Іменем України
17.05.2023 Справа №607/5317/23 Провадження № 2/607/1688/2023
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді Марциновської І.В.,
за участю: секретаря судового засідання Макогін А.В.,
представника позивача Ніценка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання,
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі за текстом - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позовні вимоги обґрунтувало тим, що 10.11.2006 ОСОБА_2 та ВАТ АБ «Укргазбанк» (правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк») уклали кредитний договір № 100, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 19800 доларів США на строк з 10.11.2006 до 10.11.2011.
Виконання зобов'язання за даним договором забезпечено порукою ОСОБА_1 згідно з умовами договору поруки № 30 від 10.11.2006.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.07.2010 у справі № 2-3995/10 стягнуто солідарно зі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість у сумі 12097,20 доларів США, що еквівалентно 95684,01 грн, 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 929,75 грн судового збору.
Після набрання вказаним рішенням законної сили позивачем отриманий виконавчий лист, який позивач неодноразово пред'являв до примусового виконання в органи державної виконавчої служби. Попри це відповідачі свідомо не виконують та ухиляються від виконання рішення суду, що призвело до того, що станом на день пред'явлення позову, рішення суду від 20.07.2010 виконане не в повному обсязі. Так, станом на 22.03.2023 залишок заборгованості відповідачів перед позивачем становить 7866,88 доларів США.
При цьому 3 % річних за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань за період з 22.03.2020 до 22.03.2022 становить 466,14 доларів США.
За таких підстав відповідно до вимог ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» кошти за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань за період з 22.02.2020 до 22.03.2023 у сумі 466,14 доларів США.
28.03.2023 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 24.04.2023, наданий учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
24.04.2023 судове засідання відкладено на 17.05.2023 у зв'язку з неявкою відповідачів.
У судовому засіданні 17.05.2023 представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити повністю. Пояснив, що під час примусового виконання судового рішення приватним виконавцем виявлено у боржника ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме 1/2 частки квартири, яка неодноразово була виставлена на електронні торги. Разом з тим у зв'язку з відсутністю учасників, які б зареєструвались на електронних торгах з метою купівлі такого майна, електронні торги не проводились. З цих підстав і позивач відмовлявся від прийняття вказаного майна в рахунок погашення наявної заборгованості, оскільки таке майно неможливо реалізувати, а взяття такого майна на баланс банку не здійснить захисту інтересів позивача, який має намір отримати грошові кошти.
У судове засідання 17.05.2023 відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього судового засідання, не з'явився без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідач не скористався. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.
У судове засідання 17.05.2023 відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього судового засідання, не з'явився без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідач не скористався. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, приймаючи до уваги повторну неявку в судове засідання відповідачів, повідомлених належним чином, суд прийшов до переконання про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів (постановлення заочного рішення).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Суд встановив, що 10.11.2006 ОСОБА_2 та ВАТ АБ «Укргазбанк» (правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк») уклали кредитний договір № 100, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 19800 доларів США на строк з 10.11.2006 до 10.11.2011, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 11,9 % річних (а.с. 15-16).
Також 10.11.2006 в забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 100 банк уклав з ОСОБА_1 договір поруки № 30 (а.с. 17).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.07.2010 у справі № 2-3995/10 стягнуто солідарно зі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість у сумі 12097,20 доларів США, що еквівалентно 95684,01 грн, 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 929,75 грн судового збору (а.с.18-19).
На виконання вказаного вище рішення суду 20.07.2010 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області виданий виконавчий лист № 2-3995/2010, який неодноразово пред'являвся ПАТ АБ «Укргазбанк» до примусового виконання.
Факт пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-3995/2010 від 02.09.2010 підтверджується постановами приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. про відкриття виконавчого провадження № 61413549 від 27.02.2020 (а.с. 20), № 62921020 від 02.09.2020 (а.с. 21), № 63854507 від 08.12.2020 (а.с. 22), № 64911746 від 22.03.2021 (а.с. 23), № 66089036 від 14.07.2021 (а.с. 24), № 67340530 від 02.11.2021 (а.с. 25), № 69706851 від 23.08.2022 (а.с. 26).
