно знаходячись в умовах воєнного стану, будучи раніше судимим, та маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість, прийняв рішення щодо таємного викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, що належали його сестрі ОСОБА_7 , які зберігались в її кімнаті вказаної квартири, що зачинялась на окремий замок, та перебувала в обмеженому доступі для інших мешканців даного житла.
З метою реалізації свого злочинного умислу, в цей же день та час, ОСОБА_4 , перебуваючи в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , скориставшись тим, що його мати ОСОБА_8 та сестра ОСОБА_7 були відсутні за місцем свого проживання, таємно викрав ключі від вхідних дверей кімнати своєї сестри ОСОБА_7 , які знаходились в кишені халату матері.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 20.03.2023 приблизно о 09 год. 15 хв. ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його дії нікому не відомі, оскільки він знаходився в квартирі один, відкрив викраденим ключем вхідні двері до кімнати, де мешкала його сестра ОСОБА_7 , та проник до її приміщення, в якому знаходилось чуже майно, що належить ОСОБА_7 , а саме грошові кошти в розмірі 10000 гривень, які ОСОБА_4 визначив як об'єкт свого злочинного посягання.
В подальшому, ОСОБА_4 продовжуючи знаходитись в кімнаті квартири АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи що в країні введено воєнний стан, розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди, таємно викрав з барсетки у верхній тумбі шафи в кімнаті ОСОБА_4 , грошові кошти в розмірі 10000 гривень, звернув їх у своє користування та з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у обранні запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики того, що він може здійснити дії, передбачені п. п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення; може незаконно впливати на свідків, потерпілу; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, приймаючи до уваги, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, обставини вчинення злочину,та для дієвого виконання кримінального провадження, слідчий вважає доцільним застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід. Надав пояснення за змістом яких він визнав обставини, викладені в повідомленні про підозру, у скоєному розкаюється. Повідомив, що офіційно не працевлаштований, підробляє різноробочим, має на утриманні малолітню дитину, наразі має незадовільний стан здоров'я, оскільки зламав ногу, тому проходить лікування. Запевнив,що процесуальні обов'язки виконуватиме справно.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, який зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку. Зазначив, що на даний час потерпіла, яка є сестрою підозрюваного, претензій до останнього не має.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Як вбачається з матеріалів клопотання,16.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обставини, викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обґрунтовано підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом про прийняття заяви у ОСОБА_7 ; протокол огляду місця події від 22.03.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ;протоколом слідчого експерименту від 16.05.2023;висновком дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/111-23/18386-Д.; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за злочин, у вчиненні якого оголошено підозру, сукупність установлених даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше судимий, має постійне місце проживання, неодружений, офіційно не працевлаштований, підробляє різноробочим, зі слів має на утриманні малолітню дитину, а також беручи до уваги стан здоров'я підозрюваного, є підстави вважати, що існують наступні ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи невідворотність реального покарання за кримінальне правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Також існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 , будучи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше судимий, постійного джерела доходу не має.
Водночас, ризики того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілу, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст.183КПКУкраїни тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При розгляді клопотання прокурор не довів, що обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вище встановленим ризикам.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
З огляду на викладене, клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.1,п.5 ч.1 ст. 177 КПК Укрїни, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки у такий спосіб буде забезпечено пропорційність дотримання балансу між гарантіями виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, дотриманням належної поведінки, усуненням негативних ризиків для кримінального провадження та необхідністю недопущення зайвого втручання у приватне життя.
Керуючись ст. ст. 40, 131-132, 176-178, 181, 183-184, 193 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому без дозволу слідчого, прокурора або суду залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 липня 2023р. включно.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суд за викликом;
- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної особи.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до частини п'ятої статті 181 Кримінального процесуального кодексу України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 24.05.2023.
Cлідчий суддя ОСОБА_1