18.05.2023 Справа № 914/813/23
за позовом фізичної особи ОСОБА_1
до відповідача: фізичної особи ОСОБА_2
про стягнення боргу за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі юридичної особи
Суддя Коссак С.М.
за участю секретаря Полюхович Х.М.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов фізичною особою ОСОБА_1 до відповідача фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі юридичної особи у розмірі 33 350,84грн., з якої: 25000,00грн. - основний борг, 998,63грн. - 3% річних, 7352,21грн. - інфляційні втрати. Також у поданій позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 2 684,00грн. сплаченого судового збору та позивач повідомляє, що планує понести витрати на надання професійної правничої допомоги у сумі попереднього (орієнтовного) розрахунку в сумі 17000,00грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 27.04.2023 року на 11:00год.
25.04.2023 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог за вх.№10108/23, в яких повідомлено суд, що 20 квітня 2023 року відповідачем було сплачено на користь позивача суму основного боргу у розмірі 25 000,00грн., що підтверджується банківською випискою від 20 квітня 2023 року, відтак просить стягнути з відповідача користь позивача заборгованість за договором від 07.10.2021 року у сумі 9154,34грн., з яких 1086,99грн. - 3% річних які розраховані позивачем за період з 08.11.2021 року по 20.04.2023 рік (день сплати основного боргу відповідачем) та 8067,35грн. - інфляційні втрати за період з 08.11.2021 року по 31.03.2023 рік а також просить стягнути судовий збір, витрати на правничу допомогу адвоката та на оплату поштових послуг.
26.04.2023 року на електронну адресу суду та 26.04.2023 року на поштову адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх.№10198/23 (вх.№10198/23), в якому суд повідомлено, що відповідачем 20.04.2023 року здійснено оплату у розмірі 25 000,00грн., що підтверджується квитанцією №4651845 від 20.04.2023 року та просить відмовити у стягненні з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та судового збору, оскільки вважає що подання даного позову є передчасним.
05.05.2023 року від представника позивача на поштову адресу суду надійшла заява за вх.№1801/23 від 05.05.2023 року про зменшення позовних вимог, оскільки 29 квітня 2023 року відповідачем сплачено позивачу суму 3% річних та інфляційних нарахувань у розмірі 9154,34грн. Позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 7000,00грн. витрат на правову допомогу, 210,00грн. витрат на оплату поштових послуг та повернути судовий збір у розмірі 2684,00грн. До заяви додано Акт приймання передачі наданих послуг від 02 травня 2023 року за Договором №23.03-06.01 від 06.03.2023 року про надання правничої (правової) допомоги та докази надіслання відповідачу даної заяви з додатками з описом вкладення.
15.05.2023 року від відповідача на електронну та поштову адресу суду надійшло клопотання за вх.№11981/23 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якій просить відмовити повністю в задоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
У судове засідання 18.05.2023 року позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання. 18.05.2023 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання за вх.№12432/23 про розгляд справи за відсутності позивачки та в якій підтримує позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог, про зменшення позовних вимог та з урахуванням доводів відповіді на відзив.
Обґрунтування та мотиви суду.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача 33 350,84грн. суми заборгованості, з якої: 25000,00грн. - основний борг, 998,63грн. - 3% річних, 7352,21грн. - інфляційні втрати, яка виникла на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі юридичної особи. Станом на час подання позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем становила 33 350,84грн.
Також до матеріалів позовної заяви позивачем додано попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого позивач поніс і очікує понести наступні витрати у зв'язку з розглядом справи: сплачений судовий збір у розмірі 2684,00грн., поштові витрати у розмірі 210,00грн., витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00грн.
З долученої позивачем до матеріалів справи банківської виписки від 20 квітня 2023 року вбачається, що відповідач добровільно виконав зобов'язання щодо сплати основної суми заборгованості у сумі 25000,00грн. та заяви за вх.№1801/23 від 05.05.2023 року про зменшення позовних вимог, судом встановлено, що 29 квітня 2023 року відповідачем сплачено позивачу суму 3% річних та інфляційних нарахувань у розмірі 9154,34грн., що підтверджується банківською випискою за 29.04.2023 року та платіжною інструкцією про сплату відповідачем позивачу 9154,34грн. Враховуючи вищенаведені факти, предмет спору, який існував станом на час розгляду позову у загальній сумі 33 350,84грн., відсутній.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Оглянувши та дослідивши подані докази, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов до висновку, що про закриття провадження у справі , у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Згідно ч. 4, 5 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Судом встановлено, що у поданій 05.05.2023 року представником позивача заяві за вх.№1801/23, просить повернути сплачений позивачем судовий збір у справі у сумі 2684,00грн.
