Справа № 753/2936/22
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3894/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Каліушко Ф.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
22 травня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Семенюк Т.А.
Суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
розглянувши в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2022 року ТОВ «Перший український експертний центр»звернулось до суду першої інстанції із даним позовом, посилаючись в обґрунтування на те, що внаслідок несумлінного ставлення відповідача до своїх обов'язків по сплаті сум за спожиті житлово-комунальні послуги, позивач зазнає збитків стосовно утримання будинку.
Посилаючись на те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем, яка є власником квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , своїх зобов'язань по оплаті житлово-комунальних послуг перед ТОВ «Перший український експертний центр» в останньої утворилася заборгованість, яку позивач просив стягнути з відповідача за період з 01.09.2020 року по 31.01.2022 рокув розмірі 43 579,02 грн.
Крім того, посилаючись на норми ст. 625 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму інфляційних втрат 3 455,35 грн. та 3% річних в розмірі 1 229,02 грн.
Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на оплату судового збору.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року позовні вимоги ТОВ «Перший український експертний центр» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Перший український експертний центр» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 43 579,02 грн., інфляційні втрати в розмірі 3 455,35 грн., 3% річних в розмірі 1 229,02 грн. та судовий збір в розмірі 2 481 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, вважаючи, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що після 09.02.2022 нею сплачено на рахунок позивача загальну суму 22 980,70 грн., які прийняті позивачем та їй не повертались як безпідставно отримані.
Вважає, що тариф на надання послуг позивача за договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.07.2020 не затверджено в установленому законом порядку, а решта договорів, на які посилається позивач, як на підставу нарахування заборгованості (договори № 391 та № 535 про компенсацію спожитих послуг та доступ до житлових приміщень від 23.09.2020) є не укладеними.
Окрім того, частина суми заборгованості в розмірі 29 153,67 грн. безпідставно заявлена позивачем до стягнення, оскільки є оплатою послуг, які не надавались позивачем. Так, позивач вимагає стягнути з неї вартість начебто спожитих нею електричної енергії, опалення і водопостачання, посилаючись на договори № 391 та № 535 про компенсацію спожитих послуг та доступ до житлових приміщень від 23.09.2020. Однак, будинок АДРЕСА_3 прийнято в експлуатацію у третьому кварталі 2019 року, а вона є власницею квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 вказаного будинку з 21.09.2020, а тому до грудня 2021 року ні вона, ні інші власники житлових і нежитлових приміщень будинку не мали змоги укладання прямих договорів на постачання електричної енергії через невиконання забудовником будинку всіх вимог постачальника електричної енергії.
28 листопада 2022 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Щепанської Д.В. в інтересах ТОВ «Перший український експертний центр», в якому представник позивача просила залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що відповідно до протокольного рішення співвласників багатоквартирного будинку позивач був обраний управителем будинку АДРЕСА_3 . Також співвласниками протокольно погоджено ціну тарифу на управління вказаним будинком. В подальшому, 01.07.2020 між позивачем та ОСББ «Ревуцького 40В», в особи голови правління Ісмаїлова С.Ф., на підставі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку було укладено договір про надання послуг з управління зазначеним будинком. Пунктом 1 договору передбачено, що управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління, згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору. Відповідно до умов договору, ціна на послуги з управління багатоквартирним будинком становить 11,98 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового будинку для квартир на першому поверсі та 12,98 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового будинку для житлових приміщень (квартир) вище першого поверху. Отже, твердження відповідача про те, що тариф на управління не затверджено в законному порядку є хибним, та таким, що не відповідає дійсності.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто в порядкуст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання зі сплати наданих послуг по утриманню будинку, споруд та прибудинкової території, у зв'язку з чим, згідно з розрахунком наданим позивачем, правильність якого перевірена судом, за нею за період з 01.09.2020 по 31.01.2022 утворилась заборгованість, яка складає 43 579,02 грн.
Проте, колегія суддів з таким висновком суду в повній мірі погодитись не може, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ТОВ «Перший український експертний центр» є обслуговуючою організацією житлового будинку АДРЕСА_3 та здійснює його утримання, обслуговування та експлуатацію.
Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , належать відповідачу ОСОБА_1 на праві власності та вона є споживачем житлово-комунальних послуг за даною адресою.
Згідно розрахунку заборгованості б/н від 08.02.2022 по особовому рахунку № НОМЕР_1 відкритого для здійснення запису операцій, що відображають розрахунки власника квартири АДРЕСА_5 , з позивачем, станом на 08.02.2022 існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 23 619,48 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості б/н від 08.02.2022 по особовому рахунку № НОМЕР_2 відкритого для здійснення запису операцій, що відображають розрахунки власника квартири АДРЕСА_2 , з позивачем, станом на 08.02.2022 існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 19 959,54 грн.
Згідно зі статтями 319, 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 64, 67, 68 ЖК Української РСР наймачі повинні своєчасно та в повному обсязі вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Аналіз вимог даного Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акту спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Згідно з п. 5, п.12 ч.3 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.
Згідно вимог п.1 ч.2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.
Загальними умовами виконання зобов'язання, що встановлені ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України , інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно вимог ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно положень ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Надаючи оцінку поданим сторонами доказам у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг з утримання будинку АДРЕСА_3 , які надаються чи надання яких забезпечується позивачем, а тому має оплачувати вартість фактично отриманих житлово-комунальних послуг з моменту їх фактичного використання.
З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що позивач дійсно надавав послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копіями Актів про надання послуг, приймання послуг, здачі-приймання робіт, Договору №47 від 01.10.2012 року на комплекс робіт з технічного обслуговування ліфтів, Договору № 107-О на технічне обслуговування пожежних систем від 15.11.2012 року, Договору № 2/1848-К-12 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) від 01.10.2012 року, Підрядний договір № 16-08-2013-го від 01.08.2013 року.
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, що позивачем безпідставно заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача електричної енергії, опалення і водопостачання, оскільки є послугами, які не надавались позивачем, оскільки вказане спростовується матеріалами справи, зокрема з підписаних та не оскаржених відповідачем Договору № 391 (а.с. 20-22) та Договору №535 (а.с. 25-27) від 23.09.2020 про компенсацію спожитих послуг та доступ до житлових приміщень відповідно до п. 1.2. даним договором врегульовується компенсація ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ніка ЛТД» вартості використаної електроенергії, холодного водопостачання, водовідведення, послуг з централізованого опалення, згідно тарифів встановлених Виконавцями послуг для ТОВ «Ніка ЛТД»; п. 1.3 передбачає, що ТОВ «Перший український експертний центр» відповідно до умов даного Договору здійснює для ТОВ «Ніка ЛТД» зняття показників лічильників, нарахування платежів, виставлення та друк рахунків, отримання, обробку, збереження інформації про розрахунки ОСОБА_1 за спожиті електроенергію, послуги з холодного водопостачання, водовідведення, послуги з централізованого опалення, здійснює перерахування на рахунок ТОВ «Ніка ЛТД», платежів, що надійшли від ОСОБА_1 за спожиті електроенергію, послуги з холодного водопостачання, водовідведення, послуги з централізованого опалення.
Докази того, що відповідач зверталась до позивача з заявами про надання послуг неналежної якості або взагалі не надання позивачем послуг в матеріалах справи відсутні.
Окрім того, в матеріалах справи містяться докази того, що відповідач частково погашала наявну в неї заборгованість за надані позивачем та отримані ОСОБА_1 послуги.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Фактичне надання таких послуг підтверджується численнимиактами виконаних робіт.
З вересня 2020 року по лютий 2022 рокувідповідач отримувала житлово-комунальні послуги, не відмовляласьвід їх отримання, отримуваларахунки на сплату за житлово-комунальних послуг, які містять у собі суму заборгованості. Окрім того, жодних заяв про відмову від користування житлово-комунальними послугами, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг відповідачем не заявлялось.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує, а ст. 322 ЦК України наголошує на те, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач, будучи власником майна зобов'язаний його утримувати.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Отже, матеріалами справи підтверджено наявність у ОСОБА_1 заборгованість щодо сплати за житлово-комунальні послуги, проте колегія суддів вважає, що сума заборгованості в розмірі 43 579,02 грн. підлягає зменшенню, з огляду на наступне.
