ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 754/747/21
провадження № 2/753/2844/23
31 березня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Дядейко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
ОСОБА_3 звернулася доДеснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, яку відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року, передано за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконанні у Деснянському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавчий лист №2-4255/2014 від 01 вересня 2014 року про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки у розмірі 1/4 частини доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 червня 2014 року та до її повноліття. Однак відповідач аліменти на утримання доньки не сплачує, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за період з 01 червня 2014 року по 01 жовтня 2020 року в сумі 213 405 грн. На підставі положень ч. 1 ст. 196 СК України позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення від суми заборгованості, яка виникла у наслідок несплати відповідачем аліментів, що в загальній сумі становить 213 405 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Крім того, в матеріалах справи міститься відзив на позов, у якому останні просили суд відмовити у задоволені позову з підстав його необґрунтованості та безпідставності.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд зобов'язаний відкласти судовий розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Частиною 3 ст. 223 ЦПК України також визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Суд бере до уваги, що відповідач та його представник були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, а враховуючи строки розгляду справи і той факт, що справа перебуває у провадженні більше року, суд визнає за можливе проводити судовий розгляд справи у відсутності сторони відповідача, яка була належним чином повідомлена про день та час судового засідання.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні у Деснянському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавчий лист №2-4255/2014 від 01 вересня 2014 року про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки у розмірі 1/4 частини доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 червня 2014 року та до її повноліття.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. А згідно з ч. 1 ст. 196 цього Кодексу при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Як вбачається з даних, викладених у розрахунку заборгованості по аліментах, яка надана старшим державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) О.Савенковою від 22 жовтня 2020 року, по виконавчому листу про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття, за період з 01 червня 2014 року по 01 жовтня 2020 року виникла заборгованість на загальну суму 213 405 грн.
Закріплений у статті 196 СК України захід відповідальності передбачає відповідальність за прострочення сплати аліментів, які зобов'язана особа повинна сплачувати за рішенням суду. Відповідальність за несвоєчасне виконання аліментного зобов'язання спрямована на стимулювання боржника - платника аліментів своєчасно сплачувати аліменти та, певною мірою, компенсувати одержувачеві аліментів ті втрати, які він поніс у зв'язку із затримкою їх сплати. За змістом частини 1 цієї статті, підставою для стягнення неустойки (пені) є винна поведінка платника аліментів. Водночас, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. за №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» також зазначено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає за наявності вини цієї особи. При цьому підкреслено, що на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Даною нормою чітко визначено розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, його встановлено у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки (пені) на предмет дотримання положень про те, що аліменти призначаються та повинні сплачуватися щомісяця, а неустойка нараховується на щомісячну заборгованість від суми несплачених аліментів за кожен день за весь час прострочення по день добровільного погашення боргу або на момент стягнення, судом приймається даний розрахунок до уваги.
Беручи до уваги наведене та те, що заборгованість по аліментним зобов'язанням виникла саме з вини відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 213 405 грн.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 134,05 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 180, 196 СК України, стст. 4, 12-13, 78-81, 133, 141, 223, 258, 259, 264, 265, 268, 352-355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця республіки Грузія, громадянина Грузії, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 213 405 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 1.06.2014 року по 1.10.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 2 134 грн. 05 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Суддя :