Справа № 753/22462/21 Головуючий в суді І інстанції Коренюк А.М.
Провадження № 22-ц/824/6087/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
18 травня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,
за участі секретаря Шевчук А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ Кредит», треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. виконавчий напис від 15.07.2021 року, зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 95171 щодо стягнення з неї ( ОСОБА_1 ) на користь ТОВ «ІЗІ Кредит», код ЄДРПОУ 36183990, заборгованості за кредитним договором № 257251 від 31.01.2020 року, укладеним нею ( ОСОБА_1 ) з ТОВ «ІЗІ Кредит», за період з 12.03.2020 року по 02.07.2021 року, в сумі 9 000 грн., суперечить правилам ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат».
Вказувала, що відповідачем як стягувачем не дотримано процедури врегулювання спору у позасудовому порядку, а неналежне повідомлення боржника про намір стягнення боргу шляхом звернення до нотаріуса вказує на порушення вимог закону.
На підставі викладеного, просила суд визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом усіх обставин справи.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що місцевим судом не враховано, що відсутність її підпису на кредитному договорі свідчить про порушення нотаріусом ст. 87 Закону України «Про нотаріат».
Крім того, вказує, що суд першої інстанції не врахував відсутність доказів належного повідомлення боржника про усунення порушень виконання зобов'язання та не дотримання тридцятиденного строку для вчинення виконавчого напису.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не місять доказів того, що договір про надання споживчого кредиту визнаний недійсним. Інші доводи позивача про не дотримання відповідачем як стягувачем процедури врегулювання у позасудовому порядку, неналежне повідомлення боржника про намір стягнення боргу шляхом звернення до нотаріуса, передбаченої вказаним законом, не знайшли свого підтвердження.
Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат», пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від червня 1999 року № 1172, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІЗІ Кредит», код ЄДРПОУ 36183990, заборгованість за кредитним договором № 257251 від 31.01.2020 року, укладеним ОСОБА_1 з ТОВ «ІЗІ Кредит», за період з 12.03.2020 року по 02.07.2021 року в сумі 9 000 грн. 00 коп., яка складається із таких складових: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6 199 грн. 65 коп., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 6 669 грн. 00 коп., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам - 2 800 грн. 35 коп. (а.с. 16).
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Так, згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються, а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
22.02.2017 постановою Київського апеляційного адміністративного суду від, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17, позаяк у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (в редакції від 29.11.2001, чинної на момент вчинення виконавчого напису) «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Також, пп. б п. 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, зокрема, подаються засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Згідно п.16 кредитного договору, кредитодавець має право розірвати договір або вимагати дострокового повернення кредиту, якщо позичальник затримав черговий платіж, передбачений Графіком платежів, більше ніж на 30 календарних днів поспіль і таке порушення Договору не було усунуто ним протягом 10 днів з моменту направлення письмової вимоги про усунення такого порушення.
Згідно п.21 кредитного договору, будь-які повідомлення, що стосуються цього Договору, мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і доведені до відома іншої сторони під розписку, рекомендованим або цінним листом, факсом або на електронну адресу, що зазначена в заяві на видачу кредиту.
02.07.2021 року ТОВ «ІЗІ Кредит» направило позивачу Претензію щодо заборгованості за кредитним договором (а.с.73).
15.07.2021 року ТОВ «ІЗІ Кредит» подало до приватного нотаріусу заяву на вчинення виконавчого напису, до якої додано кредитний договір, копії реєстру поштових відправлень рекомендованих листів, розрахунок суми заборгованості (а.с.74).
Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження як направлення так і отримання позивачем Претензії щодо заборгованості за кредитним договором, до того ж, ТОВ «ІЗІ Кредит» у відзиві на позовну заяву вказувало, що рекомендований лист до них не повертався.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що місцевий суд вищевказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, позаяк кредитний договір № 257251 від 31.01.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ІЗІ Кредит» не був нотаріально посвідчений, крім того, неналежне повідомлення боржника про намір стягнення боргу шляхом звернення до нотаріуса вказує на те, що відповідачем як стягувачем не дотримано процедури врегулювання спору у позасудовому порядку, а відтак порушення приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. порядку вчинення виконавчого напису є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи були допущені такі порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України, є підставою для його скасування, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
У зв'язку із скасуванням судового рішення і задоволенням позову відповідно до ст.141, п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України, апеляційний суд покладає на відповідача і витрати позивача по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ Кредит», треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 15.07.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 95171, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ Кредит» заборгованості за кредитним договором №257251 від 31 січня 2020 року в сумі 9 000 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ Кредит» (код ЄДРПОУ 36183990) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: