Справа № 303/4452/23
2/303/684/23
про залишення позовної заяви без руху
22 травня 2023 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Попович Віта Володимирівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мукачівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Попович Віта Володимирівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак, зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Суд звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. При цьому в силу вимог, встановлених п.п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. В ч. 6 ст. 175 ЦПК України також визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного судуУкраїни «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.012019 року, справа № 2-390/2006.
Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.03.2020 року у справі № 394/8/19 зроблено наступний висновок. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Отже, право на звернення до суду із вказаним позовом виникне в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання його прав, свобод чи інтересів, а саме в цьому випадку після відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, яка буде оформлена в передбаченій законом формі, а саме постанові, що чітко визначено діючим законодавством. Разом з тим постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії серед доданих до позовної заяви документів відсутня.
Також в порушення п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначені відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
До того ж відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити також підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, в порушення вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява такого підтвердження не містить.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Попович Віта Володимирівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Копію даної ухвали надіслати позивачу.
Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Заболотний