вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"18" травня 2023 р. Справа№ 910/956/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Союз»
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 (повний текст рішення складено та підписано 24.04.2023)
у справі №910/956/22 (суддя Демидов В.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Союз» та ОСОБА_1
до Відкритого акціонерного товариство «Меридіан» ім. С.П.Корольова
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державний концерн «Укроборонпром»
про визнання недійсним рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Меридіан Союз» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім.. С.П. Корольова про визнання недійсним рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.12.2021 відбулось засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова, на якому прийняті рішення, оформлені протоколом №93 від 15.12.2021, однак позивач вважає, що такі рішення прийняті неправомочним складом наглядової ради відповідача, порядок денного засідання наглядової ради відповідача від 15.12.2021 та скликання засідання наглядової ради відповідача від 15.12.2021 здійснено особою, що не мала на здійснення цих дій належних повноважень, до складу наглядової ради не включено жодного незалежного директора, отже прийняте рішення порушує права позивача як акціонера відповідача на участь в управлінні товариством.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у задоволенні позовів Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Союз» та ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Меридіан Союз» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить звільнити від сплати судового збору; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у справі №910/956/22 в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2023 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав:
Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 названого Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставку судового збору встановлено у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (ч. 4 ст. 258 ГПК України).
Отже, розмір судового збору, який мав сплатити скаржник, звертаючись із апеляційною скаргою, становить 3721 грн. 50 коп. (2 481 грн. 50 коп. (сума, що підлягала сплаті за подання позовної заяви) х 150%).
Апелянт при поданні апеляційної скарги судового збору не сплатив, однак звернувся з клопотанням, у якому просить звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування заявленого клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю «Меридіан Союз» посилається на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», та на указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану, згідно з чим господарська діяльність скаржника фактично не ведеться.
Розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке:
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" регулює відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що суд може звільнити від сплати судового збору визначене коло осіб. Для звільнення від сплати судового збору заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів.
Варто вказати, що Законом України "Про судовий збір" чітко визначено, що підставою для звільнення від сплати судового збору є доведення заявником, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60).
Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначений ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору заявника при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону (ухвали Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 922/624/20, від 28.12.2020 у справі № 922/4277/19).
Враховуючи наведене скаржником обґрунтування заявленого клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Таким чином, за відсутності підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, скаржнику необхідно надати суду докази, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 3721 грн. 50 коп.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У свою чергу частина 1 статті 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Союз» підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з підстави неподання документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
При цьому колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо відповідач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Союз» про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Союз» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у справі №910/956/22 залишити без руху.
3. Роз'яснити скаржнику що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду відповідної заяви та доказів, які підтверджують сплату судового збору в розмірі 3 721,50 грн.
4. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «Меридіан Союз», що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич