ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" травня 2023 р. справа № 300/816/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу від 12.10.2022 за № 3, -
ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу від 12.10.2022 за № 3.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваний наказ прийнято без урахування усіх обставин, які мають значення для вирішення питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Вказує, що в підтвердження отримання позивачем під час виконання службових обов'язків травми, що призвела до встановлення інвалідності, він подав до суб'єкта розгляду вичерпний перелік документів (акт нещасного випадку, висновок за матеріалами службової перевірки по факту отримання тілесних ушкоджень, тощо), що не враховано відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку.
14.03.2023 представником позивача зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунутий.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 11.04.2023 (а.с.71-75). Представник відповідача у відзиві заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що оскаржуваний наказ винесено на вимогу Сектору із державного нагляду за охороною праці Міністерства внутрішніх справ України. Крім того, звернув увагу суду на ту обставину, що позивачем після винесення оскаржуваного наказу, жодних заяв (рапортів) про повторне проведення службового розслідування нещасного випадку не подавалось.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , будучи курсантом Івано-Франківського училища міліції, 26.06.1996 внаслідок нещасного випадку в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, отримав травму у вигляді закритої черепно-мозкової травми, відкритого перелому обох кісток лівої гомілки, забою головного мозку, що встановлено актом за №7 від 16.11.2017 про нещасний випадок ( у тому числі поранення) (а.с.9, 10).
Згідно Акта форми Н-5* від 16.11.2017 нещасний випадок в ході якого був травмований курсант другого курсу Івано-Франківського училища міліції рядовий міліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків (а.с.11,12).
Наказом Управління поліції охорони в Івано-Франківській області № 124 о/с від 28.12.2021 "По особовому складу" позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) (а.с.6).
Згідно із довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія АГ №0011808, виданої Міністерством охорони здоров'я України, позивачу встановлено 65% втрати професійної працездатності, а захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків (а.с.7).
Випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ №414603 позивачу встановлено другу групу інвалідності у заявку із захворюванням пов'язаним з виконанням службових обов'язків (а.с.8).
На виконання заяви (рапорту) позивача від 12.05.2022 про виплату одноразової грошової допомоги, управління поліції охорони в Івано-Франківській області листом за №905/43/28/01-2021 від 26.05.2022 направлено пакет документів щодо призначення та виплати ОГД позивачу до Департаменту поліції охорони (а.с.13, 14).
Листом від 17.06.2022 за № 1619/43/01-2022 Департамент поліції охорони направив до Сектору державного нагляду за охороною праці МВС України акти за формою Н-5* і Н-1* за №7 розслідування нещасного випадку та матеріали службового розслідування, з проханням опрацювати зазначені акти, щодо їх відповідності вимогам законодавства.
Листом Сектору державного нагляду за охороною праці МВС України від 29.06.2022 № 16905/21-2022 повідомлено Департамент поліції охорони, що при складанні актів за формою Н-5* і Н-1* № 7 розслідування нещасного випадку порушено вимоги Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС від 27.12.2002 № 1346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404, а також повідомлено Департамент, що листом Сектору від 29 червня 2022 року № 16889/21 у відповідності до пункту 3.29 Порядку ліквідаційній комісії УМВС України в Івано-Франківській області направлено вимогу про скасування актів за формою Н-5* і Н-1 * № 7 (а.с.17).
Листом Сектору державного нагляду за охороною праці МВС України від 29.06.2022 № 16889/21-2022 направлено вимогу Ліквідаційній комісії УМВС України в Івано-Франківській області про скасування актів за формою Н-5* і Н-1 * № 7 (а.с.78).
На виконання вказаної вимоги Сектору державного нагляду за охороною праці МВС України, наказом від 12.10.2022 за №3 голови ліквідаційної комісії управління МВС України в Івано-Франківській області акти за формою за формою Н-5* від 16 листопада 2017 року та Н-1 * № 7 від 16 листопада 2017 року, складені за результатами розслідування нещасного випадку, який стався 26 травня 1996 року із колишнім курсантом другого курсу Івано-Франківського училища міліції ОСОБА_1 , скасовано (а.с.79).
Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно зі статтею 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
За змістом частини другої статті 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 101 Закону № 580-VIII передбачає вичерпні підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме: якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
На реалізацію статей 97 - 101 Закону № 580-VIII та з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського Кабінет Міністрів України прийняв наказ №4 від 11.01.2016, яким затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД є:
1) у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
2) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії;
3) у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Підпунктом 4 пункту 4 розділу І Порядку № 4 передбачено призначення ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського: пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 4 встановлено, що ОГД у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України "Про Національну поліцію", особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону.
