18 травня 2023 року
м. Київ
справа № 761/13310/22
провадження № 61-4779ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа - Міністерство юстиції України, про зобов'язання вчинити дії та стягнення збитків,
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням поданих заяв про збільшення позовних вимог, остаточно просила: зобов'язати ДП «Національні інформаційні системи» відновити доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження приватному виконавцю ОСОБА_1.; стягнути з ДП «Національні інформаційні системи» на свою користь збитки - суму неотриманої винагороди за період з 01 березня 2022 року по 01 жовтень 2022 року в розмірі 1 289 835,96 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 березня 2023 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1 04 квітня 2023 року звернулася через систему «Електронний суд» до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2023 року.
У касаційній скарзі порушено питання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2023 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору в розмірі 21 435,84 грн.
ОСОБА_1 26 квітня 2023 року на виконання вимог вказаної ухвали звернулася до Верховного Суду із повторним клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2023 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, продовжено заявниці строк для усунення недоліків.
ОСОБА_1 08 травня 2023 року на виконання вимог вказаної ухвали звернулася втретє до Верховного Суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що вона є внутрішньо переміщеною особою, матір'ю багатодітної сім'ї та перебуває у скрутному матеріальному становищі. Зазначає, що її єдиний будинок та офіс у місті Маріуполь був зруйнований у 2022 році та власних заощаджень вона не має. Також вказано, що предметом цієї справи є захист соціальних та трудових прав.
На підтвердження вказаного матеріали касаційного провадження містять: посвідчення багатодітної сім'ї, довідки ВПО, декларації ОСОБА_1 за 2022 рік з копією квитанції ДПС, витягу з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів ГУ ДПС у Донецькій області від 21 лютого 2023 року, копія витягу з ЄДРДР про втрату житла, фото зруйнованих будівель.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Дослідивши доводи клопотання заявниці про звільнення від сплати судового збору та наявні докази, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вказаного клопотання та необхідність звільнення
ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даної касаційної скарги.
Враховуючи викладене, касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 цього ЦПК України.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2023 року.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Шевченківського районного суду міста Києва справу № 761/13310/22 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа - Міністерство юстиції України, про зобов'язання вчинити дії та стягнення збитків.
Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Є. Червинська
А. Ю. Зайцев В. М. Коротун