22 травня 2023 року Справа № 160/5677/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/5677/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій/бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ПРОЦЕДУРА
22.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд :
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обчислення та виплати мені пенсії з грошового забезпечення без урахування індексації, зазначеної у довідці Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від № 1/13зі/103/85-2023 від 01.02.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату мені пенсії з 01 жовтня 2021 року у розмірі, який обчислений з урахуванням індексації, зазначеної у довідці Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від №1/13зі/103/85-2023 від 01.02.2023 року.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 22.03.2023 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
Ухвалою суду від 27.03.2023 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 27.03.2023 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
- пенсійну справу позивача;
- заяву позивача про перерахунок пенсії, згідно оновленої довідки;
- оновлену довідку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1/13зі/103/85-2023 від 01.02.2023;
- листи/відмови (рішення)Пенсійного органу на звернення позивача щодо здійснення такого перерахунку та інші докази щодо суті спору.
05.04.2023 року відповідачем через підсистему Електронний суду долучено відзив на позовну заяву позивача.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 22.05.2023 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позову позивач зазначає, що під час нарахування пенсії на підставі оновленої довідки, Пенсійним органом не включено до розрахунку сум індексації заробітної плати, що отримувались позивачем.
Вважає, що подібний розрахунок протиправно зменшив розмір пенсійної виплати позивача, значно обмеживши тим самим право позивача на належний соціальний захист.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
На адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що індексація не носить постійного характеру та не належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, для включення їх до складу грошового забезпечення підстави відсутні.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 09 серпня 1995 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ: в Дніпропетровському училищі міліції МВС України (курсант), Національній академії внутрішніх справ України (слухач), в Управлінні міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та в Головному управлінні міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, на різних посадах у слідчих підрозділах.
У період з 07 листопада 2015 року по 30 вересня 2021 року позивач проходив службу в Національній поліції України на різних посадах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, остання посада - начальник сектору дізнання Дніпровського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27 вересня 2021 року за № 516 о/с «По особовому складу» позивача звільнено за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію», з 30.09.2021 року.
Стаж служби в поліції та стаж служби в ОВС для призначення пенсії на день звільнення, згідно наказу склав 26 років 01 місяць 16 днів.
З 01 жовтня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу було призначено пенсію на підставі подання ГУНП в Дніпропетровській області, свідоцтва про хворобу № 447 від 28.08.2021 року (видане Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області), грошового атестату № 75 від 30.09.2021 року, довідки № 2036 від 30.09.2021 року про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням).
Однак, позивачу стало відомо, що пенсію йому було призначено без врахування індексації, хоча остання мала постійний характер и виплачувалася у складі заробітної плати на протязі останніх 24 місяців перед звільненням зі служби.
Згідно наданії інформації про розмір нарахованого грошового забезпечення та інших виплат за період з 01.10.2019 року по 30.09.2021 року, яка надана Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області відносно позивача, індексація присутня у складі грошового забезпечення, виплаченого позивачу на протязі 24 останніх календарних місяців служби перед звільненням, що також підтверджується інформацією про нараховане грошове забезпечення та інші виплати начальника сектору дізнання Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_1 за період, зокрема з 01.10.2019 року по 30.09.2021 року.
03 лютого 2023 року позивачем було подано до ГУ Пенсійного фонду в Дніпропетровській області заяви про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації.
Листами ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03 березня 2023 року № 7422-3955/П-01/8-0400/23 та №7421-3955/П-01/8-0400/23 позивачу повідомлено, що підстави для включення індексації до складу грошового забезпечення відсутні.
З такою відмовою позивач не погодився, тому звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців та поліцейських є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Верховний Суд у постанові від 03.04.2019 року по справі № 638/9697/17 щодо вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації зазначив, що враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).
Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно статті 1 вказаного Закону, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Колегія суддів Судової палати палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 638/9697/17 відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, викладеного у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 та 13 березня 2019 року у справах №522/11262/16-а (провадження № К/9901/18884/18, К/9901/18886/18) та №522/7855/17 (провадження №К/9901/5388/17, № К/9901/5385/17) відповідно, та сформувала наступний правовий висновок.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема, Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону № 2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ, та Порядку № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом №2262-ХІІ. Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Відтак, враховуючи наведені вище положення, слід дійти до висновку, що дії Пенсійного органу щодо відмови позивачеві у перерахунку пенсії з урахуванням індексації відповідно до наданої інформації про розмір нарахованого грошового забезпечення та інших виплат за період з 01.10.2019 року по 30.09.2021 року, яка надана Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області є такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а відповідно є протиправними.
До того ж питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону №2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до п. п. 23, 24 Порядку №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-XII. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 Закону № 2262-XII уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5).
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути, зокрема відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.
У цьому випадку позивач, отримавши інформацію про розмір нарахованого йому грошового забезпечення та інших виплат за період з 01.10.2019 року по 30.09.2021 року, яка надана Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області, з урахуванням індексації грошового забезпечення, що також підтверджується матеріалами справ та не спростовується відповідачем, звернувся до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, що відповідає положенням ст. 63 Закону № 2262-XII та Порядку №3-1.
Натомість, відповідач передчасно відмовив у проведенні такого перерахунку.
У постанові Верховний Суд від 03.04.2019 року по справі № 638/9697/17 зробив висновок, що Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Приймаючи до уваги вищенаведене, слід дійти до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали справи, слід зазначити, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірної відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.
За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій/бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 805,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій/бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 пенсії з грошового забезпечення без урахування індексації, зазначеної у наданій інформації про розмір нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 та інших виплат за період з 01.10.2019 року по 30.09.2021 року, яка надана Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 жовтня 2021 року у розмірі, який обчислений з урахуванням індексації, зазначеної у наданій інформації про розмір нарахованого йому грошового забезпечення та інших виплат за період з 01.10.2019 року по 30.09.2021 року, яка надана Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 805,20 гривень.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 22.05.2023 року.
Суддя В.В. Ільков