Розділ IIІ Порядку №4 регламентує порядок оформлення документів для виплати ОГД.
Відповідно до положень Розділу ІІІ цього Порядку посадові особи органів поліції, закладів освіти у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги (пункт 2).
Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до органів державної влади (далі - останнім місцем проходження служби).
У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи (пункт 3).
Пунктом 5 Розділу ІІІ Порядку № 4 передбачено, що для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формами, визначеними МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов'язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Згідно пункту 7 Розділу ІІІ Порядку № 4, при прийманні матеріалів особа, що приймає документи зобов'язана перевірити оформлення заяви та поданих до неї документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та іншим документам, що засвідчують особу.
Підрозділи, служби, інші фахівці, зазначені у пункті 1 розділу ІІІ, що беруть участь у формуванні пакета документів для призначення та виплати ОГД, у разі необхідності, для перевірки даних або достовірності інформації, наданих особою, мають право, в установленому порядку звертатися за місцем отримання відповідних документів.
Таким чином, на законодавчому рівні встановлено, що підрозділи, служби, інші фахівці, зазначені у пункті 7 розділу III Порядку № 4, що беруть участь у формуванні пакета документів для призначення та виплати ОГД, у разі необхідності, для перевірки даних або достовірності інформації, наданих особою, мають право, в установленому порядку звертатися за місцем отримання відповідних документів.
Як зазначалось судом вище, підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугував лист сектору державного нагляду за охороною праці МВС України від 29.06.2022 за № 16889/21-2022, яким повідомлено Ліквідаційну комісію УМВС України в Івано-Франківській області, що при складанні актів за формою Н-5* і Н-1* № 7 розслідування нещасного випадку порушено вимоги Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС від 27.12.2002 № 1346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404, а також вимагається у відповідності до пункту 3.29 Порядку скасувати акти за формою за формою Н-5* і Н-1 * № 7 (а.с.79).
Підпункт 3 пункту 4 Розділу IV Порядку № 4 передбачає, що у разі відмови у призначенні ОГД чи повернення документів на доопрацювання (документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) заявника письмово інформують про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Слід зазначити, що в провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала справа за №300/4097/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Івано-Франківській області, Департаменту поліції охорони про: визнання протиправною відмову Управління поліції охорони в Івано-Франківській області скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги; зобов'язання Управління поліції охорони в Івано-Франківській області скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності на підставі заяви (рапорту) про виплату одноразової грошової допомоги за вх.№553 від 12.05.2022 та направити висновок у Департамент поліції охорони Національної поліції України; визнання протиправними дій Департаменту поліції охорони з повернення матеріалів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги; зобов'язання Департаменту поліції охорони затвердити висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності на підставі заяви (рапорту) про виплату одноразової грошової допомоги за вх.№553від 12.05.2022.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у даній справі в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с.29-35).
Вказане рішення суду набрало законної сили 16.03.2023 (а.с.89).
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №300/4097/22 встановлено відсутність правових підстав для складання висновку про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, саме з причини встановлення в ході перевірки документів поданих позивачем для виплати ОГД недоліків при складанні таких. Зокрема, встановлено, що при складанні актів за формою Н-5* і Н-1* № 7 розслідування нещасного випадку порушено вимоги Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС від 27.12.2002 № 1346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404.
Відтак, та обставина, що при складанні актів за формою Н-5* і Н-1* № 7 розслідування нещасного випадку допущено порушення вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, в силу вимог ч.4 ст.78 КАС України не підлягає доказуванню.
В свою чергу, саме допущення вказаних порушень слугували підставою для формування вимоги Сектору державного нагляду за охороною праці МВС України від 29.06.2022 № 16889/21-2022, скерованої до Ліквідаційній комісії УМВС України в Івано-Франківській області про скасування актів за формою Н-5* і Н-1 * № 7, та як наслідок, підставою для прийняття оскаржуваного у даній справі наказу від 12.10.2022 за №3.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку щодо правомірності оскаржуваного наказу про скасування актів із розслідування нещасного випадку за №3 від 12.10.2022.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).
Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про те, що заявлений позов не підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , с. Ріпне, Калуський район, Івано-Франківська область, 77661) до управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 08592193, вул. Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправним та скасування наказу від 12.10.2022 за № 3 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.