про продовження строку розгляду справи
22 травня 2023 року м. Житомир справа № 240/31752/22
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області по проведенню нарахування та виплати підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, та зобов'язання вчинити відповідні дії.
Ухвалами суду повернуто позовну заяву особі за період з 01 січня по 29 травня 2022 року та в іншій частині прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Відповідач надіслав відзив, у якому зауважив, що ОСОБА_1 проживає в с. Калинівка, яке відповідно до Переліку населених пунктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 106 (далі - Перелік № 106), віднесено до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона).
При вирішенні питання щодо можливості розгляду цієї справи, суд ураховує наступне.
Судом установлено, що визначальним питанням для вирішення спору у цій справі є належність місця проживання позивача до території зони гарантованого добровільного відселення чи до території зони посиленого радіологічного контролю (4 зона).
Станом на день постановлення цієї ухвали Верховним Судом 28 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі №240/19227/21 за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року.
Зі змісту названої ухвали убачається, що касаційне провадження відкрито з метою з'ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме щодо належного розмежування територій посиленого радіоекологічного контролю та територій радіоактивного забруднення (зокрема, зони гарантованого добровільного відселення).
Також в ухвалі зазначено, що суд здійснить перевірку необхідності формування Верховним Судом правового висновку щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Окрім цього, Верховний Суд зауважує, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
З огляду на викладене, протягом визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденного строку суд не має можливості розглянути наявний спір через можливе, при вирішенні спору, порушення принципів верховенства права, офіційного з'ясування всіх обставин у справі та рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно пункта 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. Консультативна рада європейських суддів уважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що якість правосуддя не можна ототожнювати з простою продуктивністю. Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.
Беручи до уваги викладене, суд уважає за необхідне, попри те, що визначений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденний строк спливає, продовжити строк розгляду справи, так як більший термін вирішення спору у даному випадку буде розумний і збільшення часу розгляду справи дасть можливість всебічно, повно та об'єктивно розглянути всі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, верховенства права, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 258, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис