м. Миколаїв
24 травня 2023 р.справа № 400/396/22
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В.,
представника позивача: Мезінова О.Г.,
представника відповідача: Єгорова А.Є.,
в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін, у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, розглянув адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод”, вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57286,
до відповідачаСхідного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, пр-т Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49600,
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.21 р. № 466/32-00-51-04-33
Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” (далі позивач або ТОВ “МГЗ”) звернулось з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (далі відповідач або Управління), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2021 р. № 466/32-00-51-04-33.
В обґрунтування своїх вимог позивач пояснив, що висновок Управління про нереальний характер господарської операції з ТОВ “Миколаївська водна компанія”, є хибним та бездоказовим, так як обґрунтовується відповідачем виключно описом взаємовідносин цього постачальника послуг з ТОВ “Логітек”.
Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Доводи відповідача полягають в тому, що перевіркою ТОВ “МГЗ” встановлені господарські взаємовідносини з ТОВ “Миколаївська водна компанія”. Зібраними Управлінням доказами, які наведені в акті перевірки, підтверджується неможливість здійснення цим постачальником законної господарської діяльності з огляду на відсутність у нього матеріально-технічних можливостей та персоналу.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій повторно викладені аргументи позовної заяви.
Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач клопотав про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в якому судом було відмовлено та постановлено проводити подальший судовий розгляд з судовим засіданням.
За клопотанням сторін судове засідання проведено в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи, викладені в заявах по суті справи.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
В жовтні-листопаді 2021 р. Управління провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “МГЗ” з питань законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість (далі ПДВ), яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з ПДВ за серпень 2021 р., у тому числі заявленого до відшкодування, результати якої оформлені актом від 19 листопада 2021 р. № 994/32-00-51-04-28/33133003 (далі акт перевірки).
У висновку акта перевірки вказано на порушення ТОВ “МГЗ”:
- ст. 200 п. 200.1., п. 200.4. пп. “б” Податкового кодексу України (далі ПК України), внаслідок чого завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в серпні 2021 р. в розмірі 1 549 971 грн.;
- ст. 200 п. 200.1., п. 200.4. пп. “в” ПК України, в частині завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 87 429 грн.
Позивач подав заперечення на акт перевірки, які 15 грудня 2021 р. були розглянуті Управлінням, висновок акту перевірки викладено в іншій редакції, а саме вказано на порушення:
- ст. 198 п. 198.1. пп. “а”, п. 198.2. абз. 1-3, п. 198.3. абз. 1-2, ст. 200 п. 200.1., п. 200.4. пп. “б” ПК України, з урахуванням ст. 44 п. 44.1. ПК України, а саме завищено суму податкового кредиту в серпні 2021 р. на 46 779 грн.;
- ст. 200 п. 200.1., п. 200.4. пп. “б” ПК України, в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку за серпень 2021 р. в розмірі 46 779 грн.
22 грудня 2021 р. Управління прийняло податкове повідомлення-рішення № 466/32-00-51-04-33, яким ТОВ “МГЗ” зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2021 р. на 46 779 грн. та застосовано штраф в розмірі 23 389,50 грн.
Єдиною підставою для зменшення ТОВ “МГЗ” бюджетного відшкодування, послугував висновок Управління про нереальний характер взаємовідносин позивача з ТОВ “Миколаївська водна компанія”.
Як встановлено судом, 13 березня 2021 р. позивач уклав з ТОВ “Миколаївська водна компанія” договір № 8310С288/НГЗ-Д-21-148 на надання послуг з завантаження, перевезення та захоронення відході змішані будівництва та знесення будівель і споруд, за умовами якого виконавець послуг повинен здійснити комплекс послуг з завантаження, перевезення та захоронення відходів, які утворилися в результаті господарської діяльності ТОВ “МГЗ”.
Заперечуючи реальність цієї господарської операції, відповідач в акті перевірки зазначив, що безпосередньо послуги з вивезення відходів з території ТОВ "МГЗ" автомобільним вантажним транспортом надавало ТОВ "Логітек", а не ТОВ “Миколаївська водна компанія”. В свою чергу, ТОВ "Логітек" є набувачем товарів (послуг) від сумнівних постачальників.
З цього приводу суд зазначає, що п. 2.1.4. договору від 13 березня 2021 р. № 8310С288/НГЗ-Д-21-148 передбачено право виконавця - ТОВ “Миколаївська водна компанія” надавати послуги за цим договором або своїми силами, або з залученням сил і засобів інших суб'єктів.
На сторінці 34 акту перевірки вказано, що основним видом господарської діяльності ТОВ "Логітек" є вантажний автомобільний транспорт, що цілком узгоджується з характером наданих цим підприємством послуг з вивезення відходів.
Також в акті перевірки відображені індивідуально визначені вантажні автомобілі, які фактично здійснювали перевезення відходів та зафіксовано виплату доходу їх водіям від ТОВ "Логітек".
Суд відзначає, що акт перевірки не містить будь-яких доказів вчинення податкових порушень ТОВ "МГЗ".
Виявлені відповідачем обставини взаємовідносин ТОВ “Миколаївська водна компанія” з ТОВ "Логітек" не можуть бути використані при аналізі дотримання позивачем правомірності формування податкового кредиту за серпень 2021 р., так як такі обставини мають доказове значення виключно щодо контрагента і не можуть автоматично розповсюджуватись на оцінку господарської діяльності позивача.
Норми податкового законодавства не ставлять право платника податків на врахування витрат при визначенні податкового кредиту в залежність від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв'язку з фактичним придбанням товарів, призначених для використання у його господарській діяльності.
Сам по собі факт порушення постачальником товару вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару вимог ПК України щодо формування податкового кредиту за умови, якщо не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної поведінки свого контрагента та про узгодженість дій між ними.
У випадку подання платником податків всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно.
Будь-яка податкова інформація, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах контролюючого органу і стосується контрагентів позивача в ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 2 грудня 2019 р. у справі № 826/13060/18 (рішення суду доступне в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/86239110).
Наявність певних недоліків у первинних документах не є безумовною підставою для визнання господарських операцій такими, що не мали реального характеру, а досліджені Управлінням первинні документи у своїй сукупності в повній мірі відображають зміст господарських операцій ТОВ “МГЗ” з ТОВ “Миколаївська водна компанія” та їх вартісні і кількісні показники.
Відповідно до ст. 198 п. 198.1. пп. “а” ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з ст. 198 п. 198.2. ПК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Як передбачено ст. 198 п. 198.3. ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до ст. 200 п. 200.1. ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з ст. 200 п. 200.4. пп. “в” ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Позивачем вищеперелічені норми ПК України при формуванні податкового кредиту в серпні 2021 р. дотримані.
За таких обставин, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 4 540 грн., доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подавали. З урахуванням повного задоволення позовних вимог, судові витрати у виді судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57286, ЄДРПОУ 33133003) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр-т Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49600, ЄДРПОУ 43968079) задовольнити.
2. Податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2021 р. № 466/32-00-51-04-33 визнати протиправним та скасувати.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр-т Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49600, ЄДРПОУ 43968079) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57286, ЄДРПОУ 33133003) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.
Суддя А. О. Мороз