Номер справи 237/1718/23
Номер провадження 2/237/623/23
(заочне)
18.05.23 м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Ліпчанського С. М.,
за участю секретаря Бахтіярової Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП України,-
До Мар'їнського районного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАВ №111997 від 14.01.2023 року ОСОБА_2 01.01.2023 року о 21:30 год., знаходячись в м.Курахове, проспект Запорізький 50-а, тобто на території мийки самообслуговування, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер 1423310600:01:007:0509, належить позивачу на підставі витягу №НВ-1406640492019 від 17.12.2019р. з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, діючи з хуліганських намірів, пошкодив обладнання та майно позивача - перекинув ударами ніг сміттєві баки, бив ногами світлову рекламну конструкцію, поки не зламав її і не повалив на землю, коли дійшов вглиб території почав з силою смикати дверну ручку, намагаючись проникнути у підсобне приміщення, коли не досягнув бажаного і ручка не піддалась, почав бити двері ногами.
Постановою Мар'їнського районного суду Донецької області у справі №237/442/23 від 17.02.2023р., ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП, тобто дрібного хуліганства стосовно майна ОСОБА_1 .Постанова набрала законної сили 28.02.2023 року.
Під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, питання про відшкодування завданої ним майнової шкоди не вирішувалось, на підставі зазначеного, позивач вважає за необхідне захистити своє право у судовому порядку, шляхом подання цього позову про відшкодування заподіяної внаслідок адміністративного правопорушення майнової та матеріальної шкоди у розмірі 57 406 грн. (п'ятдесят сім тисяч чотириста шість гривень).
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановлений законодавством строк та порядок, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановлений законодавством строк та порядок.
У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, зазначених позивачем у позовній заяві.
Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
Відповідно до ч.3 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Загалом, внаслідок адміністративного правопорушення, скоєного відповідачем, було пошкоджено:
- пілон двосторонній світловий (рекламна конструкція з підсвіткою, встановлюється для навігації по території), відповідно до рахунку на оплату №229 від 31.05.2021р., вартість 28 088 грн. (двадцять вісім тисяч вісімдесят вісім гривень на момент покупки та встановлення), був розбитий в результаті численних ударів ногою ОСОБА_3
- ручка дверна, орієнтовна вартість 1500 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень), була зламана в результаті спроб відчинити зачинені двері у підсобне приміщення та численних ударів ногою ОСОБА_2 , коли відчинити двері не вдалося.
- сміттєві баки 4шт. 120л. з педаллю на колесах, зелені, були пошкоджені внаслідок ударів ногами, від чого потріскались, вартість аналогічних станом на момент подання позову 4660 грн. за штуку (чотири тисячі шістсот шістдесят гривень), 18 640 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот сорок гривень) за 4шт.
Щодо індексації вартості рекламного пілону: як зазначено вище, пілон двосторонній світловий було придбано позивачем 31.05.2021 року за 28 088 грн. (двадцять вісім тисяч вісімдесят вісім гривень), Нацбанком України на цю дату зафіксовано курс - долар США (USD) - 27,5004 грн., тобто, рекламна конструкція куплялась за 1021 долари (одна тисяча двадцять один долар).
Станом на момент скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_2 , тобто на 01.01.2023р. Нацбанком зафіксовано такий курс: долар США (USD) - 36,5686 грн., тобто, вартість пошкодженої рекламної конструкції, та, відповідно, об'єм матеріальної шкоди за знищення рекламного пілону = 37 266 грн. (тридцять сім тисяч двісті шістдесят шість гривень) у перерахунку на актуальний курс.
Відповідно до ч. 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, ті обставини, що позивачу були завдані матеріальні збитки, доказуванню не підлягають.
За таких обставин, судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу відшкодування шкоди, заподіяної в результаті вчинення адміністративного правопорушення, які регулюються положеннями ст. ст.. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України.
Згідно вимог ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ст.1167 ЦК України ,моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено, що шкода майну позивача завдана внаслідок винних дій відповідача ОСОБА_2 , і тому суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь позивача у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 57 406 грн. (п'ятдесят сім тисяч чотириста шість гривень).