Крім цього, зі змісту постанов приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. про повернення виконавчого документа стягувачу № 63854507 від 09.03.2021 (а.с. 27), № 61413549 від 28.08.2020 (а.с. 28), № 62921020 від 01.12.2020 (а.с. 29), № 63854507 від 09.03.2021 (а.с. 30), № 64911746 від 09.07.2021 (а.с. 31), № 66089036 від 29.10.2021 (а.с. 32) вбачається, що приватний виконавець повертав виконавчий документ № 2-3995/2010 від 02.09.2010 стягувачу у зв'язку з тим, що не відбувались електронні торги щодо реалізації майна боржника ОСОБА_2 , а саме 1/2 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Так само стягувач відмовлявся залишати за собою нереалізоване майно в рахунок погашення заборгованості.
При цьому, як встановлено з пояснень представника позивача, відмова щодо залишення нереалізованого майно боржника за стягувачем мотивована тим, що таке майно є нерентабельним та його неможливо реалізувати, що призведе до незадоволення вимог стягувача та невиконання судового рішення, зокрема, про стягнення саме грошових коштів.
Станом на час звернення позивача з даним позовом до суду відповідачі свої зобов'язання не виконали та заборгованість позивачеві не сплатили. Докази зворотного відповідачі суду не надали.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, відтак вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17 вказано на те, що відповідно до положень ст. 11 ЦК України рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов'язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, - за наявності прямої вказівки про це в законі.
За загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов'язання, яке виникло з підстав, що існували до його ухвалення, але не породжує таке зобов'язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства передбачають виникнення зобов'язання саме з набранням законної сили рішенням суду.
Приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 цього ЦК України), так і на не договірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу ІІІ книги 5 ЦК України).
Таким чином у ст. 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), відступаючи від висновку Верховного Суду України, зокрема викладеного у постанові від 20.01.2016 у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).
Таким чином суд погоджується з доводами позивача про те, що наявність судового рішення від 20.07.2010 у справі № 2-3995/10 про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором за умови невиконання відповідачами цього рішення не позбавляє позивача права на стягнення 3 % річних від простроченої суми заборгованості на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Факт невиконання відповідачами судового рішення підтверджується випискою з карткового рахунку ОСОБА_2 (а.с. 33-41).
Указане дає суду підстави дійти висновку про несвоєчасне виконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов'язання перед позивачем та наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Так, під час укладення сторонами кредитного договору розмір відсотків за прострочення зобов'язань встановлений не був, а тому застосуванню підлягають положення ст. 625 ЦК України щодо стягнення 3 % річних від простроченої суми.
Також зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вірно розрахував суму 3 % річних від простроченої суми, яка за період з 22.03.2020 до 12.10.2020 становить 139,88 доларів США; за період з 13.10.2020 до 31.12.2020 становить 53,55 доларів США; за період з 01.01.2021 до 14.03.2021 становить 48,99 доларів США; за період з 15.03.2021 до 23.02.2022 становить 223,72 доларів США, а всього за період з 22.03.2020 до 23.02.2022 становить 466,14 доларів США.
Ураховуючи, що відповідачі не з'явилися у судове засідання та докази на спростування доводів позивача не надали, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рішення Тернопільського міського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.07.2010 та наявність підстав для стягнення вказаної суми.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2684 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 9835-92 від 17.03.2023 (а.с. 4). Відтак з урахуванням вказаних норм закону сплачений судовий збір підлягає стягненню у рівних частинах з відповідачів на користь позивача.
Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 223, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання задовольнити повністю.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» три проценти річних від простроченої суми заборгованості за кредитним договором за період з 22.03.2020 до 22.03.2022 у сумі 466 (чотириста шістдесят шість) доларів 14 центів США.
Стягнути у рівних частинах з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», місцезнаходження: вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23697280.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
СуддяІ. В. Марциновська