Справа № 372/3971/22
Провадження № 2-392/23
19 травня 2023 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Висоцької Г.В.
за участю секретаря Куник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
23.12.2022 позивач звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
В обґрунтування позову зазначено, що між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 20.07.2012 року був укладений кредитний договір б/н, за умовами якого позичальник отримав кредит. ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Як вбачається, з Свідоцтва про смерть від 23.10.2018 року серія НОМЕР_1 , позичальник помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, є ОСОБА_1 . Дізнавшись про смерть позичальника, позивач 25.03.2020 року направив претензію кредитора до Обухівської районної державної нотаріальної контори. Позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 20.07.2012 року становить 15 700,00 грн., яка складається з наступного: 15700,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, в т. ч.: 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту, 15700,00 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 0,00 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 0,00 грн. нарахована пеня, 0,00 грн. нарахована комісія. Посилаючись на те, що спадкоємці в силу ч. 2 ст. 1282 ЦК України зобов'язані задовольнити вимоги кредитора, просить задовольнити позов.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 12.01.2023 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити загальне позовне провадження у цивільній справі.
Ухвалою суду від 13.03.2023 року витребувано у ЦНАП м. Обухів довідку про склад сім'ї та реєстрації осіб за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату смерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у Обухівської районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 ., ІНФОРМАЦІЯ_3 .
24.03.2023 року державним нотаріусам Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області Л.О. Коваленко через канцелярію суду надано копію спадкової справи № 89/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
07.04.2023 року начальником відділу Сопрун Т. через канцелярію суду надано довідку №973 від 23.03.2023 року.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 10.04.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без їх участі, просять позов задовольнити в повному обсязі з урахуванням позовних вимог та відповіді на відзив.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, хоч про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, подала до суду відзив на позовну заяву в якій заперечувала проти позовних вимог, зазначивши що вона майно в спадок після померлого не отримувала, просила застосувати строки позовної давності.
У зв'язку із зазначеним, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 20.07.2012 року був укладений кредитний договір б/н, за умовами якого він отримав кредит, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, розмір кредитного ліміту було збільшено до 16000,00 грн.
20.07.2012 року позичальник підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» для отримання кредитної картки. Із цієї заяви слідує, що позичальник надав згоду про те, що заява позичальника, разом з пам'яткою клієнта, запропонованими банком Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між позичальником і банком договір про надання банківських послуг. У заяві також зазначено, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті банку, і відповідач зобов'язалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Обухівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області від 23.10.2018 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
За змістом указаної норми права цивільні обов'язки особи, в тому числі ті, які виникли на підставі договорів та інших правочинів, припиняються з часу смерті боржника.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання спадкодавцем зобов'язань за укладеним ним кредитним договором.
Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 20.07.2012 року становить 15 700,00 грн., яка складається з наступного: 15700,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, в т. ч.: 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту, 15700,00 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 0,00 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 0,00 грн. нарахована пеня, 0,00 грн. нарахована комісія.
Тобто, із доказів у справі слідує, що між АТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_2 виникли зобов'язання за кредитним договором, які останній не виконав.
Нормою статті 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав i обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять yсі права i обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України,часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Статтями 1261-1265 ЦК України, визначено черги спадкування за законом, відповідно до яких у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки; у другу чергу - рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері; у третю чергу - рідні дядько та тітка спадкодавця; у четверту чергу - особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини; у п'яту чергу - інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до вказаних норм, особа, яка значиться зареєстрованою за однією адресою із спадкодавцем, не є спадкоємцем, якщо відсутні інші підстави, передбачені цими статтями.
Позивачем не надано доказів належності відповідачки до спадкоємців І-V черги.
Згідно доводів позову, спадкоємицею, яка постійно проживала разом із спадкодавцем, є відповідачка ОСОБА_1 .
Однак, на обґрунтування того, що відповідачка є спадкоємицею за померлим позичальником, банком надана лише копія паспорту позичальника та копія паспорту відповідачки із адресою реєстрації.
Разом з тим, вказані записи у паспортах, свідчать тільки про те, що боржник та відповідачка були зареєстровані за однією адресою, однак жодним чином не засвідчують, що вони проживали разом і проживали однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини, або про інші ознаки, за якими відповідачка могла б набути статусу спадкоємиці.
Позивачем не доведено факт отримання відповідачкою майна спадкодавця.
Витребувана у нотаріуса спадкова справа також не містить інформації, яка б дозволяла визначити відповідачку спадкоємицею після смерті боржника ОСОБА_2 .
Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами 5, 7 статті 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд позбавлений процесуальної можливості без необхідної ініціативи позивача встановити ступінь спорідненості відповідачки із померлим, або інші обставини, за наявності яких відповідачка могла б претендувати на статус спадкоємиці.
Враховуючи викладене, у зв'язку з недоведеністю позивачем позовних вимог у суду відсутні правові підстави для задоволення позову АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором спадкодавця.
Керуючись ст. ст. 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, -
У задоволені позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Г.В.Висоцька