Відповідно до вимог 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що відповідач не надав заперечень проти позову і у спростування висновку щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику території мийки самообслуговування, а тому суд зазначений і встановлений ним розмір матеріальної шкоди, завданої власнику, вважає об'єктивним та доведеним.
Крім того, позивач в позові просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 25 000 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень).
Згідно із частинами 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як роз'яснено п. п. 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року від № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодження здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.
У постанові Великої Палати ВС від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, вказано, що моральна шкода - це страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з оточенням, до інших негативних наслідків морального характеру.
Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
У постанові від 1 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц ВП ВС зробила висновок щодо застосування норм права: відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказує на ті обставини, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому була завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що він зазнав моральних, душевних страждань з приводу пошкодження його мийки самообслуговування протиправною та зухвалою поведінкою відповідача, вимушений був ремонтувати мийку, переживав через відсутність відшкодування матеріальної шкоди довгий час та розгляду справи про притягнення до відповідальності за спричинену шкоду ОСОБА_2 .
Зазначив, що мийка самообслуговування була збудована на гроші позивача, під його пильним контролем проходив кожен етап будівництва та кожна замовлена деталь, рекламні конструкції відбирались з особливою ретельністю. Навіть під час війни, розуміючи потребу військових у послугах мийки (оббивання коліс від землі, миття салонів автомобілів швидкої допомоги від крові поранених бійців та багато іншого) позивач не закрив автомийку, хоча міг би розібрати, вивезти та встановити у більш безпечнішому місті України, переймаючись за пошкодження конструкцій та дорогого обладнання внаслідок частих артилерійських обстрілів, які не раз відбувались поруч з територією мийки та навіть на території мийки, але залишив та невпинно підтримував мийку самообслуговування у робочому стані, що під час війни у 15км. від лінії фронту надзвичайно важка задача. Позивач не міг навіть уявити, що не війна та снаряди агресора пошкодять майно, а звичайний мешканець міста Курахове, який просто вирішив понівечити чуже майно задля примхи та розваги, до того ж будучи напідпитку. Вчиняючи подібне, відповідач не задумався про те, що це чуже майно може бути корисним для суспільства, не кажучи вже про грубе, нагле порушення чужого майнового права.
Від такого розуміння, ОСОБА_1 був у надзвичайно пригніченому стані декілька тижнів, оскільки відносився до мийки не як до бізнесу задля прибутку, а як до власного творіння, бо крім власних грошей вклав в її будівництво купу особистого часу, емоцій та переживань.
Крім психологічної рівноваги, ОСОБА_2 своїми діями вкрав у позивача дорогоцінний час, змусив виправляти скоєне після себе, позивач був вимушений їздити до поліції, писати заяву та періодично з'являтися до управління для контролю ситуації, замінювати знищені та понівечені об'єкти власноруч та замовляти нові, їздити їх отримувати у інше місто, оскільки Нова пошта працює доволі нестабільно у м.Курахове через безпосередню близькість до зони активних бойових дій.
Також внаслідок інциденту, який спричинили незаконні дії відповідача, мийка самообслуговування зазнала перебоїв у роботі, та, відповідно, збитків не тільки позивачу як власнику, а і суспільству в обличчі людей, які не могли скористатися послугами мийки, в яких мали нагальну потребу.
Враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.
Як зазначається у рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі «Перна проти Італії», від 09 лютого 2007 року «Білуха проти України», - в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.
Отже, вимоги у цій частині позову підлягають задоволенню.
Крім цього, Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 коп. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок)за подання до суду позовної заяви підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 200, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП України - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду завдану ОСОБА_2 внаслідок вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП у розмірі 57 406 грн. (п'ятдесят сім тисяч чотириста шість гривень);
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) моральну(немайнову) шкоду завдану ОСОБА_2 внаслідок вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП у розмірі 25 000 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень);
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 1073,60 коп. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М. Ліпчанський