Згідно розрахунку заборгованості б/н від 08.02.2022 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 відкритого для здійснення запису операцій, що відображають розрахунки власника квартири АДРЕСА_5 з позивачем, станом на 08.02.2022 року існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за період з 02.09.2020 р. по 08.02.2022 року включно на суму 23 619,48 грн. (а.с. 12-13).
Згідно розрахунку заборгованості б/н від 08.02.2022 року по особовому рахунку № НОМЕР_2 відкритого для здійснення запису операцій, що відображають розрахунки власника квартири АДРЕСА_2 з позивачем, станом на 08.02.2022 року існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за період з 02.09.2020 р. по 08.02.2022 року включно на суму 19 959,54 грн. (а.с. 9-10).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем долучено докази сплати частини житлово - комунальних послуг квартири АДРЕСА_5 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , а саме квитанції від 20.05.2022 на суму 4 600,70 грн., від 14.04.2022 на суму 4 000 грн., від 19.02.2022 на суму 5 000 грн., від 03.02.2022 на суму 5 000 грн., від 19.12.2021 на суму 5 000 грн., від 19.12.2020 на суму 3362,92 грн. на загальну вартість 26 963,62 грн.
Згідно доказів оплати частини житлово - комунальних послуг квартири АДРЕСА_2 по особовому рахунку № НОМЕР_2 , а саме квитанцій від 20.05.2022 на суму 3380 грн., від 14.04.2022 на суму 4 000 грн., від 19.02.2022 на суму 2 000 грн., від 03.02.2022 на суму 5 000 грн., від 19.12.2020 на суму 5 000 грн., від 19.12.2020 на суму 3092,85 грн. відповідач сплатила заборгованість на загальну суму 22 472,85 грн.
При цьому квитанції про сплату заборгованості по особовим рахункам № НОМЕР_1 (391 квартира) та № НОМЕР_2 (535 квартира) за 03.02.2022, 19.12.2021 та 19.12.2020, увійшли у розрахунок заборгованості.
Таким чином, розмір заборгованості за надані послуги по квартирі АДРЕСА_5 по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 02 вересня 2020 рокупо 08 лютого 2022 року складає 23 619,48 грн., враховуючи сплату заборгованості на суму 13 362, 92грн. (03.02.2022, 19.12.2021 та 19.12.2020), залишок несплаченої заборгованості складає 13 600,70 грн. І саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Розмір заборгованості за надані послуги по квартирі АДРЕСА_2 по особовому рахунку № НОМЕР_2 за період з 02 вересня 2020 року по 08 лютого 2022 року складає 19 959,54грн., враховуючи сплату заборгованості на суму 9 380 грн.(03.02.2022, 19.12.2021 та 19.12.2020), залишок несплаченої заборгованості складає 10 579,54 грн. І саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.
З врахуванням вказаних обставин, суд першої інстанції зазначене не врахував, тому колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача стягненню підлягає заборгованість по сплаті за житлово - комунальних послуг в розмірі 23 942,46 грн., у зв'язку із чим сума 43 579,02 грн. підлягає зменшенню.
Крім того, колегія суддів вважає, що посилання апелянта на неправомірне стягнення на користь позивача 3 455,38 грн. інфляційних втрат та 1 229,02 грн. - 3% річних, є необгрутованими, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі №6-49цс12 і постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 14-446цс18.
Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих їй житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 23 942,46 грн., а також 3 455,38 грн. інфляційних втратта 1 229,02 грн. - 3% річних є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з розрахунку заборгованості по сплаті щомісячних платежів та періоду, протягом якого відповідач має нести відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши розмір відшкодування суми за спожиті житлово-комунальні послуги з 43 579,02 грн. до 23 942,46 грн.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» - задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року в частині стягнення заборгованість за житлово-комунальні послуги змінити.
Зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (ЄДРПОУ 36844047) заборгованість за житлово-комунальні послуги з 43 579,02 грн. до 23 942,46 грн.
В іншій частині рішення - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді