Провадження № 11-сс/803/1014/23 Справа № 203/3208/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 травня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар'янівка П'ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, який має середнью освіту, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , офіційно не працюючого, раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 12022040000000239, -
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_8 ,
в режимі відеоконференції:
адвоката ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2023 року застосований до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 26 травня 2023 року, без визначення розміру застави.
Слідчий суддя прийняв до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисних особливо тяжких корисливих кримінальних правопорушень, пов'язаних з реалізацією наркотичних засобів та психотропних речовин на систематичній основі, а також в тому, що входив до складу злочинної організації з цією метою, у зв'язку з чим дійшов висновку про те, що він має можливість переховуватись від суду та слідства, знищити, спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших підозрюваних, а також продовжити свою протиправну діяльність, що свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1 - 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та про неможливість запобіганню вказаним ризикам, застосуванням до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою без визначення розміру застави.
В апеляції:
- захисник просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або домашнього арешту.
У разі, якщо суд не погодиться з тим, що відсутні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави в мінімальному розмірі, передбаченого для осіб, підозрюваних у вчиненні особливо тяжких злочинів.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв'язку з необґрунтованістю підозри, недоведеністю прокурором ризиків та неможливості обрання більш м'якого запобіжного заходу, не визначенням судом розміру застави.
Вказує, що в оскарженій ухвалі суд лише формально перелічив підстави для застосування ризиків, вказавши на те, що вони начебто наявні у цьому провадженні, але не навів жодного доказу на підтвердження їх існування.
Зазначає, що конкретні докази, які б свідчили про обґрунтованість підозри слідчий суддя не навів. Прямі докази, які вказують на причетність ОСОБА_5 саме до збуту наркотичних засобів та психотропних речовин до матеріалів клопотання не додані.
Заслухавши сторони кримінального провадження, підозрюваного та його захисника, які кожен окремо та разом просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
За приписами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані, висновок слідчого судді щодо необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим.
З матеріалів справи слідує, що 11.05.2023 року до ЄРДР за № 12022040000000239 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 307 КК України; 07.03.2023 року, 13.03.2023 року - за ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України; 24.03.2023 року - за ч.ч. 1, 2 ст. 255 КК України.
28 березня 2023 року о 12:23 годині ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України був затриманий та того ж дня йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, в тому числі за доводами захисників, колегія суддів зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" від 28 жовтня 1994 року, "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року).
Під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з чим погоджується й колегія суддів, оскільки долучені до клопотання матеріали, а саме, копія протоколу про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-відео контроль особи від 31.01.2023 року; копії протоколів про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; копії протоколів про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки; копії протоколів про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - відео контроль особи; висновки експерта від 28.12.2022 року № СЕ-19/104-22/40780-НЗПРАП, від 24.01.2023 року № СЕ-19/104-22/40166-НЗПРАП, від 02.02.2023 року № СЕ-19/104-23/788-НЗПРАП, від 17.02.2023 року № СЕ-19/104-22/40783-НЗПРАП, від 28.02.2023 року № СЕ-19/104-23/789-НЗПРАП, інші дані, що вказують на те, що ця особа могла б скоїти інкриміновані їй злочини, тобто ймовірно є підстави допустити її причетність до їх вчинення, у зв'язку з чим доводи захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованих злочинів не є переконливими.
Що стосується доводів сторони захисту про відсутність в матеріалах провадження прямих доказів, які вказують на причетність ОСОБА_5 саме до збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, то вони не є досить переконливими, оскільки зводяться до надання доказам іншої, суб'єктивної оцінки адвокатом, відмінної від оцінки обґрунтованості підозри за висновком слідчого судді. Крім того, оцінку доказам на предмет належності, допустимості та достатності надає суд першої інстанції при ухваленні вироку, і в даному провадженні ці питання не розглядаються.
Перевіряючи наявність ризиків відповідно до вимог ст. 178 КПК України, колегія суддів зважає на практику ЄСПЛ, відповідно до якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та погоджується з висновком слідчого судді про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисних особливо тяжких корисливих кримінальних правопорушень, пов'язаних з реалізацією наркотичних засобів та психотропних речовин на систематичній основі, а також в тому, що входив до складу злочинної організації з цією метою, у зв'язку з чим він має можливість переховуватись від суду та слідства, знищити, спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших підозрюваних, а також продовжити свою протиправну діяльність.
За наведеного, застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді є обґрунтована та вмотивована, відповідає наведеним вище нормам кримінального процесуального закону, правовим позиціям ЄСПЛ та обставинам кримінального провадження.
Доводи захисника про недоведеність стороною обвинувачення існування ризиків є хибними, оскільки слідчим суддею, що підтверджено колегією суддів, встановлені ризики, передбачені п.п 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з мотивів, наведених вище. Такий висновок в повній мірі відповідає вказаним вище нормам кримінального процесуального закону та фактичним обставинам кримінального провадження.
Щодо необхідності визначення ОСОБА_5 розміру застави, колегія суддів зауважує наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, в тому числі, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Отже, враховуючи обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, які є злочинами у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного обґрунтовано не визначив йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Колегія суддів також зважає на те, що будь-який більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належний розгляд провадження, а перебування підозрюваного на волі буде суперечити інтересам суспільства, що і є підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наведеного, апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, а ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 12022040000000239, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4