22 травня 2023 року Справа № 160/4582/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 про відмову у призначенні пенсії від 27.07.2022 року № 045550016044;
- зобов'язати відповідачів вирішити питання про призначення пенсії за віком, як матері особи з інвалідністю з дитинства відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20.07.2022 року, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Позовні вимоги у заявах по суті обґрунтовані протиправністю оскарженого рішення, як такого, шо прийнято відповідачем без з'ясування усіх обставин справи. Зауважує, що факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а не у окремому судового порядку, як про це наполягає відповідач-2
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачам надати відзив на позовну заяву.
Відповідачі скористалися наданим правом та надіслали на адресу суду відзиви на позовну заяву, в яких указують про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Відповідач-2 зазначає, що наданими позивачем документами не підтверджено право останнього на отримання дострокової пенсії, позаяк вони містять розбіжності щодо прізвище. Наполягає, що такий факт повинен встановлюватися в окремому судовому порядку.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження від 08.06.2004 року № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 .
Відповідно до медичного висновку № 42 від 22.10.2004 року про дитину-інваліда віком до 16 років, що наявне захворювання ОСОБА_2 відповідає розділу 4 пункту 2 підпункту 2,37; 2,41 "Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів з дитинства у віці до 16 років", затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.11.2001 року № 454/471/516.
20.07.2022 року позивач звернувся до органу ПФУ із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, з доданими документами.
Утім, рішенням відповідача-2 від 27.07.2022 року № 045550016044 відмовлено у її призначенні з тих підстав, що у наданому медичному висновку № 42 від 22.10.2004 року прізвище матері не збігається з паспортними даними заявника.
На думку представника відповідача-2, задля усунення вказаних невідповідностей позивач має звернутися до цивільного суду із приводу встановлення юридичного факту, зокрема, каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Позиція позивача полягає у тому, що факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження та не потребує окремого судового провадження.
Надаючи оцінку таким доводам учасників справи суд виходить із того, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.
Отже, із аналізу пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV слідує, що право на призначення дострокової пенсії мають матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку. До осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) жінкам, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про народження дітей (дитини), виховання їх (її) до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю (при призначенні пенсії згідно з абзацом першим пункту 3 частини першої статті 115 Закону).
При призначенні пенсій жінкам, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть (пункт 2.17 Порядку № 22-1).
Згідно із пунктом 2.18 Порядку № 22-1 визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).
Таким чином, вимогами Профільного порядку передбачено, що факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а визнання її інвалідом з дитинства засвідчується випискою закладу охорони здоров'я.
У спірному випадку, підставою для відмови позивачеві у призначенні дострокової пенсії слугували доводи відповідача-2 з приводу того, що у наданому медичному висновку № 42 від 22.10.2004 року прізвище матері не збігається з паспортними даними заявника.
Проте, суд такі доводи позивача вважає безпідставними, адже свідоцтвом про народження від 08.06.2004 року № НОМЕР_1 підтверджено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , який з народження має захворювання, яке відповідає розділу 4 пункту 2 підпункту 2,37; 2,41 "Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів з дитинства у віці до 16 років", затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.11.2001 року № 454/471/516.
Указані обставини підтверджені висновком медичного закладу № 42 від 22.10.2004 року про дитину-інваліда віком до 16 років, а відтак указаний факт не потребує окремого судового провадження, як на цьому помилково наполягає відповідач-2.
Визначаючи із найбільш ефективним способом відновлення порушених прав позивача суд виходить із того, що оскаржене рішення прийнято відповідачем-2 виходячи із зазначених у ньому невідповідностям, яким уже надана оцінка у рамках розгляду цього спору.
Разом з тим, у суду відсутні підстави стверджувати чи була попередньо означена підстава виключною у вирішенні питання про наявність у позивача права на отримання дострокової пенсії та чи перевірялися відповідачем-2 інші подані позивачем документи у призмі порушеного питання та зважаючи на дискреційність повноважень органу ПФУ при їх розгляді.
У урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що належним способом відновлення порушеного права є визнання протиправним та скасування оскарженого рішення відповідача-2 із покладенням на нього обов'язку повторно розглянути заяву позивача від 20.07.2022 року про призначення дострокової пенсії за віком, як матері особи з інвалідністю з дитинства відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 КАС України. При цьому, на користь позивача підлягає стягненню уся сума сплаченого судового збору за рахунок відповідача-2, який прийняв протиправне рішення, незважаючи на часткове задоволення позову.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії від 27.07.2022 року № 045550016044;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.07.2022 року про призначення дострокової пенсії за віком, як матері особи з інвалідністю з дитинства відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три), 60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна