Справа № 372/271/23
Провадження № 2-455/23
19 травня 2023 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Висоцької Г.В., при секретарі Куник О.В.,
розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних збитків,
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість в період з 15.09.2019 року по 31.08.2022 року в розмірі 25844,21 грн., яка складається із 3% річних - 4561,89 грн. та інфляційні втрати - 21282,21 грн. В обґрунтування вимог зазначив, що 20.05.2016 року рішенням суду стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 01010942765 від 05.04.2008 року в сумі 50687,70 грн. та судовий збір у розмірі 1378,00 грн. 11.08.2016 року судом на підставі вказаного рішення видано виконавчий лист, який в подальшому було передано до виконавчої служби. 07.11.2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Станом на 14.12.2022 року рішення суду від 20.05.2016 року не виконано та заборгованість не сплачена. А відтак, порушене право кредитора у грошовому зобов'язанні, яке виникло на підставі кредитного договору, не поновлено.
Ухвалою судді від 03.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження, призначено судовий розгляд по суті.
У судове засідання представник позивача не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив розглянути справу в його відсутності, позов задовольнити повністю, вказавши, що не заперечує проти заочного розгляду даної справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Відзиву та будь-яких клопотань до суду не надав.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.
Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
«05» квітня 2008 року між ТОВ «ПРОСТО- ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № 01010942765, відповідно до умов якого Товариство надає Позичальнику кредит у сумі 46 080 (сорок шість тисяч вісімдесят) гривень 00 копійок, а Позичальник зобов'язується повернути Товариству отримані кредитні кошти та сплатити проценти за використання кредитних коштів не пізніше 10 квітня 2013 року.
У зв'язку із систематичним невиконанням Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 01010942765, а саме несплатою чергових платежів за Кредитним договором, у Позичальника перед Товариством сформувалась заборгованість у розмірі 50 687 гривень 70 копійок. З метою захисту та відновлення свого порушеного права Товариство звернулось до суду для стягнення заборгованості за Кредитним договором.
20 травня 2016 року Обухівським районним судом Київської області ухвалено заочне рішення по справі № 372/587/16-ц (провадження № 2-550/16) за ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 01010942765 від 05 квітня 2008 року в сумі 50687,70 грн. та судовий збір у розмірі 1378,00 грн.
Даним судовим рішенням встановлено, що 18.05.2012 року між ТОМ «Простофінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до умов якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов'язувалось передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Простофінанс», а ТОВ «Простофінанс» зобов'язувалось відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
11 серпня 2016 року Обухівським районним судом Київської області на підставі вказаного рішення видано Виконавчий лист № 2-550/16, який в подальшому було передано до Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
07.11.2017 року Державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувану (ВП № 52363797), та виконавчий лист повернуто стягувану ТОВ «Кредитні ініціативи».
Станом на 14 грудня 2022 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 травня 2016 року по справі № 372/587/16-ц (провадження № 2-550/16) не виконано та заборгованість не сплачена. А від так, порушене право кредитора у грошовому зобов'язанні, яке виникло на підставі Кредитного договору не поновлено. Тривале невиконання Рішення № 372/587/16-ц призводить до порушення завдання цивільного судочинства.
У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки Відповідачем своєчасно не виконано грошове зобов'язання, то відповідно Позивач набув право вимагати від Відповідача сплати 3 (трьох) відсотків річних та понесених Позивачем інфляційних втрат від суми простроченого грошового зобов'язання на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Так, станом на 14 вересня 2022 року, сума 3 (трьох) відсотків річних та понесених Позивачем інфляційних втрат становить 25 844 (двадцять п'ять тисяч вісімсот сорок чотири) гривні 21 (п'ятнадцять) копійок, яка складається з: 4 561 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят одна) гривня 89 копійок - суми З (трьох) відсотків річних від суми простроченого грошового зобов'язання; 21 282 (двадцять одна тисяча двісті вісімдесят дві) гривні 21 (дев'ять) копійок - суми інфляційних втрат.
У постанові від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 Верховний Суд дійшов такого правового висновку, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань. Тому у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК. Наведена вище правова позиція підтримується висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (14-16цс18).
Так, згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Відповідно до рішення № 918/329/16 Верховного суду України від 26 квітня 2017 року: «Правовий аналіз положень ст. ст.526, 599, 611, 625 ЦК дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 цього кодексу, за час прострочення Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за увесь час прострочення, у зв'язку із чим таке зобов'язання є триваючим.
Проценти та індекс інфляції, передбачені ст. 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів.
Тобто, це є гарантією для кредитора у вигляді настання певних негативних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним узятих за договором зобов'язань.
Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді трьох процентів річних та індексу інфляції не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Таким чином, ТОВ «Кредитні ініціативи» має право на стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання.
Відповідачем під час розгляду справи не спростовано розрахунок банку, а також не надано доказів того, що він не відповідає дійсності, що є його процесуальним обов'язком відповідно до вимог ЦПК України.
Вказаний висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду України від 09.10.2019 року, справа № 219/6809/16-ц, провадження № 61-31701св18.
Суд приймає до уваги розрахунки надані позивачем та вважає їх обґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України, в якій зазначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 207, 526, 536, 530, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 4-7, 12, 13, 81, 141, 89, 263-265, 280-288, ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних збитків - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» заборгованість за період з 15.09.2019 року по 31.08.2022 року у розмірі 25 844,21 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» судовий збір в розмірі 2600,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Г.В. Висоцька