Справа № 761/2188/23
Провадження № 1-кп/761/2407/2023
17 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022100130000943 від 06 грудня 2022 року, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Волноваха Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022100130000943 від 06 грудня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
Ухвалою від 17 травня 2023 року у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України призначено судовий розгляду формі спеціального судового провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявила клопотання про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 та про обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою у порядку ч.6 ст.193 КПК України, обґрунтовуючи вказані клопотання обставинами кримінального правопорушення, його ступенем тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, наслідками його вчинення, даними, які характеризують обвинуваченого та ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотань прокурора, зазначивши, що відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 та обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Зокрема, з клопотання прокурора та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, а саме території Донецької області, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Також, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 повідомлявся про підозру, неодноразово викликався для проведення з ним процесуальних та слідчих (розшукових) дій на стадії досудового розслідування, а також до суду для участі у судовому провадженні шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Водночас, на етапі судового розгляду, судом зі свого боку вживаються вичерпні заходи для повідомлення обвинуваченого про кожне судове засідання у рамках цього кримінального провадження, в межах повноважень, наданих суду чинним КПК України, зокрема повістки про виклик публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
Відповідно до положень ст.323 КПК України з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, з урахуванням ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, даними, які характеризують обвинуваченого, встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого ОСОБА_3 переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому суд, у контексті наявності ризику щодо переховування обвинуваченого від суду, враховує, що ОСОБА_3 24 жовтня 2022 року був оголошений в розшук, при цьому він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення на користь російської федерації, яку визнано державою-агресором відповідно до Заяви Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків", затвердженої постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VIII, пов'язаного із тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, а тому розуміючи невідворотність покарання за діяння, у вчиненні якого він обвинувачується, у разі доведення його вини в судовому порядку, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності шляхом переховування від суду.
Під час оцінки ризиків можливості здійснення ОСОБА_3 незаконного впливу на свідків та можливості перешкоджати кримінальному провадженню, судом враховується, що ОСОБА_3 є колишнім працівником поліції - заступником начальника ізолятору тимчасового тримання №2 ГУНП в Донецькій області, тому використовуючи вказані зв'язки, може здійснювати незаконний вплив на свідків в кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання прокурора про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню, оскільки судом вирішене питання щодо обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а в даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 186, 193, 197, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Після затримання обвинуваченого ОСОБА_3 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, ОСОБА_3 має бути доставлений до суду для розгляду за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1