Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення заяви без розгляду
22 травня 2023 року Справа №200/4169/22
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка
Олега Миколайовича ознайомившись з заявою позивача про встановлення судового нагляду за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Донецька область, Краматорський район, місто Слов'янськ, пл. Соборна, 3)
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки № 33/25-142 від 13.01.2022 р. Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" про розмір грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" про розмір грошового забезпечення № 33/25-142 від 13.01.2022 р., з урахуванням раніше виплачених сум.
27 вересня 2022 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/4169/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" № 33/25- 142 від 13.01.2022 р., з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення; визнано протиправним та скасуввно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років від 28.01.2022 року №67; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" № 33/25- 142 від 13.01.2022 р. з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення з 01.12.2019 з урахуванням раніше виплачених сум; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992 (Дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Рішення суду набрало законної сиди 24.04.2023 року, виконавчі листи на виконання рішення суду не видавались.
18 травня 2023 року на електронну поштову скриньку суду від позивача надійшла заява адресована Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області та Донецькому окружному адміністративному суду, в якій позивач просить надіслати відповідь на його питання:
«1. Який розмір моєї пенсії нарахованої з 01.12.2019 року?
2. Видати довідку на мою адресу згідно справи № 200/4169/22, з яких чинників розраховується моя пенсія?
3. Яка сума боргу та яка черга на погашення заборгованості з 01.12.2019 року?
Прошу також виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду про відшкодування мені 992,4грн. (судові витрати), а також надіслати протокол нарахування моєї пенсії».
Також позивач зазначив, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» йому повинна бути доплата до пенсії щомісячно 2000 грн.
Донецький окружний адміністративний суд позивач просить встановити судовий нагляд за виконанням судового рішення.
Дослідивши вказану заяву суд встановив, що вона надійшла до суду на електронну поштову скриньку 18.05.2023 року в форматі Документ Microsoft Word від ОСОБА_2 з електронної потової скриньки: ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно довідки начальника відділу документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2023 року заява не підписана електронним цифровим підписом.
Відповідно до ст. ч.ч. 1-2 ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали адміністративної справи суд встановив, що позивач брав участь у судовому процесі особисто, документи, що посвідчують права ОСОБА_2 представляти інтереси позивача в матеріалах адміністративної справи відсутні та зі зазначеною заявою суду не надані.
Отже процесуальний статус ОСОБА_2 у справі № 200/4169/22 жодним чином не підтверджено.
Поряд з цим, відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.
Отже, обов'язковою умовою для чинності електронного документу являється його підписання електронним- цифровим підписом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6, 8 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Абзацом другим підпункту 15.16 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
В газеті "Голос України" від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет"; "Електронний суд"; підсистема відеоконференцзв'язку.
З урахуванням статті 253 Цивільного кодексу України підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв'язку офіційно починають функціонувати з 5 жовтня 2021 року.
Відповідно до пункту 25 Положення про ЄСІТС процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".
Згідно пункту 59 розділу IV "Перехідні положення" Положення про ЄСІТС встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Відповідно до підпункту 5.8 пункту 5 Положення про ЄСІТС офіційна електронна адреса включає в себе: сервіс Електронного кабінету; адресу електронної пошти, вказану користувачем в Електронному кабінеті; адресу електронної пошти, вказану в одному з державних реєстрів.
Тож, оскільки на сьогодні початок функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС не забезпечено, то процесуальні та інші пов'язані з розглядом судових справ, документи (далі - процесуальні документи), в електронному вигляді можуть подаватися до суду в електронному вигляді не лише у випадку їх надходження з підсистеми "Електронний суд", а й у випадку надходження з будь-якої не забороненої в Україні адреси електронної пошти, якщо такі документи підписані кваліфікованим електронним підписом.
Закон України "Про електронний цифровий підпис" втратив чинність 07.11.2018 року на підставі Закону України "Про електронні довірчі послуги" № 2155-VIII від 05.10.2017, який визначає правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
В розумінні цього Закону під електронним підписом визначено електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис, а електронні дані як будь-яку інформацію в електронній формі.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 28 березня 2006 року по справі "Мельник проти України" (Заява N 23436/03) в п.22 зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. v. the United Kingdom, рішення від 21 лютого 1975 року, серія А, N 18, с. 18, параграф 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Також суд зазначає що, як наприклад, в Європейському суді з прав людини звернення особи за захистом своїх прав повинно бути викладено в письмовій формі за підписом заявника (ч. 1 статті 45 Регламенту Суду).
Відповідно до ч.ч. 7, 10 ст. 44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Таким чином, подані в електронній формі процесуальні заяви вважаються підписаними, у разі їх скріпленням електронним цифровим підписом.
Згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20), альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.
Також в постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 226/1863/18 викладено правовий висновок про те, що якщо апеляційна скарга надійшла на офіційну електронну поштову скриньку суду, підписана кваліфікованим електронним підписом, про що у матеріалах справи міститься довідка суду, то вона вважається підписаною відповідно до вимог процесуального законодавства.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 липня 2021 року по справі № 9901/76/21.
Також в постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 530/544/16 колегія суддів дійшла висновку, що чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов'язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи.
Суд зазначає, що з врахуванням вищевикладеного, заяви, які подаються до суду засобами електронного зв'язку, можуть бути предметом розгляду лише у разі якщо містять підпис уповноваженої особи, у даному випадку електронний цифровий підпис позивача.
Поряд з цим, ст. 166 КАС України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Водночас, заявником не зазначено підстави заяви, тобто обставини, які зумовили звернення особи з відповідною заявою, у даному випадку щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду (ухилення відповідача від виконання рішення суду тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява направлена до Донецького окружного адміністративного суду засобами електронного зв'язку шляхом надсилання на електронну поштову скриньку від імені ОСОБА_1 ОСОБА_2 подана без додержання вимог ч. 1 ст. 167 КАС України, і ці недоліки не дають можливості її розглянути, оскільки вона не підписана електронним цифровим підписом уповноваженої особи.
Водночас, суд звертає увагу, що порушені в заяві питання відносно визначення розміру нарахованої пенсії позивача з 01.12.2019 року, надання довідки щодо чинників розрахунку пенсії позивача, обчислення суми боргу, визначення черги погашення заборгованості за рішенням суду, надання протоколу перерахунку пенсії не віднесені до повноважень Донецького окружного адміністративного суду, а питання виплати позивачу доплати згідно Постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» не було предметом розгляду адміністративної справи № 200/4169/22, тому виходить за межі процесуальної компетенції суду щодо здійснення судового контролю в цій справі.
Керуючись ст.ст. 18, 44, 46, 55, 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву подану від імені ОСОБА_1 про встановлення судового нагляду за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко