Провадження № 11-сс/803/1015/23 Справа № 203/3208/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 травня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 29 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 12022040000000239, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, -
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_8
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_5
За ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 29 березня 2023 року задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26 травня 2023 року.
Слідчий суддя врахував доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків переховуватись від суду та слідства, знищити, спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших підозрюваних, а також продовжити свою протиправну діяльність. Слідчий суддя також дійшов висновку про неможливість запобіганню вказаним ризикам, застосуванням до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
В апеляції:
- захисник ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту, а також, за відсутності підстав для застосування біль м'якого запобіжного заходу, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу захисник зазначає, що суд формально зазначив, що підозра є обґрунтованою, проте жоден доказ, який би свідчив про її обґрунтованість, слідчий суддя не навів. Вказує на відсутність в матеріалах кримінального провадження жодного доказу про причетність ОСОБА_6 саме до збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.
Також захисник вказує на відсутність доказів, які б свідчили про наявність визначених слідчим суддею ризиків, а слідчий суддя послався лише на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у випадку доведення його винуватості.
Заслухавши підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.
За приписами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані.
Згідно матеріалів справи слідує, що 11 травня 2022 року до ЄРДР за № 12022040000000239 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 06 березня 2023 року за цим же номером, до ЄРДР внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України та 24 березня 2023 року, за цим же номером ЄРДР внесені відомості за ч. 2 ст. 255 КК України.
28 березня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 КК України, а саме в участі у злочинній організації та ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, тобто в незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні наркотичних засобів, особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин з метою збуту, а також у незаконному збуті наркотичних засобів, особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин, вчинених повторно, із залученням неповнолітнього, злочинною організацією.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Слідчий суддя в повній мірі з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколом про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо - відео контроль особи від 31 січня 2023 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 28 грудня 2022 року; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо - відео контроль особи від 11 січня 2023 року; висновком експерта № СЕ-19/104-23/788-НЗПРАП від 02 лютого 2023 року; протоколами про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки; висновком експерта № СЕ-19/104-22/40166-НЗПРАП від 24 січня 2023 року; висновком експерта № СЕ-19/104-22/40780-НЗПРАП від 28 грудня 2022 року; висновком експерта № СЕ-19/104-22/40783-НЗПРАП від 17 лютого 2023 року; висновком експерта № СЕ-19/104-23/789-НЗПРАП від 28 лютого 2023 року; висновком експерта № СЕ-19/104-22/40164-НЗПРАП від 22 лютого 2023 року, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Розглядаючи питання наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисних особливо тяжких корисливих кримінальних правопорушень, пов'язаних з реалізацією наркотичних засобів та психотропних речовин на систематичній основі, а також в тому, що входив до складу злочинної організації з цією метою, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, у зв'язку з чим, розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованих злочинів, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Окрім цього, слідчий суддя вважав наявними ризики знищення, спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших підозрюваних, а також продовжити свою протиправну діяльність.
За наведених обставин, застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Отже, обрання слідчим суддею запобіжного заходу у виді тримання під вартою є таким, що в повній мірі відповідає наведеним вище нормам закону, правовим позиціям Європейського Суду з прав людини та обставинам цього кримінального провадження і на даному етапі досудового розслідування зможе запобігти визначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 стосовно того, що вина підозрюваного ОСОБА_6 в інкримінованих злочинах не доведена, фактично зводяться до вирішення питань доведеності чи недоведеності вини останнього в інкримінованих злочинах, які вирішуються судом першої інстанції при ухваленні вироку, і на даному етапі кримінального провадження ці питання не розглядаються.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194, 199 КПК України, є законною, обґрунтованою, вмотивованою та такою, що не підлягає скасуванню, а тому, апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційні скаргу захисника ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 29 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 12022040000000239, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4