23 травня 2023 р. № 400/4270/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагаря В. С. за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання протиправним та скасування п.3 наказу від 23.08.2022 року № 169,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 Наказу командира вiйськової частини НОМЕР_1 (з основної дiяльностi) №169 від 23.08.2022 року "Про резулътат службового розслiдування за фактом втрати стрiлецької зброї та боєприпасiв зi складу стрiлецької зброї вiйськової частини НОМЕР_1 " в НОМЕР_2 притягнення ОСОБА_2 до дисциплiнарної відповідальності у виглядi догани.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваним наказом в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він не порушував військової дисципліни та своїх службових та посадових обов'язків. Також позивач вважає, що відповідачем порушено процедуру проведення службового розслідування. Таким чином, на думку позивача, пункт 3 оскаржуваного наказу скасуванню.
Ухвалою від 28.09.2022 суд відкрив провадження в адміністративній справі та призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 21.12.2022 року суд ухвалив перейти з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, в режимі відеоконференції.
Відповідач надав суду відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, вважає, що під час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани діяв у межах та у спосіб, визначений законом. Відповідач зауважує, що провів службове розслідування в межах чинного законодавства, а відтак просить суд відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд,
Полковник ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 .
В період з 24.02.2022 року по 25.02.2022 року з метою збереження військового майна, а саме ракетно - артилерійського озброєння, частину від загальної кількості такого майна було завантажено на автомобільну техніку для виводу вказаного майна з під удару.
25.02.2022 року після завантаження частини ракетно - артилерійського майна, склади стрілецької зброї та боєприпасів були закриті, опечатані та поставлені під сигналізацію начальником складу старшим сержантом ОСОБА_3 та старшим сержантом О.Лозенко. Чатовий (внутрішньої варти) який знаходився на внутрішній території складу (на посту) з метою охорони складів стрілецької зброї та боєприпасів, в момент закриття та після закриття складів знаходився на посту та продовжував патрулювання та охорону складів.
Після повернення до пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 27.02.2022 року особового складу колони яка попередньо виводилась з під удару, по території військової частини НОМЕР_1 знову був нанесений ракетний удар з боку збройних сил російської федерації, у зв'язку з необхідністю оборони Миколаївської міської ради, особовий склад військової частини НОМЕР_1 був залучений до вказаних заходів тому склад стрілецької зброї та боєприпасів було оглянуто 28.02.2022 року, після прибуття особового складу у пункт дислокації військової частини НОМЕР_1 , було виявлено, що сховища складу стрілецької зброї були відкриті (замки зламані, петлі зірвані), а та частина майна яка залишалась у складі стрілецької зброї та боєприпасів НОМЕР_1 та яка не була вивезена попередньо, у приміщенні складу вже була відсутня.
На підставі рапорта начальника служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2022 про факт втрати стрілецької зброї на складі, був прийнятий наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 74 «Про призначення службової перевірки за фактом втрати стрілецької зброї військової частини НОМЕР_1 ».
За результатами вказаної службової перевірки комісією військової частини НОМЕР_1 по її проведенню було запропоновано призначити службове розслідування за фактом наявності ознак неналежного виконання службових обов'язків начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 та інших посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , що призвело до факту втрати стрілецької зброї та боєприпасів зі складів стрілецької зброї та військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.06.2022 року №138 “Про призначення службового розслідування за фактом втрати стрілецької зброї військової частини НОМЕР_1 ” було призначено службове розслідування.
23.08.2022 року командиром військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) виданий наказ за №169 "Про результат службового розслідування за фактом втрати стрілецької зброї та боєприпасів зі складу стрілецької зброї військової частини НОМЕР_1 ".
Відповідно до пункту 3 Наказу командира вiйськової частини НОМЕР_1 (з основної дiяльностi) №169 від 23.08.2022 року "Про резулътат службового розслiдування за фактом втрати стрiлецької зброї та боєприпасiв зi складу стрiлецької зброї вiйськової частини НОМЕР_1 " позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, за порушення військової дисципліни, своїх службових та посадових обов'язків, що зазначені в статтях 11, 12, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу першого cт. 68 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу третього cт. 69 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу чотирнадцятого cт. 69 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, а також за неправомірне надання наказу майору ОСОБА_4 на зняття внутрішньої варти №1 та неправомірність надання дозволу начальнику служби ракетно-артилерійського озброєння НОМЕР_3 майору ОСОБА_5 щодо видачі стрілецької зброї та боєприпасві за складів стрілецької зброї військової частини НОМЕР_1 .
Не погоджуючись з наказом командира вiйськової частини НОМЕР_1 в частинi притягнення ОСОБА_2 до дисциплiнарної відповідальності у виглядi догани, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб, правил внутрішнього порядку у військовій частині визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджено Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV (далі Статут №548-ХІV).
