Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1142/23
Провадження № 3/376/464/2023
"05" травня 2023 р. суддя Сквирського районного суду Київської області Віговський С. І. , розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, освіта вища, працюючої, секретарем діловодом у Сквирському академічному ліцеї, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 , 25.03.2023 року., близько 19 години 00 хвилин перебуваючи в АДРЕСА_1 , ухилялася від виконання передбачених статею 150 Сімейного кодексу України обов"язків відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, останній кидав у сусідський будинок глину та пісок.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , не з"явилася, була належним чином повідомлена, Причини неявки не відомила, заяв, які перешкоджають розгляду справи до суду не надходило.
В той же час практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
За змістом ч.1 ст.277 КУпАП: справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП доведена повністю матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 742982 від 08.04.2023 року, поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , наданими працівником поліції; рапортом наданим працівником поліції.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують та /або обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, суддею не встановлено.
При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, тривалість протиправних дій.
Враховуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, ОСОБА_1 , слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та, зважаючи на його скрутні матеріально-побутові умови проживання та не працевлаштованість - накласти на неї стягнення у вигляді попередження.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 284 КУпАП та ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
постановив:
Визнати винною ОСОБА_1 вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та застосувати до неї стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 536.80 грн. судового збору на користь держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня її винесення через Сквирський районний суд.
Строк пред'явлення до виконання - три місяці з дня набрання постанови законної сили.
Суддя С. І. Віговський