Справа № 183/1263/20
№ 1-в/183/198/23
19 травня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого ОСОБА_1
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковськ подання начальника Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого СК «Строй Інвест», маючого середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого 14.09.2020 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що становить 850 грн.;
встановив:
вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2020 року ОСОБА_3 засуджений за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
До Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Новомосковського районного суду від 14.09.2020 року надійшов на виконання 19.10.2020 року.
19.10.2020 року, Новомосковським районним відділом за місцем проживання засудженого направлено повідомлення ОСОБА_3 про необхідність сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком законної сили. Станом на 16.11.2020 року засуджений до органу пробації не прибув, документ про сплату штрафу не надав.
16.11.2020 року до Новомосковського міськрайонного суду надіслано подання відносно ОСОБА_3 для вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду від 28.01.2021 року в задоволенні вищезазначеного подання відмовлено.
19.12.2020 року інспектором Новомосковського районного відділу з питань пробації здійснено виїзд за адресою місця проживання засудженого, у ході якого встановлено, що останній за вказаними адресами не проживає.
12.02.2021 року Новомосковським районним відділом з питань пробації повторно направлено повідомлення ОСОБА_3 за місцем мешкання про необхідність сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком законної сили.
Станом на 22.02.2021 року Новомосковським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області не отримано від засудженого документа про сплату штрафу.
22.02.2021 року Новомосковським районним відділом з питань пробації скеровано до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області подання відносно ОСОБА_3 для вирішення питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 року в задоволенні вищезазначеного подання відмовлено.
15.04.2021 року старшим інспектором Новомосковського районного відділу з питань пробації повторно здійснено виїзд за адресою місця проживати засудженого. В ході виїзду встановити місцезнаходження останнього не виявилось можливим. Цього ж дня здійснено виїзд за адресою місця реєстрації ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 . В ході виїзду встановлено, що за даною адресою проживає мати засудженого, яка повідомила що ОСОБА_3 з нею не проживає, місцезнаходження його не відоме, так як вони не спілкуються.
01.11.2021 року Новомосковським районним відділом з питань пробації повторно направлено повідомлення ОСОБА_3 за місцем мешкання та за місцем реєстрації про необхідність сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком законної сили.
Станом на 10.11.2021 року Новомосковським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області не отримано від засудженого документа про сплату штрафу.
10.11.2021 року старшим інспектором Новомосковського районного відділ з питань пробації повторно здійснено виїзд за адресою місця проживання засудженого. В ході виїзду встановити місцезнаходження останнього і виявилось можливим. Встановити зв'язок з матір'ю засудженого також не виявилось можливим, так як номер мобільного телефону останньої вимкнений
10.11.2022 року Новомосковським районним відділом з питань пробації скеровано до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області подання відносно ОСОБА_3 для вирішення питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.03.2022 року задоволенні вищезазначеного подання відмовлено.
21.03.2022 року Новомосковським районним відділом з питань пробці повторно направлено повідомлення ОСОБА_3 за місцем мешкання та місцем реєстрації про необхідність сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком законної сили.
13.04.2022 року провідним інспектором відділу здійснено виїзд за адресою можливого місця проживання засудженого. В ході виїзду встановлено, що ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , не проживає за вищевказаною адресою мешкають інші власники квартири.
22.04.2022 року Новомосковським районним відділом з питань пробації скеровано до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської облає подання відносно ОСОБА_3 для вирішення питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.02.2023 року задоволенні вищезазначеного подання відмовлено, у зв'язку із закінченій строків виконання обвинувального вироку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не виконано у строк 2 роки, у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Згідно зі ст. 152 КВК України «Підстави звільнення від відбування покарання», однією з підстав звільнення від відбуття покарання для органів виконання покарань є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.
Судова практика судів загальної юрисдикції України з питання звільнення від відбування покарання за закінченням строків давності виконання обвинувального вироку є усталеною та судові рішення виносились на користь засуджених, як за ініціативою органів пробації (кримінально-виконавчою інспекцією) так і за поданням прокуратури та ініціативою самого суду.
Так, Верховний Суд України на засіданні Судової палати у кримінальних справах 24 грудня 2015 року, розглядаючи справу № 5-324 кс 15 висловився про те, що правило відмови у звільненні засудженої особи від відбування покарання у виді штрафу у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку не може пов'язуватися із самим фактом несплати засудженим протягом місячного строку суми штрафу. З огляду на це лише несплата засудженим суми штрафу в певний строк сама по собі не свідчить про ухилення його від відбування цього покарання.
При розгляді цієї справи Верховний Суд України зазначив, що ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом. Особливість цього факту полягає у тому, що питання про його встановлення може бути вирішено лише одним суб'єктом - судом. Адже відповідно до частини першої статті 389 КК ухилення від відбування покарання у виді штрафу є злочином. Такі юридичні факти встановлюються виключно за чітко регламентованою законодавством процедурою. Зокрема, відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Тому до набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання, питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду вирішувати неправомірно.(Постанова ВС України від 24 грудня 2015 року № 5-324 кc 15).
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Станом 12.05.2023 року Новомосковський районний відділ не отримував від засудженого ОСОБА_3 документу про сплату штрафу, сума несплаченого штрафу становить 850 грн.
Згідно з інформацією, наданою Управлінням інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП України в Дніпропетровській області від 25.04.2023 року, ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності у період з жовтня 2020 року по квітень 2023 року не притягувався.
Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.03.2022 р. ОСОБА_3 на військову службу під час мобілізації не призивався, інформація про проходження ним військової служби відсутня. Згідно відповіді від 13.04.2023 р. Державної податкової служби, встановлено, що ОСОБА_3 не працевлаштований та заробітну плату не отримує.
Вищевикладене свідчить, що правові перешкоди для звільнення від відбування покарання ОСОБА_3 у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку на підставі частини 1 ст. 80 KK України, відсутні.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд подання в його відсутність, зазначивши, що клопотання підтримує.
Представник Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд подання в його відсутність.
Засуджений, в судове засідання не з'явився, та його неприбуття в судове засідання не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню і засудженого слід звільнити від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не виконано у строк 2 роки, у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Згідно зі ст. 152 КВК України «Підстави звільнення від відбування покарання», однією з підстав звільнення від відбуття покарання для органів виконання покарань є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків вирішуються інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Згідно з частиною 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом зa клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. 152 КВК України, суд,
постановив:
подання начальника Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду на протязі семи діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1