Статтею 3 Статуту №548-ХІV передбачено, що військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з вимогами ст.9 Статуту №548-ХІV військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 26 Статуту №548-ХІV визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Спеціальним нормативним актом в сфері регулювання відносин при проходженні військової служби є Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Дисциплінарний статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Згідно з вимогами ст.1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
На підставі ст.45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку, командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст.48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Положеннями ст.83-85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено порядок накладення дисциплінарних стягнень, відповідно до якого на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Згідно з вимогами статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до вимог ч.1 ст.86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Згідно з ч.2 ст.86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Наказом Міністра оборони України від21.11.2017 №608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі Порядок №608).
Вимогами п.1 розділу ІІ Порядку №608 передбачено випадки, коли може призначатися службове розслідування. Визначено також, що службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Згідно з вимогами п.1 розділу ІV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Згідно з вимогами п.3 розділу VІ Порядку №608 якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
В ході проведення службового розслідування встановлено, неналежне виконання службових обов'язків та неправомірні дії начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 , щодо надання наказу майору ОСОБА_4 на зняття внутрішньої варти №1, а також неправомірне наданя дозволу начальнику служби ракетно-артилерійського озброєння НОМЕР_3 майору ОСОБА_5 щодо видачі стрілецької зброї та боєприпасів зі складів стрілецької зброї Військової частини НОМЕР_1 , що призвело до факту втрати військового майна, а саме зброї та боєприпасів зі складів військової частини.
Виходячи із змісту правопорушення, яке ставиться позивачу у провину, при вирішенні питання про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку обов'язково мають встановлюватись обставини щодо надання наказу.
Позивач у своїх поясненнях зазначає, що наказ на зняття чатового з посту №1 він надав з дозволу командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_6 , з яким спілкувався через телефон. Також, нiяких вказiвок та дозволiв вiйськовослужбовцям, в тому числi iнших вiйськових частин, щодо отримання зброї, яка зберiгалася у сховищах не надавав.
Суд погоджується з доводами позивача, що зазначені ним обставини в ході службового розслідування перевірені не були.
Так, в п. 3.8 акту службового розслідування лише зазначено, що "зі слів командира Військової частини полковника ОСОБА_6 він такого наказу не давав".
При цьому, з акту службового розслідування не зрозуміло кому та коли, командир частини надавав такі пояснення, оскільки в матеріалах службового розслідування пояснення командира військової частини відсутні.
Також, в матеріалах службового розслідування відсутнє пояснення начальника служби ракетно-артилерійського озброєння НОМЕР_3 майора ОСОБА_5 , якому позивач нібито надав дозвіл на видачу стрілецької зброї та боєприпасві за складів стрілецької зброї військової частини НОМЕР_1 .
Слід зазначити, що суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
Також, судом встановлено, що в акті службового розслідування зазначено, що виходячи з матеріалів службового розслідування комісія військової частини по проведенню даного службового розслідування форму вини (умисел) та матеріальну відповідальність військовоїслужбовців щодо втрати зброї та боєприпасів встановити неможе, в зв'язку з чим для визначення ступеню вини необхідний висновок органу досудового розслідування.
Враховуючи викладене, суд вважає, що службовим розслідуванням не було достеменно з'ясовано, чи вчиняв позивач порушення військової дисципліни, а також не встановлено належним чином обставини вчиненого правопорушення, його наслідки, ступень вини військовослужбовця, причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення.
Тобто, відповідачем не вжито усіх заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що посилання відповідача в оскаржуваному наказі на порушення позивачем вимог ст.ст. 11, 12, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу першого cт. 68 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу третього cт. 69 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу чотирнадцятого cт. 69 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 дисциплінарного Статуту Збройних Сил України є загальними та неконкретизованими, адже з їх викладу неможливо встановити, які саме службові обов'язки не виконав позивач.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі, суд приходить до висновку, що пункт 3 Наказу командира вiйськової частини НОМЕР_1 (з основної дiяльностi) №169 від 23.08.2022 року "Про резулътат службового розслiдування за фактом втрати стрiлецької зброї та боєприпасiв зi складу стрiлецької зброї вiйськової частини НОМЕР_1 " в НОМЕР_2 притягнення ОСОБА_2 до дисциплiнарної відповідальності у виглядi догани, прийнятий не на підставі та не в порядку визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, а тому не відповідає ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, позивач був звільнений від сплати судового збору, відповідно, підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати п. 3 Наказу командира вiйськової частини НОМЕР_1 (з основної дiяльностi) №169 від 23.08.2022 року "Про резулътат службового розслiдування за фактом втрати стрiлецької зброї та боєприпасiв зi складу стрiлецької зброї вiйськової частини НОМЕР_1 " в НОМЕР_2 притягнення ОСОБА_2 до дисциплiнарної відповідальності у виглядi догани.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. С. Брагар