Справа № 11-cc/824/2897/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 761/13783/23
15 травня 2023 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з використанням відеоконференцзв'язку з Ізолятором тимчасового тримання ГУ НП у м. Києві в приміщенні суду апеляційні скарги з доповненнями захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 квітня 2023 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_9
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 квітня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 , погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування, тобто до 17.06.2023 року включно, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, громадянина України, адвоката Ради адвокатів Київської області, одруженого, такого, що має на утриманні одну неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 апеляційні скарги.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 квітня 2023 року, просила її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що не відповідають дійсності висновки слідчого судді стосовно існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Апелянт зазначає, що поза увагою слідчого судді залишились обставини, що надані стороною обвинувачення докази не містять жодної інформації на підтвердження того, що при здійсненні заходів контролю за вчиненням злочину органи досудового розслідування діяли в межах принципу пасивного розслідування, не спонукаючи ОСОБА_8 до злочинних дій. Тобто у даному випадку підлягають обов'язковій та повній перевірці доводи сторони захисту щодо провокації злочину правоохоронцями, які слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу не перевірялись взагалі, однак мали слугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання органу досудового розслідування.
Захисник звертає увагу суду, що досудовим розслідуванням не встановлено жодної особи - представника рф, з яким взаємодіяв підозрюваний, а відтак заява про наявність у нього стійких зв'язків з рф не підтверджена жодними доказами.
Крім того захисник також наводить доводи, якими спростовує твердження сторони обвинувачення про наявність у кримінальному провадженні ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_8 .
В доповненнях до апеляційної скарги захисник ОСОБА_6 зазначає, що стороною обвинувачення не було надано до клопотання будь-яких доказів, які б підтверджували існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обмежившись посиланням на те, що наявність ризиків установлена під час проведення досудового розслідування.
Апелянт стверджує, що під час розгляду клопотання слідчий суддя не здійснив всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин провадження, відомих на цій стадії, що є порушенням засад кримінального провадження.
Крім того звертає увагу суду, що підозрюваний є адвокатом тому тримання його під вартою без застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави обмежує його професійне право на здійснення адвокатської діяльності, а також порушує право його клієнтів на отримання професійної правової допомоги.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 квітня 2023 року, вважаючи її такою, що постановлена з результаті невірного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що слідчий суддя місцевого суду під час розгляду клопотання не надав будь-якого значення аргументам сторони захисту щодо наявності конкретних ознак провокації злочину, що мали місце зі сторони представників правоохоронного органу, які в свою чергу спростовують наявність обґрунтованої підозри.
Захисник звертає увагу суду, що відповідальність за державну зраду може настати лише за умови вчинення особою конкретного діяння, спрямованого проти держави, зокрема: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану. Сама лише незгода особи з політикою представників влади не є підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності за інкримінованою статтею.
Як стверджує апелянт, виключається вчинення ОСОБА_8 інкримінованого злочину, оскільки не надано будь-якого доказу вступу останнім у контакт з представниками рф, передачу їм будь-якої інформації або домовленість з такими особами про вчинення протиправних дій проти України.
Захисник висловив позицію, що стороною обвинувачення не було доведено ні наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, ні існування передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а відтак слідчий суддя не мав підстав для задоволення клопотання слідчого.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подані апеляційні скарги і просили їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 22022000000000643 від 28.11.2022 року, за підозрою громадянина України ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2, ч. 3 ст. 332 КК України.
19.04.2023 року о 20 год. 45 хв. ОСОБА_8 був затриманий в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України.
20.04.2023 року ОСОБА_8 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
21.04.2023 року старший слідчий в особливо важливих справах 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 за погодженням із прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8
21.04.2023 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 квітня 2023 року задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування, тобто до 17.06.2023 року включно.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя перевірив, що в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Вагомість даних щодо причетності підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення доведена прокурором та сумнівів щодо їх достатності не викликала.
Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.
Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчим суддею, судом (наприклад, статті 157, 163, ч. 5 ст. 234, 260 КПК України), так і слідчими, прокурорами (зокрема, статті 134, 271, 276 КПК України).
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має бути співмірним зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/бо можуть бути пов'язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарту обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов'язують підозрюваного до кримінального правопорушення, достатньо аби виправдати подальше розслідування та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Мюррей проти Сполученого Королівства).
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними доказами.
Зокрема причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення на даному етапі досудового розслідування підтверджується: повідомленням ГУ «Д» ДЗНД СБ України від 21.02.2023 року № 5/6/3/1-3121 про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України; відповіддю на доручення ГУ «Д» ДЗНД СБ України від 19.04.2023 року № 5/6/3/1-7803; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом виготовлення імітаційних засобів у рамках проведення контролю за вчиненням злочину від 14.04.2023 року; протоколом огляду особи та вручення імітаційних засобів у рамках проведення контролю за вчиненням злочину від 18.04.2023 року; протоколом затримання ОСОБА_8 ; протоколами допитів свідка ОСОБА_11 від 26.01.2023 року, 15.02.2023 року; 06.04.2023 року; 17.04.2023 року; 20.04.2023 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов'язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а саме, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших співучасників у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин не дає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, тобто у державній зраді, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України, шляхом надання представниками іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.
Таким чином, прийнявши обґрунтоване рішення щодо необхідності задоволення клопотання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя на законних підставах не визначив щодо нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доводи захисників, за змістом апеляційних скарг, про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційних скаргах про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу.
При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 квітня 2023 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 , погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування, тобто до 17.06.2023 року включно,- залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4