Відповідно до п. 1, 5 ст. ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом або закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне повернути позивачу - фізичній особі ОСОБА_1 з Державного бюджету України 2684,00грн. судового збору, сплаченого квитанцією до платіжної інструкції №9298-8602-7086-5449 від 08.03.2023року, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу та поштових витрат суд зазначає наступне.
У поданій до суду заяві за вх.№1801/23 від 05.05.2023 року про зменшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 7000,00грн. витрат на правову допомогу, 210,00грн. витрат на оплату поштових послуг та додано до вказаної заяви Акт приймання передачі наданих послуг від 02 травня 2023 року за Договором №23.03-06.01 від 06.03.2023 року про надання правничої (правової) допомоги та докази надіслання відповідачу даної заяви з додатками з описом вкладення.
Також матеріали справи містять Договір №23.03-06.01 про надання правничої (правової) допомоги від 06 березня 2023 року, ордер на надання правничої правової допомоги від 08 березня 2023 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1458.
Згідно доданого до заяви Акту приймання передачі наданих послуг від 02 травня 2023 року, Адвокатське об'єднання «Дмитренко та партнери» надало послуги ОСОБА_1 наступні послуги: ознайомлення адвокатом з документами, наданими ОСОБА_1 , а також вивчення обставин, які стосуються правовідносин, окреслених у п. 1.1 Договору; надання ОСОБА_1 усних та письмових консультацій; підготовка, підписання та подання від імені та в інтересах ОСОБА_1 позовної заяви, щодо обставин, зазначених у п.п. 1.1 Договору, в тому числі розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за прострочення ОСОБА_2 грошового зобов'язання за Договором від 07.10.2021, а також заяви про забезпечення позову; підготовка підписання та подання від імені та в інтересах ОСОБА_1 у справі № 914/813/23 Господарського суду Львівської області відповіді на відзив, а також заяв з процесуальних питань, які визначені у даному Акті надання послуг. Згідно п.3 Акту наданих послуг сторони обумовили, що за послуги, перераховані у п.1 цього Акту, які передбачені п.п. 1.2.1., 1.2.4 Договору, і надані адвокатом Виконавця для Замовника, останнім підлягає оплата винагороди (гонорару) в сумі 7000,00грн.
Відповідно ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Матеріали справи містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (вх.№11981/23 від 15.05.2023 року), в яких представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача та зменшити розмір витрат на 100%. Своє клопотання представник обгрунтовує тим, що належним доказом оплати правничої допомоги є платіжне доручення або виписка банку, яку позивач не надав та звертає увагу суду на те, що вказаний позов був передчасний і що дана справа є не складною та обсяг документів незначний.
Щодо обов'язку надання позивачем платіжного доручення про сплату послуг замовником, суд зазначає, що ГПК у ст.126 ч.2 п.1 імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Надані представником позивача докази на понесення судових витртат, суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі на зазначену ним суму, враховуючи те, що такий розмір є фіксованим, та зазначений у договорі.
Суд враховує висновок Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19, згідно з яким витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Щодо передчасності позову, суд зазначає, що вимоги позивача сплачено відповідачем після відкриття провадження у справі. Інших аргументів щодо зменшення витрат відповідачем не названо.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 у справі № 922/1964/21 (п.128) зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 закону).
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку стягнути з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які вважає документально обґрунтованими та правомірно заявленими.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 210,00грн. витрат на оплату поштових послуг та додано копії фіскальних чеків від 09.03.2023 року, від 22.04.2023 року, накладну від 03.05.2023 року про направлення відповідачу та суду позовної заяви, заяви від 25.04.2023 року, заяви від 05.05.2023 року разом з відповіддю на відзив.
З системного аналізу норм чинного ГПК України будь-які дії учасника господарської справи, пов'язані із її розглядом судом, в тому числі надсилання документів, є процесуальною дією в розумінні п.4 ч.3 ст.123 ГПК України, а відтак і витрати понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат. Отже, зазначені витрати підлягають задоволенню.
Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог у справі, про повернення судового збору та клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу і витрат на оплату поштових послуг, керуючись 123, 127, 129, 130, 185, 231, 233, 234, 235 ГПК України, п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -
1. Закрити провадження у справі № 914/813/23.
2. Повернути фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 2684,00грн. судового збору, сплаченого квитанцією до платіжної інструкції №9298-8602-7086-5449 від 08.03.2023року.
3. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 7000,00грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та 210,00грн. витрат на оплату поштових послуг.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до розділу 4 ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Коссак С.М.