24 травня 2023 року Справа № 280/1900/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
28.03.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати за ОСОБА_1 , право на зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 15.05.1976 по 09.06.1978 - 02 роки 00 місяців 24 дні; роботи на посаді прокурора з 23.12.1988 по 14.08.2000 - 11 років 07 місяців 21 день; та безпосередньо на посаді судді з 15.08.2000 по 03.03.2023 - 22 роки 06 місяців 17 днів; а всього - 36 років 03 місяці;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №083950016665 від 14.03.2023 про призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі - 54 відсотки суддівської винагороди;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 , до стажу роботи на посаді судді період проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 15.05.1976 по 09.06.1978 - 02 роки 00 місяців 24 дні; роботи на посаді прокурора з 23.12.1988 по 14.08.2000 - 11 років 07 місяців 21 день; та безпосередньо на посаді судді з 15.08.2000 по 03.03.2023 - 22 роки 06 місяців 17 днів; а всього - 36 років 03 місяці; та призначити з 04 березня 2023 на підставі поданої заяви щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі - 82 відсотки від встановленої довідкою Господарського суду Запорізької області № 05-59/05 від 03 березня 2023 року суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виплату якого проводити з вказаної дати без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше сплачених сум.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що з 04.03.2023 він суддя у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до вимог Закону України Про судоустрій і статус суддів. Проте, відповідачем протиправно не нзараховано позивачу до стажу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці періоду проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 15.05.1976 по 09.06.1978 та роботу на посаді прокурора з 23.12.1988 по 14.08.2000. Зазначає, що з урахуванням стажу у 36 років, розмір щомісячного довічного утримання повинен був би дорівнювати 82% грошового утримання судді, якій працює на відповідній посаді. Але рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області протиправно враховано стаж на посаді судді лише у розмірі 22 роки, та нараховано щомісячне грошове утримання у розмірі 54%.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачено зарахування проходження строкової військової служби, та період роботи в органах прокуратури до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді.
Ухвалою суду від 30.03.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
За рішенням Вищої ради правосуддя від 21.02.2023 №97/0/15-23 позивача звільнено з посади судді Господарського суду Запорізької області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Господарським судом Запорізької області 03.03.2023 виданий наказ №9к про відрахування зі штату суду у зв'язку з відставкою та припинення виплати щомісячного грошового утримання працюючому судді.
Господарським судом Запорізької області 03.03.2023 видано довідку №05-59/05 про суддівську винагороду, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання - 136 209,60 грн.
Згідно з розрахунком від 03.03.2023 який поданий в матеріали пенсійної справи, стаж роботи позивача на посаді судді станом на 03.03.2023 становить - 36 років 03 місяців 00 днів, з яких: служба в Збройних Силах з 15.05.1976 по 09.06.1978 - 02 роки 24 дні; помічник прокурора району, прокурор, старший прокурор - з 23.12.1988 по 14.08.2000 - 11 років 07 місяців 21 день; та безпосередньо на посаді судді з 15.08.2000 по 03.03.2023 - 22 роки 06 місяців 17 днів.
Позивач 06.03.2023 звернувся до відповідача із заявою про призначення довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до протоколу призначення пенсії, розмір довічного грошового утримання судді у відставці, яке виплачується позивачу, становить 54 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (враховано 22 роки стажу безпосередньо суддею).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не зарахування позивачу до стажу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці періоду проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР та роботу на посаді прокурора, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 126 Конституції України встановлено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених цією статтею.
Однією з підстав звільнення судді відповідно до п.4 ч.6 ст.126 Конституції України є подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
У рішенні №10-рп/2013 від 19 листопада 2013 року Конституційний Суд України, серед іншого, зазначив, що […] відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді. Наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання .
Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України Про Вищу раду правосуддя.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402- VIII від 02.06.2016.
Відповідно до ч.1 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402- VIII від 02.06.2016 ( в редакції на час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці) передбачено, що суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (ч.2 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно із ч.3 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до ч.4, ч.5 цієї ж статті визначено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Тобто, за вибором судді у відставці може виплачуватися або пенсія згідно з ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або щомісячне довічне грошове утримання».
