№ справи: 756/2587/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/8194/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Луценко О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
18 травня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.,
секретар - Ольшевський П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна,
за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» - Проценка Миколи Миколайовича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києвавід 01 березня 2023 року,
встановив:
у лютому 2023 року заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви зазначав, що йому стало відомо про те, що ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» 13 жовтня 2021 року незаконно став власником спірної квартири і він має намір звернутись до суду з позовом про скасування державної реєстрації права власності на квартиру, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, оскільки відповідач ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» має намір відчужити спірне майно.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2023 року заяву було задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з ухвалою, представник ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» - Проценко М.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні вимог заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, були повідомлені про день та час розгляду справи належним чином.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, ОСОБА_1 посилався на те, що йому стало відомо про те, що відповідач ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» незаконно став володільцем квартири АДРЕСА_1 . Вказував, що підставою для проведення реєстраційних дій стало рішення суду у справі №756/12276/14-ц від 07 травня 2015 року та від 13 березня 2020 року, які заявником не отримувались. Зазначав, що він має намір звернутись до суду з позовом про скасування реєстраційних дій щодо належної йому квартири і йому стало відомо, що ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» має намір продати квартиру, а тому невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на неї може призвести до утруднення ефективного захисту прав позивача.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києвавід 01 березня 2023 року заяву було задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що обраний заявником захід забезпечення позову є співмірним заявленим ним вимогам і відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача. Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з таких підстав.
У своїй апеляційній скарзі представник ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» посилався на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що заявником не наведено обставин, які б свідчили про те, що існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 жовтня 2021 року приватним нотаріусом КМНО Черленюх Л.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (а.с.29). Підставою для державної реєстрації стало рішення Оболонського районного суду м.Києва у справі №756/12276/14-ц від 07 травня 2015 року та від 13 березня 2020 року.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2015 року у справі №756/12276/14-ц було частково задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом визнання права власності на неї за ПАТ «Дельта Банк».
Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 25 червня 2015 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2015 року було змінено, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором №11218598000 від 19.09.2007 в розмірі 3 513 226 грн. 16 коп., що складається із заборгованості за кредитом 2 287 999,68 грн., за відсотками 1 225 226,48 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №64309 від 19.09.2007 шляхом передачі іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання за ПАТ «Дельта Банк» права власності на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 101 кв.м., житловою площею 52,30 кв.м., що належить ОСОБА_1 на праві власності, за ціною визначеною на момент такого набуття, на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягало виконанню на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Зі змісту рішення Апеляційного суду м.Києва від 25 червня 2015 року вбачається, що апеляційна скарга була подана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та апеляційний розгляд відбувся за його участі, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про ухвалення судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13 березня 2020 року було замінено стягувача у справі з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Приватні інвестиції».
Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втратив чинність 21 квітня 2021 року.
Вказані обставини та зміст поданої позовної заяви та заяви про забезпечення позову свідчать про те, що ОСОБА_1 фактично не погоджується з рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке набрало законної сили, та про ухвалення якого він був обізнаний станом на 25 червня 2015 року.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Зі змісту поданої заяви про забезпечення позову неможливо встановити яким чином невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру може утруднити виконання рішення суду про скасування реєстраційних дій з урахуванням наявності такого, що набрало законної сили, рішення суду про визнання права власності на спірну квартиру за іпотекодрежателем.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
У рішенні від 19 березня 1997 року заява № 18357/91 у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначив, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін».
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
В даному випадку матеріали справи не містять доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову в обраний позивачем спосіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
Крім того, судом першої інстанції не було взято до уваги те, що накладення арешту на спірну квартиру в порядку забезпечення позову про скасування реєстраційних дій може призвести до порушення прав іпотекодержателя, визнаних рішенням суду, яке набрало законної сили.
Положеннями ст. 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції було постановлено ухвалу про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову за неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» - Проценка Миколи Миколайовича задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києвавід 01 березня 2023 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 23 травня 2023 року.
Головуючий
Судді