СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(додаткове)
ун. № 759/28808/21
пр. № 2-др/759/72/23
23 травня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Кириленко Т.В.;
при секретарі Шпаковичу С.Р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяви представника відповідачки - ОСОБА_1 - адвоката Бойко Н.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12.04.2023 року позивачу ТОВ «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС» у повному обсязі відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 179-183).
В порядку п. 8 ст. 141 ЦПК України протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення представник відповідачки звернувся до суду із заявою про компенсацію судових витрат, в яких просить вирішити питання про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, понесених відповідачкою ОСОБА_2 у розмірі 131 000 грн.
У судове засідання сторони, повідомлені належним чином, не прибули.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12.04.2023 року позивачу ТОВ «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС» було у повному обсязі відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором (а.с. 179-183)
З матеріалів справи вбачається, що інтереси відповідачки ОСОБА_2 на підставі договору про надання правничої допомоги № 28/10-20 від 28.10.2020 року представляло Адвокатське бюро «АДВОКАТСЬКА ФІРМА «НАТАЛІЇ БОЙКО» (а.с. 189-194).
Крім цього між Адвокатським бюро «АДВОКАТСЬКА ФІРМА «НАТАЛІЇ БОЙКО» та адвокатом Ковезою А.І. було укладено Договір 28/10/1-20 про залучення адвоката, відповідно до якого останній був залучений до виконання договору про надання правничої допомоги № 28/10-20 від 28.10.2020 року (а.с. 195-196).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У п. 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» установлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також з урахуванням заперечень позивача, колегія суддів вважає, що заявлені до стягнення розмір витрат на правову допомогу є завищеним з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 17.04.2023 року ОСОБА_1 та адвокатом Бойко Н.В. було підписано акт прийняття-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги № 28/10-20 від 28.10.2020 року (а.с. 199-200).
Як вбачається із деталізованого розрахунку наданих адвокатом відповідачці послуг убачається, що відповідачці було надано такі послуги: 1) ознайомлення з матеріалами справи (вартість 4000 грн.); 2) вивчення матеріалів справи, розробка стратегії та тактики захисту клієнта, збирання доказів (вартість 5000 грн.); 3) підготовка, складання, оформлення та подання відзиву (вартість 20 000 грн.); 4) підготовка, складання, оформлення та подання клопотання про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про стягнення штрафів (вартість 10 000 грн.); 5) участь у судовому засіданні 26.05.2022 року двох адвокатів (вартість 8000 грн.); 6) ознайомлення та вивчення заяви про зупинення провадження у справі, що надійшла від представника позивача (вартість 5000 грн.); 7) участь у судовому засіданні 13.09.2022 року двох адвокатів (вартість 8000 грн.); 8) прибуття у судове засідання (яке не відбулося) 03.11.2022 року одного адвоката (вартість 2000 грн.); 9) ознайомлення та вивчення клопотання про врахування наявних рішень та практики ВП ВС, що надійшло від представника позивача (вартість 5000 грн.); 10) підготовка, складання, оформлення та подання клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та її представників (вартість 4000 грн.); 11) гонорар успіху - 60 000 грн. (а.с. 199-200).
Аналізуючи надані послуги, суд вважає, що такі послуги як вивчення та аналіз документів наданих клієнтом та судової практики, та подальше визначення правої позиції пов'язані між собою, випливають одна із одної, тобто, включають єдиний комплекс послуг з досудової підготовки справи, а тому розподілення таких послуг на дві окремі оплачувані дії є необґрунтованим.
З урахуванням часу, витраченого на надані послуги, їхньої дійсності та необхідності, колегія суддів вважає, що розумним розміром витрат на надані адвокатом послуги з досудової підготовки справи є 6000 грн.
Також, з огляду на складність справи та фінансовий стан учасників справи невиправданим є і розмір витрат на складання відзиву та різних клопотань, а тому суд виходячи з розумності вартості такої послуги, вважає за необхідне частково задовольнити заявлені у цій частині вимоги в розмірі 20 000 грн.
Щодо вартості представництва інтересів клієнта у судових засідання, враховуючи складність справи та хід судового розгляду суд приходить до висновку про доцільність часткового задовлленнязаявлених вимог щодо стягнення вартості послуг з представництва клієнта в судових засіданнях у розмірі 9000 грн. (2 с/з х 4500 грн.).
Крім того суд не вбачає підстав окремо визначати вартість складання клопотань та заперечень під час судового розгляду, оскільки вважає, що дані дії доцільніше віднести до представництва інтересів клієнта під час судового розгляду.
Виходячи з встановлених обставин та вищенаведених норм процесуального законодавства, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви та стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 35 000 грн, оскільки саме такий розмір є обґрунтованим, доведеним і співмірним із складністю справи, тривалістю її розгляду, обсягом виконаних робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг).
За таких обставин заява представника відповідачки - ОСОБА_1 - адвоката Бойко Н.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -
Заяви представника відповідачки - ОСОБА_1 - адвоката Бойко Н.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 42237969) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 грн.
В решті заявлених вимог - відмовити.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, встановленого цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Т.В.Кириленко