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів №1402-VIІІ до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Таким чином, для того аби визначити розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці необхідним є з'ясування його стажу роботи. Правила визначення стажу роботи судді, ще закріплені у ст. 137 Закону від 02.06.2016 року №1402-VIII застосовуються виключно до суддів призначених (обраних) на посаду після набрання чинності цим Законом, якщо ж суддя призначений (обраний) на посаду до набрання чинності Законом від 02.06.2016 року № 1402-VIII (набрав чинності: 30.09.2016 року) і виходить у відставку після набрання ним чинності, то застосуванню підлягають норми абз. 4 п. 34 Розділу XII «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону, згідно з якими, судді зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, ще діяло на день їх призначення (обрання).
Отже, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.
Згідно з частинами другою та п'ятою статті 129 Закону №2453-VI (чинного з 30 липня 2010 року) суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Відповідно до частини першої статті 131 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Згідно з пунктом 11 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів №2453-VI дані правовідносини регулювались Законом України «Про статус суддів» №2862-ХІІ від 15.12.1992 (далі - Закон №2862-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.43 Закону "Про статус суддів" визначено, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 43 Закону № 2862- ХІІ, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
В абз.2 ч.4 ст.43 Закону України "Про статус суддів" передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
На час набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ (30.07.2010) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Згідно з абзацом 2 пункту 3-1 цієї постанови (яка діяла одночасно із Законом № 2862-ХІІ; втратила чинність 01 січня 2012 року), доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Враховуючи викладене суд вважає, що законодавством, яке необхідно застосовувати для обрахунку стажу судді, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, було передбачено право судді на зарахування до його стажу половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби, а також на посадах прокурорів.
Як видно з військового квитка серії НОМЕР_1 позивач з 15.05.1976 по 09.06.1978 проходив строкову військову службу (стаж 2 роки 00 місяців 24 дні).
З трудової книжки позивача, копія якої додана до позовної заяви, видно, що позивач в період з 23.12.1988 по 14.08.2000 працював помічником прокурора району, прокурором, старшим прокурором (стаж 11 років 07 місяців 21 день); та в період з 15.08.2000 по 03.03.2023 на посаді судді (стаж 22 роки 06 місяців 17 днів).
Зазначене також підтверджується розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виданим Господарським судом Запорізької області 03.03.2023.
Отже, трудовий стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача становить 36 років 03 місяці 00 днів.
Тобто, позивача стаж роботи на посаді судді (36 років 03 місяці 00 днів) є розрахованим та підтверджується належними й допустимими документами, які є чинними та мають юридичне значення для відповідача під час визначення процентного співвідношення його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із суддівською винагородою.
Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 24 березня 2020 року у справі № 559/512/17, від 29 квітня 2020 року у справі №426/12415/16-а, від 18 червня 2020 року у справі №498/337/17, від 07 вересня 2020 року у справі №426/14458/16.
Крім того, щодо позовних вимог про зобов'язання здійснити судді у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 82 % суддівської винагороди, суд зазначає наступне.
Право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, його розмір, а також його перерахунок врегульовано положеннями статті 142 Закону №1402-VIII, частиною четвертою якої передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Водночас, частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Тобто, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону №1402- VIII у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону №1402- VIII.
Системний аналіз вказаної норми не вбачає обмеження щодо розміру відсоткового значення суддівської винагороди.
Таким чином, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з урахуванням положень ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII повинен становити 82 відсотки (50 % за 20 років + 32 % за 16 повних років роботи на посаді судді понад 20 років) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012)-задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці періоду проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 15.05.1976 по 09.06.1978 та роботу на посаді прокурора з 23.12.1988 по 14.08.2000.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 15.05.1976 по 09.06.1978 та роботу на посаді прокурора з 23.12.1988 по 14.08.2000.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 04.03.2023 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням стажу 36 років 03 місяці, у розмірі 82 відсотки від встановленої довідкою Господарського суду Запорізької області № 05-59/05 від 03 березня 2023 року суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1073,60 грн (одну тисячу сімдесят три гривні 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 24.05.2023.
Суддя О.В. Конишева